Справа № 161/3208/25 Провадження №11-сс/802/138/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
26 лютого 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника підозрюваного - ОСОБА_8 ,
слідчого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025030580000759 від 16.02.2025 року,за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 лютого 2025 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 16 квітня 2025 року включно, без визначення розміру застави,
Слідчий СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_10 за погодженням із прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.02.2025 року задоволено клопотання слідчого. Обрано щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 16.04.2025 року включно. Строк тримання під вартою обчислювати з 10.56 години 16.02.2025 року, тобто з моменту фактичного його затримання.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу. Вважає обраний запобіжний захід необґрунтованим та занадто суворим та вказує про наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного із обмеженням волі. Зазначає, що вказані у клопотанні ризики не підтвердженні належними доказами, а тому судом не можуть братися до уваги.
Звертає увагу на те, що підозрюваний є особою молодого віку (19 років), являється переселенцем з окупованої території, однак з 2022 року проживає на території міста Луцька, має міцні соціальні зв'язки, оскільки проживає спільно із цивільною дружиною ОСОБА_11 та сином ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваний нещодавно закінчив навчання та працює неофіційно.
Просить ухвалу слідчого судді від 17.02.2025 року скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги; пояснення підозрюваного та його захисника, які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити; прокурора, який апеляційну скаргу заперечив та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін; пояснення слідчого; дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить наступного висновку.
Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч.2 ст.177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ст.178 КПК України.
Згідно із ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом вірно встановлено і це відповідає матеріалам провадження, що СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025030580000759 від 16.02.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , якому 17.02.2025 року повідомлено про підозру у вчиненні цього кримінального правопорушення. Обґрунтованість підозри стверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, яким слідчий суддя дав належну правову оцінку.
Слідчим суддею при обранні міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 враховано, що ОСОБА_7 судимий за вчинення кримінального проступку проти життя та здоров'я особи, судимість за який не знята та не погашена в установленому законом порядку, не відбув покарання у виді громадських робіт, через незначний проміжок після засудження знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.
Також колегія суддів повністю погоджується з висновком місцевого суду про те, що слідчим доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інші кримінальні правоапорушення.
На думку апеляційного суду слідчий суддя у відповідності з вимогами кримінального процесуального законодавства, врахувавши майновий та сімейний стан підозрюваного, міцність соціальних зв'язків, інші дані про його особу, наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, практику Європейського суду з прав людини, згідно якої рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, обґрунтовано обрав йому запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 16.04.2025 року включно.
З огляду на вищенаведене апеляційний суд вважає, що лише такий винятковий запобіжний захід, як тримання під вартою, зможе дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим та прокурором під час судового розгляду провадження, а не будь-який інший більш м'який, передбачений ст.176 КПК України, як про це вказує сторона захисту.
Усі доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі та наведені в ході апеляційного розгляду, з урахуванням наведених вище мотивів, не зменшують ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та не дають підстав для застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Крім цього, відповідно п.1 ч.4 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, тому слідчий суддя вважав за недоцільне визначати розмір застави, оскільки такий запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, з чим повністю погоджується апеляційний суд.
За таких обставин слідчий суддя обґрунтовано обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави, а тому законних підстав для скасування ухвали і постановлення нової ухвали, відповідно до викладених в апеляційній скарзі доводів захисника підозрюваного, апеляційний суд не вбачає.
Дані про особу підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_7 є особою молодого віку (19 років), являється переселенцем з окупованої території, однак з 2022 року проживає на території міста Луцька, має міцні соціальні зв'язки, оскільки проживає спільно із цивільною дружиною ОСОБА_11 та сином ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нещодавно закінчив навчання та працює неофіційно, на які посилається апелянт у апеляційній скарзі, ризики у кримінальному провадженні не зменшують та на правильність висновку щодо необхідності обрання до підозрюваного саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не впливають.
Матеріали провадження не містять, а також ні підозрюваним ні його захисником не надано в ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як судом першої так і апеляційної інстанцій жодних медичних документів, які підтверджували б неможливість перебування ОСОБА_7 в умовах слідчого ізолятора.
З урахуванням вищевикладеного апеляційний суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги захисника.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 лютого 2025 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 16 квітня 2025 року включно, без визначення розміру застави, залишити без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: