Справа № 761/22449/24
Провадження № 2-а/761/268/2025
06 січня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Пономаренко Н.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, про скасування постанову про визнання протиправною та скасування постанови, -
встановив :
У червні 2024 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, про скасування постанову про визнання протиправною та скасування постанови, відповідно до якої, позивач просить суд: визнанти протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 04.06.2024 року №15/4833, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі частини 1 статті 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 153,00 грн. та закрити справу за відсутністю події та складу у його діях такого правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог, позивачем вказано, що постановою Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 04.06.2024 року №15/4833 мене на підставі частини 1 статті 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 153 грн. 10 травня 2024 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві складено акт №1256-1 про результати перевірки звернення ОСОБА_2 про неповернення ДП «КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ» коштів, добровільно сплачених нею за надані до 30.04.2022 року послуги з постачання природного газу. У вказаному акті зроблено висновки про те, що ДП «КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ» у відносинах з ОСОБА_2 припущені такі порушення: - п.п.7 п.5 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, а саме споживач має право проводити звіряння фактичних розрахунків з підписанням відповідного акту, що не було зроблено суб'єктом господарювання; - п.5 ч.2 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» претензії та скарги ОСОБА_2 не розглянуто у визначені законодавством строки і не проведено відповідні перерахунки (переплати) за надані послуги; - п.5 ч. 3 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», яким визначено у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) та у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданої послуги) споживач має право на свій вибір вимагати реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.
У позовній заяві вказано, що висновки акту від 10.05.2024 року №1256-1 щодо порушення ДП «КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ» умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам та п.5 ч.З ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» є надуманими, не відповідають фактичним обставинах справи, положенням вказаних нормативних актів та зроблені з перевищенням повноважень Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, як державного органу виконавчої влади щодо захисту прав споживачів, щодо предмету здійснення заходу державного контролю. Під час перевірки підприємством до матеріалів перевірки надано разом із поясненнями від 10.05.2024 №77/01 копії листів-відповідей від 23.08.2022 №794/19-01 та від 11.04.2024 №264/19-01 на звернення ОСОБА_2 відповідно від 27.07.2022 та від 09.04.2024. Лише ці звернення ОСОБА_2 наводить у своєму зверненні до органу контролю. У зверненнях ОСОБА_2 питання про проведення взаємозвірок не порушувалось, оскільки ДП « КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ» самостійно зробило перерахунок вартості отриманий та сплачених споживачем послуг ще у травні 2022 року, наслідки такого перерахунку споживачем не оспорювалися, та потреби у взаємозвірці не було, а споживач у своїх заявах від 27.07.2022 та від 09.04.2024 лише просила повернути їй сплачені нею добровільно 11.04.2022 року кошти, що було встановлено після корегування Оператором газорозподільних мереж (АТ «Київгаз») об'ємів спожитого газу за її повідомленням від 30.04.2022року.
Позивачем вказано, що Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві в акті від 10.05.2024 року №1256-1 неправомірно, з перевищенням наданих законом повноважень, дійшло безпідставних висновків про порушення ДП «КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ» положень «Типового договору про постачання природного газу побутовим споживачам», положень Законів України «Про захист прав споживачів» та «Про житлово-комунальні послуги».
У позовній заяві вказано, що 10 травня 2024 року начальником відділу контролю за регульованими цінами Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві відносно мене - директора Дочірнього підприємства «КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ» ОСОБА_1 - складено протокол №14 про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 155 КУпАП. Вказаний протокол складено за результатами перевірки звернення ОСОБА_2 про неповернення ДП «КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ» коштів, добровільно сплачених нею за надані до 30.04.2022 року послуги з постачання природного газу, відповідно до обставин, наведених в акті перевірки від 10.05.2024 року №1256-1. Позивач вважає, що які саме Правила надання послуг він, як директор ДП «КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ», порушив, у протоколі не вказано. Як вбачається з акту перевірки від 10.05.2024 №1256-1 та з протоколу від 10.05.2024 №14 фактів порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками ДП «КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ» у сфері послуг з постачання природного газу не встановлено. Несвоєчасне виконання підприємством зобов'язань перед споживачем в часті повернення зайвої оплати, яка утворилась у наслідок перерахунку вартості наданих послуг, не є порушенням конкретним працівником підприємства Правил надання послуг.
Позивачем вказано, що ніяких порушень Правил надання послуг з постачання природного газу у відносинах з ОСОБА_2 про постачання природного газу працівниками ДП «КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ» не допущено, та суб'єктом цих відносин є підприємство, а не конкретний працівник підприємства, що надає послуги, чи громадянин, що займається підприємницькою діяльністю, у вказаних обставинах відсутній відповідний предмет адміністративного правопорушення та він не є суб'єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 155 КУпАП.
Позовна заява мотивована тим, що в постанові від 04.06.2024 №15/4833 у якості обґрунтування правопорушення наведено обставини, які по суті не можуть згідно з положенням ст.ст. 4-15 Закону України «Про захист прав споживачів» бути предметом перевірки та реагування з боку відповідача, а він, як директор підприємства, не є суб'єктом правовідносин, за порушення яких може застосовуватися відповідальність, передбачена ч. 1 ст.155 КУпАП. Постанову від 04.06.2024 року №15/4833 про притягнення позивача до відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст.155 КУпАП відповідачем винесено на порушення вимог ст., ст. 4-1 15 Закону України «Про захист прав споживачів, ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 7, 9, 155 ч. 1, 247 та 283 КУпАП, що надає підстави для її скасування та закриття справи про адміністративне правопорушення (п. 3 ч. 3 ст.286 КАС України та п. 3 ч. 1 ст.293 КУпАП) за відсутності події та складу в його діях такого правопорушення.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.07.2024 року відкрито провадження у даній справі, розгляду якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 261 КАС України.
16.08.2024 року представником відповідача було надіслано відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на його необґрунтованість. У відзиві зазначено, що до Головного управління із письмовою скаргою за вх-№М-1061 від 18.04.2024 року звернулась гр. ОСОБА_3 у якому зазначила факт порушення ДП «КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ» її прав як споживача житлово-комунальних послуг. 10.05.2024 року Головним управлінням за результатами проведеного заходу, складено Протокол про адміністративне правопорушення №14 стосовно порушення директором ДП «КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ» ОСОБА_1 п.п.7 п.5 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам. 04.06.2024 року за результатами розгляду матеріалів справи - протоколу №14 про адміністративне правопорушення від 10.05.2024 року щодо ОСОБА_1 , Головним управлінням винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №15/4833 та накладено штраф у розмірі 153 грн. 00 коп.
Відповідачем зазначено, що ДП «КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ» у встановлені законодавством строки не здійснило повернення переплачених гр. ОСОБА_2 коштів, що є порушенням умов типового договору, правил постачання природного газу, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Закону України «Про захист праві споживачів», а тому твердження Позивача, що ДП «КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ» не допускало недоліків у виконанні робіт (наданні послуги) щодо постачання природного газу є безпідставними та такими, що вводять в оману суд. На переконання відповідача, факт вчинення суб'єктом господарювання даного порушення зафіксовано в акті складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду(контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів від 10.05.2024 року №1256-1, а саме: п.5 ч.2 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
З поміж іншого, у відзиві зазначено, що при розгляді матеріалів справи, Головним управлінням встановлено, що директор ДП «КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ» порушив вимоги Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2500), а саме не провів звіряння фактичних розрахунків із споживачем ОСОБА_2 (не провів перерахунок коштів за фактичне споживання газу), що зазначено у Акті №1256-1 від 10.05.2024 за що винесено постанову про адміністративне правопорушення від 04.06.2024 року №15/4833 передбачене ч.1 ст.155 КУпАП.
27.08.2024 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив у якій позивач просив позовну заяву задовольнити у повному обсязі.
27.08.2024 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача у справі.
28.08.2024 до суду надійшли додатків пояснення позивача у справі.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
Відповідно до п.7 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 667, Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303, припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».
Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303, за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Згідно п. 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303, протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, захисту прав споживачів та метрологічного нагляду у сфері надання житлово-комунальних послуг здійснюються за рішенням Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Згідно ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №877 підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що відповідач неуповноважений на складання протоколів про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 155КУпАП.
Проте, суд не погоджується з цими доводами, оскільки такі повноваження передбачені Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України № 601 від 22.05.2012 року та Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 667.
З матеріалів справи вбачається та не заперечувалось сторонами, що до Головного управління Держпродспоживслужби із письмовою скаргою за вх-№М-1061 від 18.04.2024 року звернулась гр. ОСОБА_3 у якому зазначила факт порушення ДП «КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ» її прав як споживача житлово-комунальних послуг. Головним управлінням було підготовлено лист до Держпродспоживслужби щодо надання погодження від 06.04.2024 року №06.4/4116 на проведення позапланового заходу (перевірки) ДП «КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ» за адресою: м. Київ, вул. М. Бойчука, 4- Б на підставі звернення гр. ОСОБА_2 23.04.2024 року за № 15.1.2-6/8420 від Держпродспоживслужби надійшло погодження відповідно до абзацу п'ятого частини першої ст. 6 Закону № 877. Враховуючи вище викладене, Головним управлінням було підготовлено Наказ про проведення позапланового заходу від 07.05.2024 року № 1256 та Направлення на проведення заходу від 07.05.2024 року № 170-1256. Направлення від 07.05.2024 року № 170-1256 отримала уповноважена особа суб'єкта господарювання, що підтверджується підписом. Спеціалістами Головного управління було проведено позапланову перевірку.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведення позапланового заходу було складено Акт від 10.05.2024 року № 1256-1, та зафіксовано порушення: «Під час розгляду та проведення перевірки з питань викладених у зверненні гр. ОСОБА_2 (вх-№1061 від 16.04.2024 р.) Дочірнього підприємства «КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ» на підставі наказу №1256 від 17.05.2024 встановлено:
1. П.п.7 п.5 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, а саме: споживач має право проводити звіряння фактичних розрахунків з підписанням відповідного акта, що не було зроблено суб'єктом господарювання;
2. П. 5 ч.2 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - претензії та скаргу ОСОБА_2 не розглянуто у визначені законодавством строки і не проведені відповідні перерахунки (переплати ) за надані послуги.
3. П. 5 ч.3 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», яким визначено у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) та у разі виявлення недоліків у виконанні роботи (надання послуг) споживач має право на свій вибір вимагати реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладання договору».
Судом встановлено, що 10.05.2024 року Головним управлінням за результатами проведеного заходу, складено Протокол про адміністративне правопорушення №14 стосовно порушення директором ДП «КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ» ОСОБА_1 п.п.7 п.5 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам.
Судом також встановлено, що 04.06.2024 року за результатами розгляду матеріалів справи - протоколу №14 про адміністративне правопорушення від 10.05.2024 року щодо ОСОБА_1 , Головним управлінням Держпродспоживслужби винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №15/4833 та накладено штраф у розмірі 153 грн. 00 коп..
Як вбачається з постанови по справі про адміністративне правопорушення №15/4833 від 04.06.2024, що заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві Токайчук Анатолій Петрович розглянувши протокол №14 про адміністративне правопорушення від 10.05.2024 щодо ОСОБА_1 , який працює директором Дочірнього підприємства «Київгазенерджи», встановив, що 10 травня 2024 року о 14 год. 40 хв. у приміщенні Дочірнього підприємства «Київгазенерджи» за адресою: м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 4-Б, директор ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту 7 пункту 5 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам (Затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2500), а саме не провів звіряння фактичних розрахунків зі споживачем ОСОБА_4 (не провів перерахунок коштів за фактичне споживання газу), що зазначено у Акті № 1256-1 від 10.05.2024.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, пункту 1 частини другої статті 2 та частини першої статті 7 КАС України, суд при вирішенні справи повинен керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Отже, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 155 КУпАП України порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, тягне за собою накладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КУпАП, полягає у порушенні правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю.
Суб'єктивна сторона правопорушень характеризується наявністю вини як у формі умислу так і у формі необережності (ч. 1 ст. 155 КпАП України), у формі умислу (ч. 2 ст. 155 КпАП України).
Суб'єктами правопорушень можуть бути як посадові особи, так і фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг.
Сторонами не заперечувалось та підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств установ організацій є директором Дочірнього підприємства «Київгазенерджи», а відтак відноситься до переліку осіб, визначених частиною першою статті 155 КУпАП та може бути суб'єктом вказаного правопорушення. Таким чином, судом критично оцінюються обґрунтування позову в частині того, що позивач не може бути суб'єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 155 КУпАП.
Відповідно до ст. 244-4 КУпАП Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про захист прав громадян-споживачів (статті 155).Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: - керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу; - керівник органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим у справах захисту прав споживачів та його заступники.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Так, відповідно до ч.1 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: - найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; - дату розгляду справи; - відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; - опис обставин, установлених під час розгляду справи; - зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Так, відповідно до ч.2 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова, серед іншого, повинна містити: опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Згідно підпункту 7 пункту 5.1. Розділу V Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2500 споживач має право проводити звіряння фактичних розрахунків з підписанням відповідного акта.
Так, у фабулі оскаржуваної постанови № 15/4833 віл 04.06.2024 вказано, що позивачем порушено вимоги підпункту 7 пункту 5 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам (Затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2500), ), а саме не провів звіряння фактичних розрахунків зі споживачем ОСОБА_4 (не провів перерахунок коштів за фактичне споживання газу), що зазначено у Акті № 1256-1 від 10.05.2024.
Разом з тим, Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2500, не містить п.п. 7 п. 5, а лише Розділ V п. 5.1., який регулює право виключного споживача проводити звіряння фактичних розрахунків з підписанням відповідного акта.
Однак, підпункт 7 пункту 5.1. Розділу V Типового договору не встановлює будь-яких обов'язків для постачальника (Дочірнє підприємство ««КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ»), в даному випадку позивача, здійснювати перерахунок коштів за фактичне споживання газу та проведення звіряння фактичних розрахунків зі споживачем, як про це зазначено у оскаржуваній постанові.
З матеріалів справи вбачається, що під час перевірки підприємством до матеріалів перевірки надано разом із поясненнями від 10.05.2024 №77/01 копії листів-відповідей від 23.08.2022 №794/19-01 та від 11.04.2024 №264/19-01 на звернення ОСОБА_2 відповідно від 27.07.2022 та від 09.04.2024. Лише ці звернення ОСОБА_2 наводить у своєму зверненні до органу контролю.
Як вбачається із змісту заяв ОСОБА_2 від 27.07.2022 та від 09.04.2024, у своїх зверненнях вона питання про проведення звіряння фактичних не порушувала, як споживач, а у своїх заявах від 27.07.2022 та від 09.04.2024 лише просила повернути їй сплачені нею добровільно 11.04.2022 року кошти, що було встановлено після корегування Оператором газорозподільних мереж (АТ «Київгаз») об'ємів спожитого газу за її повідомленням від 30.04.2022року, на зазначені звернення споживач ОСОБА_2 отримала відповіді.
Відповідно до положень частини 3 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» орган, що здійснює повноваження щодо захисту справ споживачів, має правові засади для перевірки та захисту прав споживачів у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі).
Пункт 5 частини 3 статті 10 вказаного закону лише у разі недоліків виконаної роботи (наданої послуги) передбачає можливість реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством.
ДП «КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ» в особі директора не допущено недоліків у виконання робіт (наданні послуги) щодо постачання споживачу природного газу. Переплата споживачем ОСОБА_2 вартості отриманих нею послуг та неповернення такої переплати постачальником природного газу своєчасно, не є недоліком у виконаній роботі з постачання природного газу.
Як вбачається з акту перевірки від 10.05.2024 №1256-1 та з протоколу від 10.05.2024 №14 фактів порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками ДП «КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ» у сфері послуг з постачання природного газу не встановлено. Несвоєчасне виконання підприємством зобов'язань перед споживачем в часті повернення зайвої оплати, яка утворилась у наслідок перерахунку вартості наданих послуг, не є порушенням конкретним працівником підприємства Правил надання послуг.
Відповідні обставини не передбачені «Правилами постачання природного газу ( затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року №2494, зареєстровані у міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1382/27827) та «Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам» (затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року №2500, зареєстрована в Мінюсті України 06.11.2015 року №1386/27831), які регламентують відносини між постачальниками природного газу та побутовими споживачами.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Сама лише постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а лише рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова уповноваженою особою винесена без повного з'ясування обставин справи.
Вказані вище обставини та відсутність належних доказів та посилань у оскаржуваній постанові на порушення позивачем положень Типового договору або Закону України «Про захист прав споживачів», які зобов'язували позивача здійснювати в даному випадку звіряння фактичних розрахунків зі споживачем ОСОБА_4 (не провів перерахунок коштів за фактичне споживання газу), свідчать про недоведеність відповідачем наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155 КУпАП, за яке позивача було піддано адміністративному стягненню.
Суд критично оцінює викладені у відзиві обґрунтування щодо правомірності винесеної постанови від 04.06.2024 №15/4833 в частині посилань на порушення ДП «КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ» положень Правил постачання природного газу, які затверджено постановою НКРЕКП від 30.09.20215 року №2496, оскільки таке посилання є безпідставним з причини того, що в складеному відповідачем 10.05.2024 року протоколі про адміністративне правопорушення та інших матеріалах справи, які стали підставою для винесення постанови від 04.06.2024 №15/4833, та у самій постанові відсутні посилання та порушення норм Правил постачання природного газу, у тому числі щодо їх порушення саме позивачем.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Слід зауважити, що вимоги ч.3 ст. 286 КАС України передбачають, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
У зв'язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору.
Таким чином, інші доводи сторін не впливають на вищевказані висновки суду.
Що стосується вимоги позивача про визнання протиправною постанови Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 04.06.2024 року №15/4833, якою ОСОБА_1 (ШН- НОМЕР_1) притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі частини 1 статті 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 153,00 грн., суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні вказаної позовної вимоги, оскільки в ч. 3 ст. 286 КАС України наведено вичерпний перелік способів захисту порушеного права судом за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, яким не передбачено заявлений позивачем спосіб захисту у виді визнання незаконними дій суб'єкта владних повноважень. Окрім того, вказаний заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві Токайчук Анатолій Петровича діяв в межах своїх повноважень, визначених ст. 244-4 КУпАП щодо винесення оскаржуваної постанови.
Таким чином, з врахуванням всього вищезазначеного, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог в часині скасування Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 04.06.2024 року №15/4833, якою ОСОБА_1 (ШН- НОМЕР_1) притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі частини 1 статті 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 153,00 грн. та закриття провадженні у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за відсутністю події та складу у моїх діях такого правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на користь позивача судові витрати в розмірі 496,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 6-11, 77, 121-123, 143, 243-246, 250-251, 283, 286, 293, 295 КАС України, суд, -
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, про скасування постанову про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.
Постанову від 04 червня 2024 року винесену заступником начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Токайчуком Анатолієм Павловичем по справі про адміністративне правопорушення № 15/4833 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 155 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 153,00 грн., - скасувати.
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155 КУпАП та накладення адміністративного стягнення згідно постанови від 04 червня 2024 року № 15/4833.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн.
З урахуванням ч.4 ст.286 КАС України, рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду на протязі десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, код ЄДРПОУ 40414833, адреса: 04116, місто Київ, вул. Волинська, 12.
Суддя: