Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 березня 2025 року Справа№200/8412/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Україна, 84122, Донецька область, м.Cлов'янськ, площа Соборна, 3 код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: Україна, 49022, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Молодогвардійська 22-а, код ЄДРПОУ 21910427) про
визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування до страхового стажу всіх періодів роботи за даними трудової книжки від 12.03.1987 НОМЕР_2 протиправною;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити певні дії, а саме, зарахувати до страхового стажу всі періоди роботи за даними трудової книжки від 12.03.1987 НОМЕР_2 ;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити певні дії, а саме, зробити перерахунок пенсії з дня її призначення з 14.03.2024, з урахуванням страхового стажу 33р. 2міс. 28днів,-
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача з вищевказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона звернулась 28.10.2024 засобами вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зі скаргою щодо безпідставного зменшення страхового стажу з 33 років 2 місяців 28 днів до 26 років 6 місяців 19 днів, просила зробити перерахунок пенсії з дня її призначення, з урахуванням страхового стажу 33 роки 2 місяці 28днів. Вказала, що на головній сторінці електронної пенсійної справи вказано, що загальний страховий стаж позивача складає 33 роки 2 місяці 28 днів, але у протоколі страховий стаж зазначено 26 років 6 місяців 19 днів.
На звернення позивача відповідачем надано відповідь, в якій повідомлено про те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 по справі №160/8336/24 до страхового стажу зараховано період навчання, період по догляду за дитиною до 3-х річного віку, період отримання допомоги по безробіттю, період роботи з 01.04.2022 по 30.04.2022 на ПРАТ «Авдіївський коксохімічний завод» та призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст.114 Закону № 1058 з 14.03.2024, зобов'язання в рішенні суду щодо зарахування періодів роботи за даними трудової книжки відсутні.
Позивач вважає такі дії суб'єкта владних повноважень протиправними, тому звернувся з даним позовом до суду.
Відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити в задоволенні позову. Вказали, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не є належним відповідачем у справі. На виконання рішення суду від 17.06.2024 по справі №160/8336/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянуто заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за роботу за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV від 14.03.2024 позивачу, з урахуванням висновків суду, до страхового стажу зараховано період навчання, період по догляду за дитиною до 3-х річного віку, період отримання допомоги по безробіттю, період роботи з 01.04.2022 по 30.04.2022 на ПРАТ «Авдіївський коксохімічний завод» та призначено пенсію за віком на пільгових умовах за роботу за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV з 14.03.2024 року. Страховий стаж становить 26 років 06 місяців 20 дні, в тому числі пільговий стаж по Списку № 2 - 06 років 01 місяць 23 днів. Зазначили, що зобов'язання в рішенні суду щодо зарахування періодів роботи за даними трудової книжки відсутні, рішення суду виконано в повному обсязі.
Від відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду відзиву на позовну заяву не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 09 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху; встановлено позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом надання до суду уточненої позовної заяви з вказанням конкретних періодів роботи, які необхідно зарахувати до відповідного стажу.
Ухвалою суду від 24 грудня 2024 року продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви; встановлено позивачу 10 днів строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду уточненої позовної заяви з вказанням конкретних періодів роботи, які необхідно зарахувати до відповідного стажу.
Ухвалою суду від 30 грудня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін); зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати до суду електронну пенсійну справу ОСОБА_1 ; письмові пояснення про підстави зменшення страхового стажу з 33 років 2 місяців 28 днів до 26 років 6 місяців 19 днів ОСОБА_1 ; періоди роботи, які не зараховані до страхового стажу ОСОБА_1 за даними трудової книжки від 12.03.1987 НОМЕР_2 та підстави незарахування цих періодів; форму РС-право до протоколу від 03.10.2024 року.
Ухвалою суду від 18 лютого 2025 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати до суду письмові пояснення щодо зарахування чи незарахування періодів роботи ОСОБА_1 з 01.12.2000 по 08.08.2001, з 08.05.2009 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.07.2022, окремо по кожному періоду; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати до суду письмові пояснення щодо заявленого позову, письмові пояснення щодо зарахування чи незарахування періодів роботи ОСОБА_1 з 01.12.2000 по 08.08.2001, з 08.05.2009 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.07.2022, окремо по кожному періоду.
Ухвалою суду від 03 березня 2025 року ПОВТОРНО зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати до суду письмові пояснення щодо зарахування чи незарахування періодів роботи ОСОБА_1 з 01.12.2000 по 08.08.2001, з 08.05.2009 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.07.2022, окремо по кожному періоду; ПОВТОРНО зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати до суду: письмові пояснення щодо заявленого позову, письмові пояснення щодо зарахування чи незарахування періодів роботи ОСОБА_1 з 01.12.2000 по 08.08.2001, з 08.05.2009 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.07.2022, окремо по кожному періоду.
Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 р. №2738-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №8419 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №3057-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 №3275-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06 лютого 2024 № 3564-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08 травня 2024 № 3684-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23 липня 2024 № 3892-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29 жовтня 2024 № 4024-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 січня 2025 № 4220-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров'ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України згідно паспорта серія НОМЕР_3 .
14.03.2024 позивач звернулась до органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі №160/8336/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 050130002233 від 22.03.2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди навчання з 01.09.1984 по 28.02.1987; період по догляду за дитиною до 3-х річного віку з 08.01.1991 по 02.08.1994, згідно свідоцтва про народження, виданого на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; період отримання допомоги по безробіттю з 18.10.2001 по 12.10.2002; період роботи з 01.04.2022 по 30.04.2022 на ПРАТ «Авдіївський коксохімічний завод»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.03.2024 року відповідно до статті 12 та пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 та рішенні Верховного суду по справі № 360/3611/20, та з урахуванням висновків суду.
Вказаним рішенням встановлено наступне.
Як вбачається з рішення № 050130002233 від 22.03.2024 року, відповідачем до страхового стажу роботи позивача не зараховано період:
- навчання з 01.09.1984 по 28.02.1987, оскільки диплом виданий до дівоче прізвище, свідоцтво про шлюб не надано;
- період догляду за дитиною до 3-х річного віку з 08.01.1991 по 02.08.1994, згідно свідоцтва про народження, виданого на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки відсутній штамп про видачу паспорту;
- період по безробіттю з 18.10.2001 по 12.10.2002, необхідно надати уточнюючу довідку цетру зайнятості.
Щодо незарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1984 по 28.02.1987, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до записів в трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_4 , позивач у спірний період:
з 01.09.1984 по 28.02.1987 навчалася в СП ТУ № 126 м. Донецька за спеціальністю портна верхнього одягу;
з 08.01.1991 по 02.08.1994 перебувала у відпустці по догляду за дитиною;
з 18.10.2001 по 12.10.2002 період по безробіттю.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 мала дівоче прізвище ОСОБА_3 .
До матеріалів справи позивачем долучено диплом серії НОМЕР_5 про закінчення повного курсу середнього професійно-технічного училища № 126 м. Донецька, який виданий на дівоче прізвище - ОСОБА_3 .
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 , між громадянином ОСОБА_4 і громадянкою ОСОБА_3 було укладено шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 30.12.1987 року зроблено запис №2219 та присвоєне прізвище позивачу - ОСОБА_5 .
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_4 від 12.03.1987 року оформлена на прізвище ОСОБА_6 . На першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки наявні записи, що засвідчені підписом уповноваженого працівника:
- прізвище змінене на ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 .
Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивач мала дівоче прізвище « ОСОБА_6 ».
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_4 від 12.03.1987 року має відповідні відмітки про зміну прізвища з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_5 ».
19.11.2024 на звернення позивача від 28.10.2024 відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано відповідь №31526-28578/Б-02/8-0500/24, в якій вказали, що у жовтні 2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 по справі №160/8336/24, яке набрало законної сили 18.09.2024, до страхового стажу зараховано період навчання, період по догляду за дитиною до 3-х річного віку, період отримання допомоги по безробіттю, період роботи з 01.04.2022 по 30.04.2022 на ПРАТ «Авдіївський коксохімічний завод» та призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст.114 Закону № 1058 з 14.03.2024. Зобов'язання в рішенні суду щодо зарахування періодів роботи за даними трудової книжки відсутні. Згідно з даними електронної пенсійної справи страховий стаж складає 26 років 06 місяців 24 дні, в тому числі пільговий стаж по Списку № 2 - 06 років 01 місяць.
Також вкзали, що для зарахування періодів роботи за даними трудової книжки необхідно надати скановану копію з оригіналу свідоцтва про шлюб або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану щодо актового запису про шлюб та заяву на перерахунок пенсії.
Відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на виконання вимог ухвали суду надані письмові пояснення, в яких щодо не зарахування періодів роботи позивача, вказали, що як вбачається з матеріалів електронної пенсійної справи, з 01.12.2000 по 08.08.2001 позивач працювала у ЗАТ «Авдіівська фабрика «Агат» (ЄДРПОУ 02969604), з 08.05.2009 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.07.2022 - у ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» (ЄДРПОУ 00191075). Дані періоди не було зараховано до страхового стажу позивача, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Звернути увагу, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не приймало рішень стосовно позивача, інформація, яка зазначена у відзиві на позовну заяву, отримана з електронної пенсійної справи.
Як вбачається з трудової книжки НОМЕР_2 позивач:
21.11.2000 прийнята в Авдіївський швейний комбінат швачкою (наказ №71-к від 21.11.2000);
31.08.2001 звільнена за власним бажанням (наказ №98к від 31.08.2001);
11.03.2003 прийнята машиністом у ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» (наказ №37 від 06.03.2003).
Позивач з 11 березня 2003 по 25 листопада 2024 працювала на ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод», що підтверджується довідкою від 25 листопада 2024 №05-1/31/905.
Наказом ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» від 25 листопада 2024 №185 «Про припинення трудового договору (контракту) позивача звільнено 25.11.2024 року.
Відповідно до довідки №05-1/20/676 від 07.08.2023 про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній, виданої ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» позивач працювала повний робочий день: з 11.03.2003 по 13.03.2008 у виробництві вуглепідготовчого цеху за професією машиніста питателя, що передбачено Списком №2, з 14.03.2008 по 07.05.2009 у виробництві вуглепідготовчого цеху за професією дозувальника, що передбачено Списком №2.
Як вбачається з форми РС-право від 02.01.2025 позивачу не зараховано до стажу періоди роботи: з 01.12.2000 по 08.08.2001, з 08.05.2009 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.07.2022 року.
В матеріалах справи наявні накази про атестацію робочих місць №299-к від 03 грудня 2001, №735 від 01 грудня 2006 року.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".
Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом, і за який сплачено страхові внески.
Згідно зі статтею 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
За приписами ст. 113 Закону №1058 держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-IV) встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до статті 4 Закону №2464-IV платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до статті 26 Закону №2464-IV посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.
Таким чином, обов'язок щодо сплати єдиного внеску покладено саме на підприємство, на якому працювала позивач.
Суд зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання підприємством, на якому працювала позивач, обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлена соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а та у постанову від 31 жовтня 2019 року у справі №266/1994/17.
Суд дійшов висновку, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому вона працювала.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання зробити перерахунок пенсії з дня її призначення з 14.03.2024, з урахуванням страхового стажу 33 роки 02 місяці 28днів, суд зазначає наступне.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вищевказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки вказані повноваження щодо розрахунку страхового стажу та зарахування відповідного стажу за цим рішенням відносяться виключно до дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року та керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України приходить до висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача слід прийняти рішення про визнання протиправними дій відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування позивачу до страхового стажу періодів роботи з 01.12.2000 по 08.08.2001, з 08.05.2009 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.07.2022 та зобов'язання здійснити з 14.03.2024 перерахунок пенсії з зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 01.12.2000 по 08.08.2001, з 08.05.2009 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.07.2022, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Що стосується вимог позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, суд вважає за необхідне відмовити в цій частині, оскільки цим відповідачем не вчинено будь-яких дій.
Таким чином, оскільки Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області приймалось спірне рішення то зобов"язання вчинити певні дії за рішенням суду повиненно також Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а тому позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не підлягають задоволенню.
При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.
Таким чином суд доходить до висновку про часткове задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем сплачено судовий збір згідно квитанції від 03.12.2024 №6157-5837-5077-9104 в розмірі 968,96 грн.
А тому, в зв'язку з частковим задоволенням позову, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в розмірі 484,48 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Україна, 84122, Донецька область, м.Cлов'янськ, площа Соборна, 3 код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: Україна, 49022, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Молодогвардійська 22-а, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування до страхового стажу всіх періодів роботи за даними трудової книжки від 12.03.1987 НОМЕР_2 протиправною; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити певні дії, а саме, зарахувати до страхового стажу всі періоди роботи за даними трудової книжки від 12.03.1987 НОМЕР_2 ; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити певні дії, а саме, зробити перерахунок пенсії з дня її призначення з 14.03.2024, з урахуванням страхового стажу 33р. 2міс. 28днів - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: Україна, 49022, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Молодогвардійська 22-а, код ЄДРПОУ 21910427) щодо неврахування ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до страхового стажу періодів роботи з 01.12.2000 по 08.08.2001, з 08.05.2009 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.07.2022 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: Україна, 49022, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Молодогвардійська 22-а, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити з 14.03.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 01.12.2000 по 08.08.2001, з 08.05.2009 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.07.2022, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: Україна, 49022, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Молодогвардійська 22-а, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 484,48 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Аканов