Справа № 761/37098/24
Провадження № 2-др/761/83/25
03 березня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Пономаренко Н.В
за участю секретаря: Яцишина А.О.
відповідача: ОСОБА_1
представника відповідача: Олексієнка М.М.
розглянувши в у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Олексієнка Михайла Михайловича про винесення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення матеріальних збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
У січні 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Олексієнка Михайла Михайловича про винесення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат відповідача, пов'язаних з розглядом справи №761/37098/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення матеріальних збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до якого заявник просив суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500,00 грн.
Заява обґрунтовано тим, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа № 761/37098/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення матеріальних збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. 23.01.2025 р. - Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення матеріальних збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було залишено без розгляду.
Заява мотивована тим, що відповідач скористався послугами правничої допомоги Адвоката Олексієнка Михайла Михайловича. Представником відповідача станом на 23.01.2025 р. було здійснено наступні правничі послуги відповідно до Договору № 22/01/25-ЦС-2 від 22.01.2025 р. про надання професійної правничої допомоги: - складення та подання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи № 761/37098/24 до Шевченківського районного суду м. Києва; - ознайомлення з матеріалами справи № 761/37098/24 в Шевченківському районному суді м. Києва; - складення та подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: МТСБУ про стягнення матеріальних збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; Забезпечення явки представника в судовому засіданні в Шевченківському районному суді м. Києва по справі № 761/37098/24;
30.01.2025 до суду надійшли заперечення позивача на заяву відповідача про винесення додаткового рішення щодо стягнення судових втрат, пов'язаних з розглядом справи у справі №761/37098/24. В обґрунтування заперечень вказано, що позивачкою з метою захисту своїх законних інтересів та в межах наданих їй прав була подана позовна заява до ОСОБА_1 , третя особа: Моторно (транспортне) страхове бюро України про стягнення матеріальних збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.10.2024 року у справі №761/37098/24 позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. На виконання вимог Ухвали суду від 09.10.2024 та сумлінно дотримуючись законодавства, мною в межах визначеного судом строку 17.10.2024 було надано документи для усунення недоліків позовної заяви. Пізніше нею подана заяву про залишення позову без розгляду, у зв'язку із тим, що їй стало відомо, що примірнику позовної заяви, що була надіслана засобами поштового зв'язку та примірнику позовної заяви, що була подана через систему Електронний суд, присвоєно два різних номера справи та двох різних суддів. Позивачка вважала, що її позовна заява, що надіслана засобами поштового зв'язку буде приєднана до позовної заяви, що була подана через систему Електронний Суд та буде міститися в матеріалах одної справи. ОСОБА_2 не було відомо про особливості реєстрації документів канцелярією. Лише після розмови зі співробітником канцелярії Шевченківського районного суду міста Києва дізналася чому позовній заяві присвоєно два різних номера справи.
Також, у запереченнях вказано, що саме до відкриття провадження у справі відповідно до пункту 3 частини першої статті 43 Цивільного процесуального кодексу України (надалі по тексту - ЦПК України) позивачкою було подано 23.10.2024 року заяву через систему Електронного Суду про залишення справи № 761/37098/24 провадження № 2/761/9878/2024 без розгляду, а від так вона вважала, що провадження у справі буде закрите на підставі моєї заяви до моменту відкриття провадження у справі. Окрім того, що заява була подана нею 23.10.2024 року, також було направлено аналогічне клопотання 11 січня 2025 року від представника третьої особи - МТСБУ. Звертаємо увагу, що договір про надання правової допомоги та додаткова угода № 1 до договору підписані 22 січня 2025 року. Тобто це дає розуміння, що адвокат та відповідач заздалегідь, до заключення договору та додаткової угоди № 1 розуміли, що справа буде залишена без розгляду, у зв'язку із надходженням відповідної заяви, та не потребуватиме втручання адвоката.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник підтримала заяву про винесення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат відповідача, пов'язаних з розглядом справи №761/37098/22.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися про день час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 23 січня 2025 року заяву позивача ОСОБА_2 про залишення без розгляду позовної заяви в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення матеріальних збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задоволено. Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення матеріальних збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - залишено без розгляду.
Таким чином, у даній справі позов залишено без розгляду у зв'язку поданням позивачкою заяви про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 5 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною п'ятою статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Тобто, стягнення з позивача понесених відповідачем судових витрат, зокрема, у разі залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.
Звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову. Разом із цим, залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.11.2024 відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Судом установлено, що 23.10.2024 до суду надійшла заява позивача ОСОБА_2 , про залишення позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення матеріальних збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, без розгляду.
Згідно з ч.6 ст.142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу. Відповідно до ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору
Звернення до суду із позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст.55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову. Саме факт подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, оскільки це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації. Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необгрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується. Добросовісні дії позивачів, спрямовані на захист їх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист. Аналогічного висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 листопада 2020 року (провадження №61-16711св19).
Крім того, за змістом частини третьої статті 89 ЦПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов'язком доказування необхідно було довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
З матеріалів справи вбачається, що в заяві на стягнення витрат на правову допомогу представник відповідача ОСОБА_1 - адвоката Олексієнко М.М. не зазначив, які дії позивача у вказаній справі були необґрунтованими, що є підставою для компенсації витрат, пов'язаних з розглядом справи у зв'язку із залишення позову без розгляду, так як звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також дії позивача, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання нею своїми процесуальними правами, і її дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою обов'язок відшкодувати понесені відповідачем судові витрати на професійну правничу допомогу.
Судом враховано, що саме до відкриття провадження у справі (04.11.2024) позивачкою було подано 23.10.2024 року заяву через систему Електронного Суду про залишення справи № 761/37098/24 провадження № 2/761/9878/2024 без розгляду, однак передано судді пізніше. Разом з тим, договір про надання правової допомоги та додаткова угода № 1 до договору підписані 22 січня 2025 року.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин, за яких можна вважати дії позивачки необґрунтованими та такими, що призвели до безпідставного понесення витрат відповідачем, а також зловживання нею своїми процесуальними правами.
При цьому, заходи процесуального примусу до сторони позивача не застосовувались. Окрім зазначеного, необґрунтовані дії позивача не були встановлені в ухвалі Шевченківського районного суду міста Києва від 23 січня 2025 року про залишення позову без розгляду.
При цьому, залишення позову без розгляду у зв'язку подання заяви про залишення позовної заяви без розгляду, не свідчить про безпідставність та необґрунтованість позову.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволені вказаної заяви, оскілки остання не містить обґрунтувань та не надано відповідних доказів на задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Олексієнка Михайла Михайловича про винесення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат відповідача, пов'язаних з розглядом справи №761/37098/22.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141,142, 257, 261, 353 ЦПК України, суд, -
в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Олексієнка Михайла Михайловича про винесення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення матеріальних збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.
Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст складено: 03.03.2025.
Суддя: