07 березня 2025 року ЛуцькСправа № 140/907/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо здійснення з 09.01.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки; зобов'язання здійснити з 09.01.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 09.01.2024 звернулася до відповідача із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-IV). Однак, для розрахунку розміру пенсії відповідачем взято показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, як для перерахунку пенсії, а не згідно з нормами частини другої статті 40 Закону №1058-IV, визначеної для призначення нової пенсії за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2021-2023), мотивуючи тим, що їй була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення», а тому для застосування середньої заробітної плати, визначеної частиною другою статті 40 Закону №1058-IVдля призначення пенсії при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком не має підстав.
Позивач не погоджується з діями відповідача та зазначає, що у даному випадку має місце призначення пенсії за іншим Законом, а тому для визначення розміру пенсії мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше відповідно до Закону №1058-IV, тобто виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.
З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 04.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.24).
У поданому до суду відзиві №0300-0802-7/10440 від 14.02.2025 представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що позивач з 13.04.2009 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як одержувач пенсії за вислугу років відповідно підпункту 2-1 пункту 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, як особа, яка на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" має вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон України № 1788-XII). Розмір пенсії ОСОБА_1 за вислугу років визначено відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України № 1058-IV. 3 09.01.2024 позивача, за його заявою, переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України № 1058-IV.
При обчисленні розміру пенсії за віком застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за 2014-2016 роки, оскільки цей показник вже раніше застосовувався при призначенні та перерахунках пенсії позивача (а.с.28-40).
Інших заяв по суті справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 13.04.2009 отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).
З 09.01.2024 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, для розрахунку розміру пенсії було взято показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки.
ОСОБА_1 15.10.2024 зверталась до органів пенсійного фонду із заявою з питань обчислення розміру пенсії при переведенні з вислуги років на пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки. У відповідь на вказане звернення ГУ ПФУ у Волинській області листом від 04.11.2024 повідомило позивача про відсутність підстав для застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, визначеного частиною 2 статті 40 Закону №1058- IV для призначення пенсії за 2021-2023 роки (а.с.9).
Позивач вважаючи дії відповідача щодо переведення пенсії по віку із застосуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки протиправними, звернулася до суду з даним позовом за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом №1058-IV визначаються принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам.
Згідно зі статтею 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з положеннями статті 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 2 Закону №1788-ХІІ передбачено такий вид трудової пенсії як за вислугу років.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Системний аналіз вищезазначених положень дозволяє дійти висновку, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV. Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Суд зауважує, що ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
В подальшому позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV вперше з 09.01.2024.
Таким чином, отримуючи пенсію за вислугу років позивач не користувалася жодним із видів пенсій, встановлених Законом №1058-ІV, тому переведення ОСОБА_1 з 09.01.2024 на пенсію за віком, остання використала право на призначення пенсії в солідарній системі відповідно до Закону №1058-ІV вперше, та перейшла з одного виду пенсії на інший.
Отже, у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугою років.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду №876/5312/17 від 31.10.2018.
Таким чином, у даному випадку позивач має право на призначення іншої пенсії за іншим Законом.
Для визначення розміру пенсії позивача мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше відповідно до Закону №1058-IV.
Отже відповідач з 09.01.2024 мав призначити ОСОБА_1 пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, тобто показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058-IV.
На думку суду, відповідачем неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні та не враховано приписи частини другої статті 40 Закону №1058-ІV.
Вказані вище висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 12.06.2020 у справі №400/293/19.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV має застосовуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду, беручи до уваги повноваження суду, визначені у статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про наявність фактичних та правових підстав для задоволення позову у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо застосування з 09.01.2024 при визначенні розміру пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки та зобов'язання відповідача здійснити з 09.01.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до статті 40 Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою та третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1211,20 грн, сплачений згідно з квитанцією від 29.01.2025 (а.с.5).
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо застосування ОСОБА_1 при переведенні на пенсію по віку показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 09 січня 2024 року ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021-2023 роки.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя А.Я. Ксензюк