про повернення позовної заяви
м. Вінниця
10 березня 2025 р. Справа № 120/2353/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовуються протиправною бездіяльністю відповідача щодо не застосування при призначенні з 02.06.2023 пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки.
Ухвалою суду від 27.02.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення (отримання) копії ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог, які стосуються періоду поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, а саме з 02.06.2023 по 20.08.2024 із наданням доказів поважності причин його пропуску, або ж шляхом уточнення позовних вимоги з урахуванням 6-ти місячного строку звернення до суду.
На виконання вказаних вимог суду представником позивача 04.03.2025 подано заяву про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Обґрунтовуючи подану заяву представник позивача зазначив, що позивач про порушення її прав щодо не проведення перерахунку та виплату пенсії за віком з 02.06.2023 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки дізналась саме із відповіді Головного управління від 29.01.2025 та наданих розрахунків (розпоряджень) про призначення пенсії за віком. Зазначені обставини, на думку представника, свідчать про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, а тому є достатні підстави для його поновлення судом.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши наведені заявником причини пропуску строку звернення до суду у цій справі, суд зазначає таке.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися», що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Згідно із правовою позицією Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
У постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 Верховний Суд також відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах. При цьому, Верховний Суд вважав, що з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, із матеріалів позову встановлено, що спірні правовідносини виникли у червні 2023 - у місяці коли відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача шляхом переведення її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд звертає увагу, що за своєю суттю пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Тому про порушення своїх прав позивач могла дізнатися отримавши пенсійні виплати за червень 2024 року.
Водночас, із цим позовом позивач звернулась до суду лише 21.02.2025, тобто з істотним пропуском строку передбаченого статтею 122 КАС України.
Так обґрунтовуючи заяву про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, представник позивача вказує, що про порушення своїх прав позивач дізналась лише із відповіді Головного управління від 29.01.2025 на адвокатський запит представника.
Однак з цього приводу суд зауважує, що звернення до відповідача із адвокатським запитом щодо надання інформації та отримання відповіді на неї листом від 29.01.2025 не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав у відповідній частині вимог, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, право на яке позивач реалізувала лише у лютому 2025 року.
Суд вкотре наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Водночас суд враховує, що при наявності об'єктивної неможливості вчасного звернення до суду із відповідним позовом, саме на позивача покладається процесуальний обов'язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. При цьому незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Згідно з рішенням ЄСПЛ від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до іншої практики ЄСПЛ (справи "Пелевін проти України", № 24402/02, рішення від 20 травня 2010 року, п. 27; "Наталія Михайленко проти України", № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Крім того, як зазначено у рішенні ЄСПЛ від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України", правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Оцінюючи наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду, суд враховує, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 121 КАС України суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними. Водночас поважність причин повинен доводити скаржник (див. постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 806/2321/16).
Причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Відтак поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Водночас не звернення до суду з позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 640/12324/19.
Відтак, оскільки позивачем не наведено переконливих доводів та не надано належних доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, в силу чого суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску такого строку поважними.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заява позивача про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Водночас суд враховує те, що позивач оскаржує триваюче порушення, яке, як вона вважає, призводить до обмеження її пенсійних виплат і по даний час. Таким чином, в межах спірних правовідносин визначений у ч. 2 ст. 122 КАС України строк звернення до суду має охоплюватися виключно шестимісячним строком до моменту звернення позивача до суду - 21.02.2025. Отже, в даному випадку заявлені у цій справі позовні вимоги щодо оскарження дій відповідача за період з 21.08.2024 (в межах шестимісячного строку до моменту звернення до суду) необхідно вважати такими, що заявлені позивачем в межах визначеного у ч. 2 ст. 122 КАС України процесуального строку.
Натомість, заявлені у цій справі позовні вимоги за період з 02.06.2023 по 20.08.2024 розгляду не підлягають у зв'язку із пропуском позивачем у цій частині строку звернення до суду та відсутністю підстав для його поновлення.
Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог що стосуються зобов'язання відповідача з 02.06.2023 по 20.08.2024 здійснити перерахунок та виплату її пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020-2022 роки необхідно повернути позивачеві у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
При цьому, позовні вимоги що стосуються періоду перерахунку пенсії позивача з 21.08.2024 підлягають розгляду судом.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог що стосуються зобов'язання відповідача з 02.06.2023 по 20.08.2024 здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020-2022 роки - повернути позивачеві у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна