Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
10 березня 2025 року Справа №200/1358/25
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича ознайомившись з позовною заявою та заявою про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою
Донецького державного університету внутрішніх справ (25015, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 1)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення коштів
Позивач, Донецький державний університет внутрішніх справ, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд: стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (на рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок: UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) вартість її утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 22 667, 42 грн. (двадцять дві тисячі шістсот шістдесят сім гривень 42 копійки) та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
03 березня 2025 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк не більше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
Мотивуючи означену ухвалу суд зазначив, що з адміністративним позовом представник позивача звернувся до суду 25 лютого 2025 року за допомогою засобів програмного забезпечення ЄСІТС «Електронний суд».
Наказом від 06 липня 2022 р. № 285 о/с рядового поліції ОСОБА_1 було відраховано зі складу курсантів та звільнено зі служби в Національній поліції України на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 06 липня 2022 року.
При цьому, позивач вказав на те, що пунктом 5 Порядку відшкодування особами витрат пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261 (далі - Порядок № 261), визначено, що після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС України витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунку для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи або вручене такій особі особисто. Відповідно до пункту 6 Порядку № 261 особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому випадку особа укладає з вищим навчальним закладом, у якому вона навчалася, договір у письмовій формі, де зазначаються строки та розміри платежів.
Позивач зазначив, що на виконання визначеного вище зобов'язання 16.01.2025 року відповідачу Донецьким державним університетом внутрішніх справ було направлено повідомлення № 261/07-2024 від 10.01.2025 року про зобов'язання відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення витрати, пов'язані з її утриманням у повному розмірі за весь період фактичного навчання та запропоновано укласти у разі неможливості відшкодування витрат у 30-ти денний термін договір розстрочення платежу витрат, що підтверджується повернутим 03.02.2025 конвертом з довідкою про повернення, у зв'язку з тим, що зазначена на конверті остання відома адреса відповідача знаходиться на не підконтрольній Україні території та не обслуговується у зв'язку з відсутністю поштового зв'язку.
Суд на такі доводи позивача зазначив, що згідно приписів п.п. 5, 6 Порядку № 261, на які покликається позивач, повідомлення особи про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі здійснюється після винесення наказу про звільнення, натомість позивач направив таке повідомлення тільки у січні 2025 року, тобто майже через три роки після звільнення відповідача і тільки після цього звернувся до суду із позовом.
Суд також зазначив, що оскільки лист позивача було повернуто у зв'язку із неможливістю його доставки адресату, то повідомлення про необхідність відшкодування витрат не доведене до відома позивача.
Отже, позивач звернувся до суду майже через три роки після звільнення відповідача, і таке зволікання у реалізації свого права на звернення до суду є невиправданим, оскільки доводів з цього приводу позивач не надав.
Поряд і з цим, селище Чермалик віднесено до Сартанської територіальної громади Маріупольського району Донецької області.
Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, вся територія Маріупольського району Донецької області окупована з 05.03.2022 року.
Реєстрація відповідача на території тимчасово окупованого Маріупольського району Донецької області, не виправдовує таку поведінку позивача, оскільки як на момент звільнення відповідача, так і на момент звернення позивача до суду, між якими минуло майже три роки, вказані обставини не змінились.
Клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачем заявлено не було.
04 березня 2025 року до суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої представник позивача зазначив, що у зв'язку з окупацією м. Маріуполь та вимушеною передислокацією ДонДУВС у зв'язку з окупацією м. Маріуполь Донецької області, було втрачено всю документацію, не всі працівники ДонДУВС виїхали разом з ним, що призвело до нестабільної діяльності у роботі ДонДУВС та зайняло багато часу для її стабілізації. Крім того, через втрату документів, потрібен був достатній час для їх пошуку та відновлення, з метою забезпечення стягнення коштів на користь держави. У той же період часу почалось масове звільнення курсантів з ДонДУВС, що підтверджується копією наказу № 176 від 18.04.2022 р. про призначення та проведення службового розслідування (додається з додатком). Відповідно, наявність великої кількості судових справ, у яких Донецький державний університет внутрішніх справ на той час був стороною, а також великою кількістю внутрішньої документації (наказів, положень, доручень, розпоряджень, висновків, актів тощо), що потребували негайного опрацювання ГЮЗ, великою кількістю звернень громадян, адвокатських запитів, запитів правоохоронних та контролюючих органів, запитів на публічну інформацію, які надходили до ДонДУВС та мали знаходитися на виконанні у працівників ГЮЗ - викликало збільшену завантаженість провідного юрисконсульта та значно уповільнило опрацювання питань, пов'язаних зі звільненням здобувачів вищої освіти, а також, вагому роль зіграли об'єктивні обставини, що ускладнювали роботу ДонДУВС, які були викликані військовою агресією з боку рф.
Позивач вважає, що не звернувся до суду у зв'язку з об'єктивними причинами, які не залежать від його волі, а саме: через постійні сигнали повітряних тривог, перебування працівників ДонДУВС в укритті та відсутності повноцінної можливості там працювати, досить часті блекаути, відсутність світла та інтернету, а також у зв'язку з необхідністю відновлення документів, втрачених в наслідок окупації м. Маріуполь та частини Донецької області, вимушеною передислокацією ДонДУВС на підконтрольну Україні територію, Позивач був позбавлений можливості у строк, визначений чинним законодавством України, звернутись до суду з даним позовом за захистом порушеного права в першу чергу держави в особі ДонДУВС, що входить до системи МВС України.
Позивач також зазначив, що Верховний Суд України у справах № 560/1389/20 (постанова від 21.01.2021 р.) та № 420/9694/20 (постанова від 21.12.2021 р.), вирішуючи питання обчислення строків звернення до суду із позовною заявою про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, дійшов висновку, що строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат. Така позиція також була підтримана Верховним Судом у постанові від 23.03.2023 р. у справі № 420/24331/21. Крім того, чинним законодавством України фактично не передбачено конкретного проміжку часу протягом якого вищий навчальний заклад зобов'язаний направити звільненому (відрахованому) курсанту повідомлення про відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у ДонДУВС, а також чинні нормативно-правові акти не містять чітко вираженої заборони щодо повторного (неодноразового) направлення такого повідомлення, у разі його не вручення (неодержання) Відповідачем.
Надаючи оцінку доводам клопотання позивача суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ураховуючи правову позицію висловлену Верховним Судом у постановах від 21.01.2021 року у справі № 560/1389/20 та від 21.12.2021 у справі № 420/9694/20, спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №804/285/16 від 12.12.2018). При цьому, вирішуючи питання обчислення строків звернення до суду із позовною заявою про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат.
Дослідивши текст наказу від 06 липня 2022 р. № 285 о/с, яким рядового поліції ОСОБА_1 було відраховано зі складу курсантів та звільнено зі служби в Національній поліції України на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 06 липня 2022 року, суд установив, що він не містить суми витрат до відшкодування, але зазначає про їх затвердження згідно додатку до наказу, який позивач до суду не надав.
Поряд із цим, доказів доведення до відома відповідача необхідності відшкодування витрат на утримання у навчальному закладі у визначеному розмірі позивач до суду не надав.
Водночас, позивач визнає, що через реєстрацію відповідача на тимчасово непідконтрольній території повідомлення про необхідність відшкодування ним отримано не було, а фактично було повернуто підприємством поштового зв'язку у зв'язку з відсутністю поштового сполучення.
Поряд із цим, приписи п. 5 Порядку № 261 пов'язують виникнення обов'язку з відшкодування витрат на утримання у навчальному закладі протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС України витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунку для перерахування коштів.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Згідно ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відтак, у спірних правовідносинах строк звернення до суду, який пов'язується із закінченням 30 денного терміну, що обчислюється від дати отримання (а не надіслання) повідомлення про необхідність відшкодування витрат, не розпочався, а отже у позивача не виникли підстави для звернення до суду з позовом про їх стягнення.
Водночас, пункт 4 частини 4 статті 169 КАС України визначає, зокрема, що позовна заява повертається позивачеві, якщо на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору.
За встановлених обставин у цій справі, слід констатувати, що на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений строк для досудового врегулювання спору.
Отже, позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п. 4 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі №420/24331/21, на яку, зокрема, покликається позивач у своєму клопотанні про поновлення строку.
Решта доводів та заперечень позивача висновків суду не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Відповідно до ч.ч. 5-8 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Повернути позивачу позовну заяву Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , про стягнення коштів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки ://court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко