Справа № 157/296/20 Провадження №11-кп/802/165/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
06 березня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового
засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 , (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12019030090000555 від 15.11.2019 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 08 листопада 2024 року, яким
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , з повною загальною середньою освітою, непрацевлаштованого, неодруженого, раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі статті 75 КК України із застосуванням ст. 76 КК України ОСОБА_9 звільнено від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов прокурора Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_8 в інтересах держави в особі Камінь-Каширської міської ради Волинської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Камінь-Каширське лісове господарство», до ОСОБА_9 про стягнення майнової шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, задоволено повністю.
Визначено стягнути із ОСОБА_9 на користь Камінь-Каширської міської ради Волинської області на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету 10 997 (десять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) гривень 94 копійки у відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Стягнути із ОСОБА_9 на користь держави 8140 (вісім тисяч сто сорок) гривень 76 копійок процесуальних витрат на залучення експерта для проведення судової інженерно-екологічної експертизи.
Згідно з вироком суду обвинувачений ОСОБА_10 , за попередньою змовою з особою, провадження відносно якої зупинено, 14 листопада 2019 року близько 22 години, перебуваючи в урочищі «Озерце», в лісовому масиві виділу №1 кварталу №43 Великообзирського лісництва Державного підприємства «Камінь-Каширське лісове господарство», що неподалік с. Піщане Камінь-Каширського району Волинської області, в порушення вимог Лісового кодексу України та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про врегулювання питань щодо використання лісових ресурсів» від 23.07.2007 №761, умисно, всупереч встановленому порядку заготівлі лісодеревини, незаконно, без спеціального дозволу, самовільно, з метою продажу, за допомогою бензопили марки «STIHL-230» зрізали три сироростучих дерева породи «Сосна» з діаметрами пнів відповідно: 38,5 см, 39 см та 33,5 см, відокремивши їх повністю від кореня, й у таких спосіб спричинили істотну шкоду державним інтересам в особі ДП «Камінь-Каширське ЛГ» та навколишньому природному середовищу, яка згідно з розрахунком, проведеним на підставі додатку №1 постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2007 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», становить 21 995 гривень 87 копійок та в подальшому, близько 23 години, маючи умисел на вивезення незаконно зрубаних дерев із місця рубки, завантажили на гужовий віз сім колод деревини, заготовлені внаслідок незаконної порубки, однак були виявлені на місці події працівниками рейдової групи охорони та захисту лісу ДП «Камінь-Каширське ЛГ».
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_10 своїми умисними діями, які виразились в незаконній порубці дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду, за попередньою змовою групою осіб, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 246 КК України.
У поданій апеляційній скарзі прокурор вважає оскаржений вирок суду незаконним і необґрунтованим у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Вказує, що при звільненні неповнолітнього обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням суд першої інстанції не виконав вимог ст. 104 КК України, зробивши посилання в резолютивній частині вироку лише на ст. 75 КК України.
Просить змінити оскаржений вирок в частині призначеного ОСОБА_9 покарання. Вважати ОСОБА_9 засудженим до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, із звільненням його, на підставі ст. 75, 104 КК України, від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку 1 рік. У решті вирок залишити без змін.
У поданих змінах та доповненні до апеляційної скарги, прокурор просить оскаржений вирок скасувати та звільнити ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 246 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України та на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закрити.
Цивільний позов у кримінальному провадженні залишити без розгляду, стягнути із обвинуваченого в дохід держави судові витрати у розмірі 8140, 76 гривень процесуальних витрат на залучення експерта для проведення судової інженерно-екологічної експертизи.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, думку прокурора, яка підтримала подану стороною обвинувачення апеляцію із змінами та доповненням до неї, думку захисника обвинуваченого який не заперечував проти закриття кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд доходить такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і підтверджені наявними в матеріалах кримінального провадження та наведеними у вироку доказами, дослідженими в судовому засіданні, яким дана належна оцінка.
Висновків суду першої інстанцій щодо доведеності винуватості ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 246 КК та правильності кваліфікації його дій прокурор не оспорює та не заперечує, а тому суд апеляційної інстанції переглядає кримінальне провадження в межах заявлених апеляційних вимог.
Зі змісту апеляційної скарги прокурора вбачається, що суд першої інстанції приймаючи рішення про звільнення неповнолітнього ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки не виконав вимоги ст. 104 КК України та в резолютивній частині вироку зробив посилання лише на ст. 75 КК України.
Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Ураховуючи наведене вище та доводи прокурора, викладені в змінах та доповненні до апеляційної скарги, щодо наявності підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, апеляційний суд не перевіряє доводи прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки питання про звільнення від кримінальної відповідальності вирішується першочергово.
За ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Відповідно до положень ст. 12 КК України, інкриміноване ОСОБА_9 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 246 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Кримінальне правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому було вчинено 19 листопада 2019 року, також відсутні відомості про те, що ОСОБА_10 у період з 2019 по даний час вчинив інше кримінальне правопорушення, а тому перебіг строків давності не переривався. Відсутні й будь-які відомості про зупинення досудового чи судового провадження у зв'язку з ухиленням ОСОБА_9 від досудового розслідування або суду. Тому підстав вважати, що строки давності були зупинені, а отже вони на даний час не спливли, немає.
Таким чином, на час апеляційного розгляду закінчився встановлений п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України строк давності притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 246 КК України, тому наявні підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Разом з тим, кримінальним процесуальним законом передбачено, що кримінальне провадження закривається судом, у тому числі, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України).
У цій нормі також міститься застереження, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку на підставі звільнення особи від кримінальної відповідальності не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому КПК України (ч. 8 ст. 284 КПК України).
У цьому конкретному випадку кримінальне провадження не може продовжуватись у загальному порядку, як вказано вище, оскільки завершилося винесенням вироку суду про визнання ОСОБА_9 винуватим у висунутому обвинуваченні, визнаному судом доведеним, із засудженням останнього до покарання у виді позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання з випробуванням.
Водночас у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, обвинувачений після спливу строків давності не може відбувати призначене судом покарання.
Крім того, закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не є реабілітуючою підставою, у зв'язку із чим також необхідна згода на звільнення особи від кримінальної відповідальності, а за відсутності такої згоди суд вправі звільнити лише від покарання на підставі ч. 5 ст. 74 КК України.
Так, відповідно до положень ч. 5 ст. 74 КК України, особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_10 в судове засідання не з'явився, його згода на звільнення від кримінальної відповідальності відсутня, та враховуючи встановлені під час апеляційного розгляду обставини, колегія суддів зобов'язана звільнити обвинуваченого від призначеного покарання за ч. 2 ст. 246 КК України на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.
З огляду на наведене, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а оскаржений вирок - зміні.
Поміж тим, судом першої інстанції, на переконання колегії суддів, правильно вирішено цивільний позов у кримінальному провадженні до обвинуваченого, визначено стягнути з ОСОБА_9 процесуальні витрати на залучення експерта, та висловлено обгрунтовану думку щодо вирішення долі речових доказів та арештованого майна, тому вирок Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 08 листопада 2024 року в означеній частині необхідно залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 08 листопада 2024 року стосовно ОСОБА_9 змінити.
Звільнити ОСОБА_9 від покарання за ч. 2 ст. 246 КК України, на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової інженерно-екологічної експертизи в розмірі 8140 (вісім тисяч сто сорок) гривень 76 копійок стягнути з ОСОБА_9 .
В іншій частині вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: