Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 березня 2025 року Справа№640/8812/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Середи Анни Петрівни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ Ворк» до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві), третя особа Головне управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов,
встановив:
адвокат Середа Анна Петрівна в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ Ворк», позивача, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві), третя особа Головне управління ДПС у м. Києві з вимогами визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві) Дудар Нікіти Сергійовича про відкриття виконавчого провадження від 01 червня 2022 року, про арешт майна боржника від 01 червня 2022 року та про арешт коштів боржника від 02 червня 2022 року, прийняті в межах виконавчого провадження №69134500.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 червня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі за адвоката Середи Анни Петрівни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ Ворк» до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві), третя особа Головне управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов.
26 липня 2022 року відповідач надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву та докази по справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 серпня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
28 серпня 2022 року представник позивача надав заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
01 вересня 2022 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 вересня 2022 року закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа №640/8812/22 передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
13 лютого 2025 року проведений автоматизований розподіл судової справи між суддями Донецького окружного адміністративного суду, за результатами якого адміністративна справа №640/8812/22 передана на розгляд судді Молочній І. С.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу №640/8812/22 за позовом адвоката Середи Анни Петрівни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ Ворк» до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві), третя особа Головне управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування постанов. Вирішено ряд процесуальних питань.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року повторно витребувано у відповідача визначені судом докази по справі.
04 березня 2025 року відповідач надав до суду докази по справі.
06 березня 2025 року представник позивача надав до суду письмові пояснення по справі.
07 березня 2025 року третя особа надала пояснення та докази по справі.
Інших клопотань від учасників справи до суду не надходило.
У справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив) (частина перша статті 269 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)).
Відповідно до положень статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Відповідно до частини п'ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відтак, відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.
Представник позивача в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 31 травня 2022 року третьою особою була подана відповідачу заява про відкриття виконавчого провадження, яку підписано Юлією Кравчук, без надання жодного документа до заяви на підтвердження повноважень на подання такого роду документів. 01 червня 2022 року відповідачем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №69134500 зі стягнення з позивача на користь третьої особи 57783,76 грн. Підставою для відкриття виконавчого провадження є вимога третьої особи про сплату боргу (недоїмки) №Ю-72753-10У від 11 серпня 2020 року, яка набрала законної сили 19 листопада 2021 року. Водночас, 01 червня 2022 року та 02 червня 2022 року відповідачем прийнято постанови про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника.
Представник позивача вважає постанови відповідача протиправними, такими, що підлягають обов'язковому скасуванню, оскільки відповідач відкрив виконавче провадження не перевіривши повноваження особи, що звернулась із заявою про відкриття виконавчого провадження. Зазначене є порушенням пункту 3 Розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року. Більше того, відповідно до інформації з сайту системи аналітики відкритих даних Юлія Кравчук не міститься в переліку осіб-підписантів Державної податкової служби України. Тому, представник позивача вважає, що відповідач, отримавши заяву «уповноваженої особи ГУ ДПС у м. Києві» про відкриття виконавчого провадження, за відсутності документів про її повноваження, передчасно прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження, а тому така постанова державного виконавця не узгоджується з дотриманням принципів засад виконавчого провадження, що свідчить про протиправність оскаржуваної постанови та наявність підстав для її скасування.
Крім того, представник позивача зазначив, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-72753-10У від 11 серпня 2020 року, з огляду на її зміст, набрала законної сили 19, листопада 2021 року. Відповідно до вимог частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Тобто, останнім днем для пред'явлення вимоги №Ю-72753-10У від 11 серпня 2020 року до виконання був понеділок, 21 лютого 2022 року (оскільки 19 лютого 2022 року є вихідним днем - субота). В той же час, вимога пред'явлена до виконання лише 31 травня 2022 року, про що свідчить відмітка відповідача про прийняття заяви про відкриття виконавчого провадження. Так, позивач вважає, що вимога №Ю-72753-10У від 11 серпня 2020 року пред'явлена до виконання із пропуском строку, що є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу без виконання відповідно до вимог пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». На думку представника позивача, відповідач був зобов'язаний повернути без виконання вимогу №Ю-72753-10У від 11 серпня 2020 року третій особі, а не відкривати виконавче провадження.
Також, представник позивача зауважує, що відповідач, в порушення частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» не надіслав позивачу постанову про відкриття виконавчого провадження.
Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що на виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження №69134500 з примусового виконання вимоги №Ю-72753-10У від 11 серпня 2020 року виданої Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві про стягнення з ТОВ «МВ Ворк» на користь ГУ ДПС у м. Києві заборгованості у розмірі 57783,76 грн. 01 червня 2022 року державним виконавцем, керуючись вимогами Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої направлено стягувану до відома, а боржнику до виконання. 01 червня 2022 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, керуючись Законом України «Про виконавче провадження». 02 червня 2022 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів на рахунках боржника, керуючись Законом України «Про виконавче провадження». Відповідач повідомив, що позивач зазначає не підтвердження повноважень підписанта заяви, а саме: заступника начальника відділу погашення заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом Юлії Кравчук, та посилається на не офіційне джерело інформації. Відповідно до офіційного сайту Головного управління ДПС у м. Києві міститься інформація щодо переліку посадових (службових) осіб, уповноважених керівником Головного управління ДПС у м. Києві на виконання делегованих повноважень з 01 січня 2021 року, та відповідно до внутрішнього Наказу №80 від 16 січня 2021 року «Про надання повноважень», який на момент подачі заяви був чинним, в переліку осіб міститься заступник начальника відділу погашення заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом Юлія Кравчук, та одним із переліку делегованих їй повноважень є підписання заяв щодо пред'явлення виконавчих документів до Державної виконавчої служби.
Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до листа ГУ ДПС у м. Києві, в якому наявна відмітка відділу, яку отримує ГУ ДПС у м. Києві при подачі документів до відділу, свідчить, що відділ отримав заяву про відкриття виконавчого провадження 01 грудня 2021 року, тобто, з дотриманням строків пред'явлення до виконання, у зв'язку з введенням військового стану в країні заяву зареєстрували в системі АСВП та передали виконавцю 31 травня 2022 року, про що свідчить відмітка на заяві, що знаходиться в матеріалах справи.
Третя особа надала пояснення, в яких просила відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначила, що станом на 31 липня 2020 року в інтегрованій картці платника ТОВ «МВ ВОРК» обліковувалась заборгованість зі сплати ЄСВ у загальній сумі 57783,76 грн., таким чином, засобами інформаційно-комунікаційної системи ГУ ДПС у м. Києві в автоматичному режимі сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-71753-10 від 11 серпня 2020 року. Задля інформування платника про наявність недоїмки контролюючим органом відповідно до приписів чинного законодавства направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-71753-10 від 11 серпня 2020 року на податкову адресу позивача. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-71753-10 від 11 серпня 2020 року на суму 57783, 76 грн. вважається врученою. Позивачем оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-71753-10 від 11 серпня 2020 року в адміністративному або судовому порядку не здійснювалось. У зв'язку з несплатою зазначеної у вимозі суми недоїмки контролюючим органом направлено до Голосіївського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву про відкриття виконавчого провадження згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-71753-10У від 11 серпня 2020 року на сумі 57783,76 грн. задля забезпечення виконання вимоги та стягнення заборгованості.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «МВ Ворк», є юридичною особою, зареєстровано в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ідентифікаційний код юридичної особи 41305173, за юридичною адресою: вул. Заболотного, буд. 150-А, м. Київ, 03143.
19 листопада 2021 року Головне управління ДПС у м. Києві (стягувач за виконавчим провадженням) сформувало звернення на адресу Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві) вих.№51039/5/26-15-13-07-13 про відкриття виконавчого провадження. Зі змісту заяви від вих.№51039/5/26-15-13-07-13 від 19 листопада 2021 року вбачається, що Головне управління ДПС у м. Києві просить прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження про стягненню недоїмки зі сплати ЄСВ у сумі 57783,76 грн. з ТОВ «МВ ВОРК» (код ЄДРПОУ 41305173) в порядку встановленому статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VІ із змінами і доповненнями; підставою для відкриття виконавчого провадження визначено вимогу про сплату боргу №Ю-72753-10У від 11 серпня 2020 року, яка є виконавчим документом відповідно до пункту 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Крім того, з метою забезпечення виконання вимоги ГУ ДПС у м. Києві просило накласти арешт на майно та кошти боржника, заборонити їх відчуження, відповідно до пунктів 6, 7 статті 18 Закону України «Пре виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ, у разі відсутності майна та коштів на розрахункових рахунках в рахунок погашення боргу - звернутись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника ТОВ «МВ ВОРК» (код ЄДРПОУ 41305173) за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів. Повідомлено реквізити одержувача коштів.
До заяви Головним управлінням ДПС у м. Києві долучено оригінал вимоги №Ю-72753-10У від 11 серпня 2020 року.
Зазначену заяву підписано Юлією Кравчук як уповноваженою особою Головного управління ДПС у м. Києві.
Матеріали справи не містять докази, які б підтверджували, що означена заява та вимога №Ю-72753-10У від 11 серпня 2020 року направлялись Головним управлінням ДПС у м. Києві до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві) засобами поштового зв'язку.
31 травня 2022 року заява Головного управління ДПС у м.Києві зареєстрована Голосіївським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві) за вхідним номером 6121.
01 червня 2022 року старшим державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві) Дударем Нікітою Сергійовичем розглянуто заяву про примусове виконання та прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №69134500 з примусового виконання вимоги №Ю-72753-10У від 11 серпня 2020 року, виданої Головним управлінням ДПС у м. Києві, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ Ворк» грошових коштів у розмірі 57783,76 грн.
01 червня 2022 року старшим державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві) Дударем Нікітою Сергійовичем прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №69134500, якою визначено для боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ Ворк» розмір витрат виконавчого провадження: внесення постанови про відкриття виконавчого провадження 195,30 грн., загальна сума мінімальних витрат: 369,00 грн.
01 червня 2022 року старшим державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві) Дударем Нікітою Сергійовичем прийнято постанову про арешт майна боржника в межах виконавчого провадження №69134500, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «МВ Ворк», у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 55783,76 грн.
02 червня 2022 року старшим державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві) Дударем Нікітою Сергійовичем прийнято постанову про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження №69134500, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках та належать боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «МВ Ворк», у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 63931,13 грн.
Сторонами та третьою особою не оспорюється та визнається, що вимога Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) №Ю-72753-10У від 11 серпня 2020 року набрала чинності 19 листопада 2022 року.
Спірним питанням даної справи є правомірність прийняття старшим державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві) Дударем Нікітою Сергійовичем постанов в межах виконавчого провадження №69134500 про відкриття виконавчого провадження від 01 червня 2022 року, про арешт майна боржника від 01 червня 2022 року та про арешт коштів боржника від 02 червня 2022 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався наступним.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку - Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №1403-VIII).
Згідно зі статтею 3 Закону №1403-VIII завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Згідно з положеннями частини першої статті 2 Закону №1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною п'ятою статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до абзацу п'ятого частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Отже, вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню відповідно до вимог Закону №1404-VIII.
Відповідно до абзаців шостого, сьомого частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з абзацом дванадцятим частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.
Разом з тим, варто наголосити, що відповідно до пункту 5 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Інструкція №449), податковий орган протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності): пред'являє її до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження»; надсилає її в порядку, встановленому Законом, до органу Казначейства - відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», якщо платник єдиного внеску є бюджетною установою, державним органом, одержувачем бюджетних коштів, а також підприємством, установою або організацією, рахунки якої відкриті в органах Казначейства.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Підсумовуючи, суд висновує про можливість прийняття до виконання вимоги про сплату боргу як виконавчого документа лише за умови, що така вимога є узгодженою.
Матеріалами справи підтверджено, що вимога у цій справі про сплату боргу (недоїмки) №Ю-72753-10У від 11 серпня 2020 року набрала чинності 19 листопада 2022 року.
Водночас, судом вище встановлено, що заявник як стягувач звернувся із заявою від 19 листопада 2021 року вих.№51039/5/26-15-13-07-13 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання означеної вимоги лише 31 травня 2022 року, про що свідчить вхідний реєстраційний номер №6121 на першому аркуші заяви (матеріали виконавчого провадження ВП №69134500).
Суд не приймає до уваги як доказ звернення із заявою від 19 листопада 2021 року вих.№51039/5/26-15-13-07-13 про відкриття виконавчого провадження відтиск штемпеля за 01 грудня 2021 року, що долучено відповідачем до матеріалів справи із заявою за вхідним номером 03-14/59465/22 від 26 липня 2022 року (а.с.39, 40). Адже, по-перше, матеріали даної адміністративної справи та виконавчого провадження містять докази реєстрації саме 31 травня 2022 року за №6121, що не оспорюється відповідачем на день розгляду справи. По-друге, розглядаємий документ не містить реєстраційного номера за 01 грудня 2021 року. По-третє, вказана заява оформлена без додержання правил діловодства, зокрема, не на бланку Головного управління ДПС у м.Києві.
Відтак, заява щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-72753-10У від 11 серпня 2020 року подана до примусового виконання поза межами тримісячного строку.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Підсумовуючи, законодавство про виконавче провадження та встановлені судом обставини свідчать про те, що отримавши заяву щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-72753-10У від 11 серпня 2020 року, датою набрання чинності якої є 19 листопада 2021 року, орган державної виконавчої служби мав діяти відповідно до вимог пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII.
Відтак є підстави вважати, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 01 червня 2022 року №69134500 з примусового виконання вимоги №Ю-72753-10У від 11 серпня 2020 року прийнята без дотримання принципів, передбачених статтею 2 КАС України та Закону №1404-VIII, тому є протиправною та підлягає скасуванню.
Враховуючи наведені вище висновки суду про протиправність рішення про відкриття виконавчого провадження ВП №69134500, суд вважає обґрунтованими вимоги представника позивача щодо протиправності всіх рішень, прийнятих в межах спірного виконавчого провадження ВП №69134500.
Викладе є самостійною підставою для задоволення позовних вимог.
Надаючи оцінку твердженню представника позивача як підставі звернення до суду з даним позовом щодо підписання заяви від 19 листопада 2021 року вих.№51039/5/26-15-13-07-13 Юлією Кравчук як уповноваженою особою Головного управління ДПС у м. Києві, суд зазначає наступне.
Частина третя статті 4 Закону №1404-VIII визначає, що виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону №1404-VIII представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.
Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 затверджена Інструкція з організації примусового виконання рішень (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Інструкція №512).
Пунктом 3 розділу ІІІ Інструкції №512 передбачено, зокрема, що до заяви про примусове виконання рішення, яку подає представник стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.
Положеннями пункту 10 розділу ІІ Інструкції №512 визначено, що повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідчені такими документами, зокрема, довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують право представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи тощо). Обмеження повноважень представника на вчинення певної виконавчої дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Аналіз наведених вище норм законодавства вказує на те, що представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Також, представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадження можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до Закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.
Тобто, представництво у виконавчому провадженні може здійснюватися як законними представниками юридичної особи та іншими підписантами, відомості про яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, так і іншими особами на підставі довіреності на вчинення відповідних дій.
Як вбачається з матеріалів справи, заяву про відкриття виконавчого провадження від 19 листопада 2021 року вих.№51039/5/26-15-13-07-13 від імені - Головного управління ДПС у м. Києві підписано Юлією Кравчук як уповноваженою особою. До вказаної заяви додано вимогу про сплату боргу №Ю-72753-10У від 11 серпня 2020 року, яка також підписана Юлією Кравчук.
Судом встановлено, що матеріали виконавчого провадження №60104796 не містять довіреності чи інших документів, які б підтверджували повноваження Юлії Кравчук, як представника Головного управління ДПС у м. Києві.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що зазначена заява та вимога №Ю-72753-10У від 11 серпня 2020 року направлялись Головним управлінням ДПС у м. Києві до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві) засобами поштового зв'язку.
Разом із цим, суд зауважує, що заява про відкриття виконавчого провадження датована 19 листопада 2021 року, в той час, як датою її реєстрації у виконавчій служби є 31 травня 2022 року, що свідчить про можливість її особистої подачі до виконання Юлією Кравчук, а відтак можливістю встановити представнику відповідача повноваження особи, за підписом якої вона направлена до виконання.
Відтак, доводи представника позивача в цій частині є необґрунтованими, тому відхиляються судом, у зв'язку з їх безпідставністю.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням вищевикладеного, відповідач не довів правомірність прийняття оскаржуваних постанов виконавчого провадження №69134500, внаслідок чого суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до квитанції №0.0.2574396397.1 від 13 червня 2022 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 2481,00 грн. за подання позову до суду.
Згідно із частиною першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Разом із цим, не підлягають стягненню на користь позивача витрати на сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 744,30 грн. (дублікат квитанції №Р24А2354030813С7385 від 13 червня 2022 року), оскільки в задоволенні такої заяви судом було відмовлено, про що постановлено відповідну ухвалу.
Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору та позовні вимоги задоволено, суд приходить висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору на користь позивача в сумі 2481,00 грн.
Керуючись статтями 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов адвоката Середи Анни Петрівни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ Ворк» (місцезнаходження: вул. Заболотного, буд. 150-А, м. Київ, 03143; адреса для листування: а/с 9, м. Київ, 03143; код ЄДРПОУ 41305173) до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві) (місцезнаходження: вул. Ломоносова, 22/15, м. Київ, 03022; код ЄДРПОУ 34999976), третя особа Головне управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 01 червня 2022 року старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві) Дударем Нікітою Сергійовичем про відкриття виконавчого провадження №69134500 з примусово виконання вимоги Головного управління ДПС у м. Києві №Ю-72753-10У від 11 серпня 2020 року.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 01 червня 2022 року старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві) Дударем Нікітою Сергійовичем про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №69134500.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 01 червня 2022 року старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві) Дударем Нікітою Сергійовичем про арешт майна боржника виконавчого провадження №69134500.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 02 червня 2022 року старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві) Дударем Нікітою Сергійовичем про арешт коштів боржника виконавчого провадження №69134500.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ Ворк» судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 07 березня 2025 року.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 272 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.С. Молочна