Номер провадження 22-з/821/17/25 Справа № 712/2907/23
Соснівський районний суд м. Черкаси
06 березня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі
суддів: Новікова О.М., Карпенко О.В., Сіренка Ю.В.,
за участю секретаря: Довженко Т.В.,
розглянувши заяву заступника керівника Черкаської обласної прокуратури Торопчина Станіслава Олеговича про роз'яснення постанови Черкаського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року у справі за позовомзаступника керівника Черкаської окружної прокуратури Троцька Євгенія Володимировича, який діє в інтересах держави в особі Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого нерухомого майна та демонтажу тимчасових споруд, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав,-
У березні 2023 року заступник керівника Черкаської окружної прокуратури Троцько Є.В., який діє в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, звернувся до суду із вказаним позовом та просив суд:
- усунути перешкоди територіальній громаді міста Черкаси в особі Черкаської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_1 знести самочинно збудоване нерухоме майно - громадський будинок літера «А-1» торгівельний кіоск площею 38,6 кв. м., який знаходиться на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 774127271101, номер запису про право власності 12009861);
- усунути перешкоди територіальній громаді міста Черкаси в особі Черкаської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою визнавши незаконним та скасувавши рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, площею 38,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 774127271101, номер запису про право власності 12009861).
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що державний реєстратор здійснив оформлення права власності на нерухоме майно в порядку, передбаченому законодавством України, не порушуючи встановлену процедуру, оскільки на момент проведення реєстраційних дій щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності на спірне нерухоме майно, були відсутні підстави для відмови у проведення державної реєстрації.
Звертаючись до суду з даним позовом прокурор зазначив, що даний позов є негаторним.
Судом вказано, що, виходячи з характеру спірних правовідносин сторін, встановлено, що рішення Черкаської міської ради від 05.07.2007 № 2-784 стало підставою для виникнення у ОСОБА_1 права на земельну ділянку під існуючий торговий павільйон по продажу продовольчих товарів, за основним цільовим призначенням земельну ділянку віднесено до земель житлової та громадської забудови, за функціональним використанням земельна ділянка віднесена до категорії земель комерційного використання та на підставі зазначеного рішення між Черкаською міською радою, як органом, що представляє територіальну громаду міста Черкаси та ОСОБА_1 укладений договір земельної ділянки, тобто між сторонами виникли договірні відносини з оренди земельної ділянки.
Отже, спір у цій справі виник в межах спору про право користування земельною ділянкою, у якому територіальна громада міста Черкаси (цивільні права та обов'язки якої здійснює Черкаська міська рада) є учасником зобов'язальних відносин та стороною спору.
Відтак, наявність зобов'язальних відносин у цьому спорі між Черкаською міською радою, що в силу закону здійснює цивільні права та обов'язки територіальної громади міста Черкаси, та ОСОБА_1 унеможливлює пред'явлення негаторного позову.
З цих підстав суд першої інстанції дійшов до переконання, що обраний заступником керівника Черкаської окружної прокуратури у позовній заяві спосіб захисту прав є неефективним та не може призвести до належного поновлення прав держави в особі позивача. Отже, вказана обставина є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, заступник керівника Черкаської обласної прокуратури Торопчин С.О. подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з невідповідністю висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року Апеляційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури Торопчина Станіслава Олеговича - задовольнити частково.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 травня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов заступника керівника Черкаської окружної прокуратури Троцька Є.В., який діє в інтересах держави в особі Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого нерухомого майна та демонтажу тимчасових споруд, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав задоволено частково.
Усунуто перешкоди територіальній громаді міста Черкаси в особі Черкаської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_1 знести самочинно збудоване нерухоме майно - громадський будинок літера «А-1» торгівельний кіоск площею 38,6 кв. м., який знаходиться на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 774127271101, номер запису про право власності 12009861).
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Черкаської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 6710,00 грн.
22 січня 2025 року до Черкаського апеляційного суду надійшла заява заступника керівника Черкаської обласної прокуратури Торопчина С.О. про роз'яснення постанови Черкаського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року відповідно до статті 271 ЦПК України.
Заяву обґрунтовано тим, що зі змісту постанови Черкаського апеляційного суду від 07.11.2024 у справі №712/2907/23 не зрозуміло, чи є вказане рішення підставою для прийняття державним реєстратором речових прав рішення про закриття, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», розділу та реєстраційної справи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на об'єкт нерухомого майна реєстраційним номером 774127271101. Розміщеного по АДРЕСА_1 .
Розглянувши доводи заяви, перевіривши матеріали справи та зміст судового рішення, яке заявник просить роз'яснити, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви з таких підстав.
Відповідно до частин першої-третьої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Зі змісту зазначеної статті вбачається, що незрозумілим є судове рішення, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Таким чином, приводом для роз'яснення судового рішення є утруднення чи неможливість його виконання.
Отже, необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні його змісту. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті в судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко збігаються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування, і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Між тим, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові або невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення».
У постанові, яку просить роз'яснити прокурор колегією суддів установлено, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 не набув. Подані ОСОБА_1 для реєстрації права власності на торговий кіоск документи не відповідали вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
До того ж, у відповідача були відсутні дозвільні документи, що давали право на виконання підготовчих та будівельних робіт на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , а тому вказане будівництво є самочинним. З огляду на наведене відповідач не набув право власності на дане майно.
Крім того, у постанові чітко зазначено про те, що державна реєстрація не може легалізувати самочинне будівництво (постанова Верховного суду від 21.12.2022 у справі №263/18985/19).
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судове рішення є чітким та зрозумілим, подвійному тлумаченню не підлягає, а тому заява прокурора про роз'яснення судового рішення не підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 35, 258, 260, 271, 368 ЦПК України, апеляційний суд, -
Заяву заступника керівника Черкаської обласної прокуратури Торопчина Станіслава Олеговича про роз'яснення постанови Черкаського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року у справі за позовомзаступника керівника Черкаської окружної прокуратури Троцька Євгенія Володимировича, який діє в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого нерухомого майна та демонтажу тимчасових споруд, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту винесення.
Судді