10 березня 2025 року Справа № 280/178/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
09 січня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.12.2024 №050130002261 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до частини 1 статті 26 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 03.12.2024 із зарахуванням до загального стажу роботи періодів роботи згідно з дублікатом трудової книжки серія НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 13.01.2025 позовну заяву залишено без руху. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою суду від 20.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що вона звернулася до територіального органу ПФУ з заявою про призначення їй пенсії за віком. Позивач зазначає, що підставою для відмови їй у призначенні пенсії стали висновки органу ПФУ про недостатність у неї страхового стажу, зокрема відповідачами визнано страховий стаж у розмірі 21 рік 01 місяць 08 днів, при необхідному страховому стажі 31 рік. Позивач вважає такі висновки відповідача безпідставними та вказує на те, що її страховий стаж становить понад 33 роки, що є достатнім для призначення пенсії. Також, позивач вказував на те, що відповідачами безпідставно відмовлено позивачу у зарахуванні до загального стажу роботи періодів роботи згідно з дублікатом трудової книжки серія НОМЕР_1 . З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечили. В обґрунтування заперечень зазначено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року. Зазначено, що до загального страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 16.07.1982, оскільки документ надано в копії. Також, до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно дубліката трудової книжки НОМЕР_1 від 28.10.2024: періоди роботи з 17.07.1982 по 17.03.1992, з 21.09.1993 по 31.03.1994, з 01.04.1994 по 01.07.1994, з 09.05.1996 по 23.04.1999, оскільки дата відкриття трудової книжки не відповідає періодам роботи, а також відсутні підписи відповідальних осіб та печатки при звільненні; не зараховано періоди навчання згідно дипломів НОМЕР_3 від 17.04.1996 та НОМЕР_4 від 20.06.1994, оскільки у документах відсутні дати вступів до навчальних закладів; щодо зарахування періоду одержання допомоги не зараховано до страхового стажу позивача з 10.07.1995 по 16.10.1995, з 02.10.2000 по 30.03.2001 та з 10.12.2003 по 10.06.2004, оскільки відсутні підписи відповідальних осіб та печатки при звільненні; період з 10.06.2005 по 15.09.2005, оскільки відсутні дані в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб. Відповідачі зазначають, що страховий стаж позивача складає 21 рік 01 місяць 08 днів, а відповідно підстави для призначення пенсії відсутні. З урахування викладеного у відзивах на позовну заяву, відповідачі просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, що 03.12.2024 ОСОБА_1 звернулася до територіального органу ПФУ з заявою про призначення їй пенсії за віком.
Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 10.12.2024 номер справи 050130002261 позивачу відмовлено у призначенні пенсії з посиланням на те, що необхідний страховий стаж становить 31 рік, а страховий стаж заявниці становить - 21 рік 01 місяць 08 днів.
У рішенні зазначено, що до загального страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 16.07.1982, оскільки документ надано в копії.
Також не зараховано періоди роботи згідно дубліката трудової книжки НОМЕР_1 від 28.10.2024:
з 17.07.1982 по 17.03.1992, з 21.09.1993 по 31.03.1994, з 01.04.1994 по 01.07.1994, з 09.05.1996 по 23.04.1999, оскільки дата відкриття трудової книжки не відповідає періодам роботи, а також відсутні підписи відповідальних осіб та печатки при звільненні;
з 17.10.1995 по 17.04.1996 - період навчання, оскільки відсутній підпис відповідальної особи та печатка при закінченні навчання;
періоди отримання допомоги по безробіттю щ 10.07.1995 по 16.10.1995, з 02.10.2000 по 30.03.2001 та з 10.12.2003 по 10.06.2004, оскільки відсутні підписи відповідальних осіб та печатки при звільненні;
з 10.06.2005 по 15.09.2005, оскільки відсутні дані в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб.
Не зараховано періоди навчання згідно дипломів НОМЕР_3 від 17.04.1996 та КГ №005349 від 20.06.1994, оскільки у документах відсутні дати вступів до навчальних закладів.
Позивач, не погодившись зі спірним рішенням про відмову в призначенні пенсії, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно приписів статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком відповідач вказав на те, що його страховий стаж становить 21 рік 01 місяць та 08 днів, що є недостатнім для призначення пенсії.
При цьому, органом Пенсійного фонду не зараховано до стажу позивача періоди роботи згідно дублікату трудової книжки НОМЕР_1 від 28.10.2024.
Згідно з ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки або відсутності у ній необхідних записів, які визначають право на пенсійне забезпечення.
Суд зазначає, що дублікат трудової книжки НОМЕР_1 від 28.10.2024 містить необхідні записи про періоди роботи позивача.
Зауваження органу ПФУ до дублікату трудової книжки НОМЕР_1 від 28.10.2024 фактично зводилися до того, що у дублікаті трудової книжки дата відкриття трудової книжки не відповідає періодам роботи, а також відсутні підписи відповідальних осіб та печатки при звільненні.
Порядок видачі дублікату трудової книжки визначено розділом 5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказами Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 №58.
Відповідно до пункту 5.1 Інструкції, особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов'язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки.
Згідно пункту 5.2 Інструкції, дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).
Пунктом 5.3 Інструкції передбачено, що якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами.
Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки.
Після цього загальний стаж, підтверджений належно оформленими документами, записується по окремих періодах роботи в такому порядку: у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу; у графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював працівник, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку було прийнято працівника. Запис у дублікаті трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом та за суміщенням професій провадиться за бажанням працівника.
Якщо з поданих документів видно, що працівник переводився на іншу постійну роботу на тому ж самому підприємстві, то про це робиться відповідний запис.
Після цього у графі 2 записується дата звільнення, а у графі 3 - причина звільнення, якщо у поданому працівником документі є такі дані.
У тому разі, коли документи не містять повністю зазначених вище даних про роботу у минулому, в дублікат трудової книжки вносяться тільки ті дані, що є у документах.
У графі 4 зазначаються найменування, дата і номер документа, на підставі якого проведено відповідні записи у дублікаті. Документи, що підтверджують стаж роботи, повертаються їх власнику. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний сприяти працівникові в одержанні документів, які підтверджують стаж його роботи, що передував влаштуванню на це підприємство.
Суд зазначає, що позивач у зв'язку із втратою оригіналу трудової книжки у встановленому порядку звернувся до роботодавця за отриманням дублікату.
На його заяву було видано дублікат трудової книжки, яка надає можливість встановити та підтвердити періоди трудової діяльності позивача та зарахувати їх до страхового стажу.
При цьому, позивач не несе та не може нести відповідальність у разі неправильного оформлення роботодавцем дублікату трудової книжки.
Також, є цілком логічним, що у дублікаті трудової книжки відсутні підписи відповідальних осіб та печатки при звільненні, оскільки дублікат трудової книжки заповнювався за теперішнім місцем роботи позивача.
Отже, позивачу протиправно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи згідно дублікату трудової книжки НОМЕР_1 від 28.10.2024, а відповідно і протиправно відмовлено у призначені пенсії.
В свою чергу, суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги до ГУ ПФУ в Запорізькій області, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Таким чином, з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.
В спірному випадку заява позивачки про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, за результатом якої прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії. І саме головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у цьому спорі є органом, що призначає пенсію.
В свою чергу, відповідно до пункту 4.10 зазначеного Порядку, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
Отже, в даному випадку повноваження щодо призначення позивачу пенсії були делеговані ГУ ПФУ в Харківській області, проте обов'язок виплати пенсії, у випадку її призначення залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем перебування на пенсійному обліку - ГУ ПФУ в Запорізькій області.
За таких обставин, виплата пенсії повинна проводитись ГУ ПФУ в Запорізькій області після отримання від ГУ ПФУ в Харківській області рішення про призначення пенсії та матеріалів пенсійної справи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог до ГУ ПФУ в Запорізькій області.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61000, м.Харків, пл.Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 2342520786), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.12.2024 №050130002261 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до частини 1 статті 26 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 03.12.2024 із зарахуванням до загального стажу роботи періодів роботи згідно з дублікатом трудової книжки серія НОМЕР_1 .
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова