Справа № 761/46898/24
Провадження № 2/761/4230/2025
(заочне)
27 лютого 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Пономаренко Н.В.,
з участю секретаря Яцишина А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У грудні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва через систему «Електродний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 101032499 від 02.10.2020 р. у розмірі 23240 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.10.2020 року в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 подав заявку на отримання кредиту № 101032499. ТОВ «Мілоан» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого останній підтверджує прийняття умов договору про споживчий кредит № 101032499 від 02.10.2020, який знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства. Відповідно до умов кредитного договору, до укладення договору відповідач отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та Правилами, що розміщені на веб- сайті товариства та є невід'ємною частиною цього Договору. На підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти.
У позовній заяві зазначено, що 15.01.2021 року згідно умов договору факторингу №01Т, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором № 101032499 від 02.10.2020 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс»), а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача. 24 січня 2022 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» укладено договір факторингу № 1/15, відповідно до умов якого та згідно додатку № 1 до договору факторингу, ТОВ «ФК «Пінг-Понг» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 101032499 від 02.10.2020. Згідно додатку № 1 до договору факторингу сума боргу перед ТОВ «ФК «Пінг-Понг» становить 23 240,00 грн., із яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 5600,00 грн.; - заборгованість за відсотками становить 17 640,00 грн..
Позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи Фінанс», в якому було зазначено інформацію про порядок погашення заборгованості за кредитним договором № 101032499 від 02.10.2020.
Позивачем вказано, що відповідач не виконав належним чином кредитні зобов'язання, позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.01.2025 року відкрито провадження в цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з тим, 20.01.2025 до суду надійшла заява представника позивача - Лановий Є.М. у якій він просить провести судові засідання за відсутності представника позивача, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Крім того, вказано, що представник позивач не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не сповістила.
Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону №675-VIII).
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Судом встановлено, що 02.10.2020 ОСОБА_1 з використанням сервісу online-кредитування https://miloan.ua/ була подана Анкета-заявка на отримання кредиту № 101032499.
02.10.2020 на персональний мобільний номер телефону відповідача електронним повідомленням відправлено одноразовий ідентифікатор, що є аналогом ЕЦП (електронного цифрового підпису). Даний ідентифікатор введено ОСОБА_1 і тим самим ним було підтверджено прийняття умов кредитного договору № 101032499 від 02.10.2020, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на сайті https://miloan.ua/.
Таким чином 02.10.2020 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 101032499 (надалі - Договір).
Згідно п. 1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5600,00 грн. у валюті: Українська гривня.
Згідно п. 1.3. кредит надається строком на 15 днів з 02.10.2020 . Згідно п. 1.4. термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 17.10.2020.
Відповідно до п. 1. 5 договору загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 840,00 грн. в грошовому виразі та 365,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 6440,00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі.
Згідно п. 1.5.1 договору комісія за надання кредиту: 0,00 грн., яка нараховується за ставкою 0,00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Згідно п. 1.5.2. проценти за користування кредитом: 840,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована.
Відповідно до п. 1.6. стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п. 2.2.3 цього Договору.
Відповідно до п.п. 2.1. - 2.2.1. Кредитного договору кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок. 2.2. Плата за кредитом: 2.2.1. Позичальник сплачує Позикодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2, 1.6. Договору відповідно.
Згідно п.п. 2.2.2. - п. 2.2.3. Кредитного договору нарахування позикодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору. 2.2.3. Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п.1.4, якщо Позичальник всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору . Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання Позичальником умов цього Договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти з дня наступного за днем визначеним п.1.4 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов'язань Позичальника зі сплати процентів в період правомірного користування кредитом є меншим ніж 2 заборгованість зі сплати процентів за аналогічний період під час прострочення, це означає, що в період правомірного користування кредитом Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Якщо після настання дати встановленої п.1.4 Договору Позичальник продовжуватиме користуватись кредитом, проценти за стандартною (базовою) ставкою будуть нараховуватись протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено Товариством в односторонньому порядку. При цьому Сторони погодили, що після зупинення Товариством в односторонньому порядку нарахування процентів Товариство вправі в будь-який момент без погодження з Позичальником відновити нарахування таких процентів до моменту повного виконання Позичальником зобов'язань за договором або до моменту припинення нарахування процентів за рішенням Товариства.
Згідно п.п. 6.1 договору цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений на веб-сайті товариства miloan.ua..
Приймаючи пропозицію товариства про укладення цього кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами та Графіком платежів) договору в цілому (п.п. 6.3 договору).
Крім того, позивачем додано графік розрахунків за кредитним договором № 8400453 від 28 листопада 2019 року.
Отже, за умовами вказаного кредитного договору, підписуючи його, відповідач як покупець підтвердив, що він отримав інформацію, та погодився з усіма його умовами.
Отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням № 24419732 у розмірі 5600,00 грн., де вказано призначення платежу кошти: згідно договору 101032499, отримувач: ОСОБА_1 , кредит рахунок НОМЕР_2, яке суд визнає належним доказом отримання кредитних коштів. Доказів на спростування вказаного платіжного доручення, відповідач не надав.
Отже, судом встановлено факт укладання відповідачем вищевказаного договору надання грошових коштів у позику в електронній формі та підписання договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Установлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання, відповідач в свою чергу, не виконує зобов'язання за вищевказаним договором у зв'язку з чим має заборгованість з повернення тіла кредиту, процентів та комісії, що передбачено умовами укладеного договору.
15 січня 2021 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Мілоан» укладено договір факторингу № 01Т, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 101032499 від 02.10.2020, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».
Згідно даного Витягу Договору відступлення права вимоги від 15.01.2021 року сума боргу перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» становить 23240,00 грн., з яких: 5600 грн. заборгованість по тілу кредиту; 17640,00 грн. заборгованість по процента.
24 січня 2022 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» укладено договір факторингу № 1/15, відповідно до умов якого ТОВ «Діджи Фінанс» передає (відступає) ТОВ«ФК «Пінг-Понг» за плату належні йому права грошової вимоги, а ТОВ «ФК «Пінг-Понг» приймає належні ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги.
Згідно п. 1.3 договору факторингу права грошової вимоги вважаються відступленими фактору в день підписання відповідного реєстру. Додаткового оформлення відступлення прав вимоги не вимагається. Після переходу прав вимоги до фактора останній стає кредитором по відношенню до боржника та набуває відповідні права вимоги. Таке відступлення не потребує вчинення будь-яких додаткових дій з боку фактора або клієнта або підписання будь-яких документів.
Згідно з п. 4.2.6 договору факторингу ТОВ «Пінг-Понг» зобов'язується протягом десяти робочих днів з дати відступлення права вимоги повідомити боржника у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит, про такий факт відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних споживача, а також надає інформацію про клієнта.
Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу № 1/15 від 24 січня 2022 року, ТОВ «ФК «Пінг-Понг» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 101032499 від 02.10.2020 в загальному розмірі 23240,00 грн., з яких: 5600 грн. заборгованість по тілу кредиту; 17640,00 грн. заборгованість по процента.
02 вересня 2024 року ТОВ «ФК «Пінг-Понг» на адресу відповідача було направлено досудову вимогу про погашення заборгованості та повідомлення про відступлення прав вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Пінг-Понг».
Згідно наданого розрахунку заборгованості у відповідача ОСОБА_1 , наявна заборгованість за кредитним договором № 101032499 від 02.10.2020, розмір якої становить 23240,00 грн., з яких: 5600 грн. заборгованість по тілу кредиту; 17640,00 грн. заборгованість по процента.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, висловлена позиія, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитороа не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Враховуючи, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу, який прийняв права вимоги до боржника, в тому числі і відповідача за договорами факторингу не повернуті, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Оскільки відповідач, як встановлено матеріалами справи, отримав кредит в розмірі 10 000,00 грн, вказані кошти повністю не повернув, позивач правомірно вимагає їх повернення, шляхом стягнення з відповідача за рішенням суду.
Тому, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом (за тілом кредиту), що складає 5600,00 грн. є такими, що підлягають задоволенню.
В свою чергу, з боку відповідача не надано до суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача, а також у відповідності до вимог статті 81 ЦПК України жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо наявної заборгованості за тілом кредиту.
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Стосовно вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у розмірі 17640,00 грн., з цього приводу суд зазначає про наступне.
Так, як вже зазначалось, умовами кредитного договору №8400453 від 28 листопада 2019 року, позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом за надання кредиту у розмірах, зазначених в договорі.
Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору (п.п 2.2.2 Договору), а оскільки відповідач ОСОБА_1 продовжує користуватися кредитними коштами, тому відповідно до п.п. 2.3.2 Договору йому збільшено строк кредитування шляхом пролонгації.
З огляду на викладене, сума заборгованості по відсоткам є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.
Водночас відповідачем не було надано ніяких доказів виконання зобов'язань, в тому числі доказів невірного нарахування виниклої суми заборгованості.
Враховуючи те, що позичальник (відповідач) не виконав умови договору та не повернув у встановлений строк отримані кошти, продовжує ними користуватися, то з урахуванням наведеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за відсотками в розмірі 17 640,00 грн., які передбачені умовами кредитного договору.
Отже, суд звертає увагу, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит, умовами якого передбачено та встановлено проценти за користування кредитними коштами, з чим погодився відповідач підписуючи вказаний договір (з усіма його умовами).
Так, з наявних матеріалів справи вбачається, що відсотки нараховані первісним кредитором, з боку позивача з моменту отримання права вимоги до відповідача, не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій, відсотки нараховані у відповідності до умов вищевказаного договору, розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору.
Крім цього, згідно з частиною ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо, інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
До подібного висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Окрім цього, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн. відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.
Відповідно до частини першої та пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною першою, другою та третьою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положень частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, було надано до суду: договір про надання правової допомоги № 43657029 від 07 серпня 2024 року, укладений між ТОВ «ФК «Пінг-Понг» та адвокатом Білецьким Б.М.; додаткову угоду № 101032499 до договору № 43657029 про надання правової допомоги від 07 серпня 2024 року; детальний опис робіт (наданих послуг); акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 11 листопада 2024 року.
В акті про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 11 листопада 2024 року зазначено, що правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій ( консультацій ), адвокат витратив 1,5 години, вартість склала 2 250,00 грн; на складання позовної заяви, адвокат витратив 3,0 години, сума склала 3000,00 грн; формування додатків до позовної заяви, адвокат витратив 1 годину, вартість робіт склала 750,00 грн., загалом 6000,00 грн.
Так, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що дійсно між позивачем та адвокатом склалися договірні відносини стосовно надання правової допомоги.
У той же час, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката в загальному розмірі 6000,00 грн. не є співрозмірним та не відповідає критеріям розумності та справедливості.
Суд не вважає належним чином обґрунтованою суму компенсації витрат на правничу допомогу у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Оцінюючи надані з боку адвоката послуги, суд зазначає, що дана справа не є складною, дана категорія справ є розповсюдженою, не потребувала значного часу та вивчення для складання позовної заяви, яка склала три години, де загальна вартість наданих послуг склала 3 000,00 грн.
До того ж, сама позовна заява не є об'ємною, фактично складається лише з статей Цивільного кодекту України (розповсюджених), які застосовуються в договірних правовідносинах та декількох абзаців стосовно укладання кредитного договору.
Крім того, суд зазначає, що не потребувало з боку адвоката значного часу (1 годину) для формування додатків до позовної заяви, де вартість робіт склала 750,00 грн.
Окрім цього, не відповідає критеріям розумності та справедливості правовий аналіз обставин справи спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій), де витрачений час склав 1,5 години, а загальна вартість наданих послуг в розмірі 2 250,00 грн., оскільки вказана категорія справ щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами є доволі розповсюдженою та сама по собі не складною, а тому суд вважає, що з боку виконавця робіт не потребувало значного часу для аналізу спірних правовідносин.
Тому, ураховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Пінг-Понг» в рахунок компенсації понесених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.
При зверненні до суду з вказаним позовом, позивачем ТОВ «ФК «Пінг-Понг»» були понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн., які документально підтверджені.
Зазначена сума судового збору була сплачена враховуючи те, що позовна заява позивачем була подана до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», то у відповідності до ЗУ «Про судовий збір», застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8, що узгоджується з правовою позицією, висловленую Верховним Судом в ухвалах від 14 грудня 2021 року у справі № 9901/454/21, від 31 січня 2022 року у справі № 316/356/20, від 03 лютого 2022 року у справі № 300/1617/21, від 14 лютого 2022 року у справі № 560/4216/21, від 15 лютого 2022 року у справі № 560/8629/21.
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені при зверненні до суду у вищевказаному розмірі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 81, 89, 133, 141, 223, 258-261, 263-268, 274, 280, 282, 289, 352, 354, 355 ЦПК України; ст.ст. 11, 202, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610,612, 626, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України; ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» заборгованість за кредитним договором № 101032499 від 02.10.2020 у розмірі 23 240,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг», адреса місцезнаходження: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 43657029.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст складено 27.02.2025
Суддя: