про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
10 березня 2025 р. Справа № 120/2919/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Воробйова Інна Анатоліївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами вважаю, що заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статтей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Окрім того, відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно частин першої- другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
З огляду на вказане, право на звернення до суду відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року), не обмежене будь-яким строком, при цьому, після 20.07.2022 р. підлягають застосуванню строки визначені ст. 233 КЗпП України, зокрема, в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Так, предметом спору, серед іншого, є:
- визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 20.07.2022 року пo 20.05.2023 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 -2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2022 -2023 роки, без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023;
- зобов'язання перерахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 20.07.2022 року пo 20.05.2023 року, грошову допомогу для оздоровлення за 2022 -2023 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань за 2022 -2023 роки, без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 р.
Отже, частина позовних вимог, які зазначені вище виникли після 19.07.2022 р., відтак, на них поширюється норма статті 233 КЗпП України чинна з 20.07.2022 р.
Відповідно, в частині вимог про:
- визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 20.07.2022 року пo 20.05.2023 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 -2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2022 -2023 роки, без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023;
- зобов'язання перерахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 20.07.2022 року пo 20.05.2023 року, грошову допомогу для оздоровлення за 2022 -2023 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань за 2022 -2023 роки, без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 р., - позивач має в тримісячний строк звернутись до суду, з дня отримання чи не отримання спірних сум.
Строк зверненя з вимогами щодо не вірного обчислення та виплати грошового забезпечення з 20.07.2022 р. по 20.05.2023 р. та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, слід обчислювати з дня їх не отримання, а саме з серпня 2022 р. по червень 2023 р., тобто станом на дату звернення до суду 05.03.2025 р., позивач цей строк пропустив.
Позивач в позовній заяві вказує, що не пропустив строк, адже, на його думку, строк слід відраховувати з дня закінчення терміну досудового врегулювання.
З такими аргументами позивача не погоджуюсь, адже ст. 233 КЗпП України чітко визначає строки звернення ло суду у разі наявності спору щодо виплачених сум, при цьому не передбачає досудового врегулювання спору.
Більш того, позивачем й не надано доказів звернення до відповідача із заявою щодо досудового врегулювання спору.
Відтак, строк звернення становить 3 місяці з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже є необхідним подати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин його пропуску в частині вимог про:
- визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 20.07.2022 року пo 20.05.2023 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 -2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2022 -2023 роки, без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023;
- зобов'язання перерахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 20.07.2022 року пo 20.05.2023 року, грошову допомогу для оздоровлення за 2022 -2023 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань за 2022 -2023 роки, без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 р.
За правилами визначеними частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 6- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, подати заяву про про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин його пропуску в частині вимог про:
- визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 20.07.2022 року пo 20.05.2023 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 -2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2022 -2023 роки, без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023;
- зобов'язання перерахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 20.07.2022 року пo 20.05.2023 року, грошову допомогу для оздоровлення за 2022 -2023 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань за 2022 -2023 роки, без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 р.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна