печерський районний суд міста києва
Справа № 757/8317/25-к
пр. 1-кс-9333/25
05 березня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора: ОСОБА_3 , адвоката: ОСОБА_4 , власника майна: ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, -
20.02.2025 в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про накладення арешту з позбавленням права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, а саме: транспортним засобом Renault Kangoo, кузов № НОМЕР_1 , 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; транспортним засобом Renault Kangoo, кузов № НОМЕР_3 , 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 та власник майна ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання, просили відмовити в його задоволенні.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, заперечення адвоката, дослідивши матеріали провадження за вказаним клопотанням, приходить до наступного висновку.
Обґрунтовуючи внесене клопотання сторона кримінального провадження вказує, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12024000000002348 від 15.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи протиправність власних дій, умисно, з особистих корисливих мотивів, спланували та організували викрадення свого близького родича ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою вимагання грошових коштів в особливо великих розмірах за його звільнення.
Для цього, ОСОБА_6 , у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше грудня 2024 року, підшукав та залучив до протиправної діяльності ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 , робота полягала в витребуванні грошового боргу в сумі 500 000 доларів США з ОСОБА_8 , із застосуванням фізичної сили та вогнепальної зброї, пообіцявши віддати частину грошових коштів, при цьому надав всі необхідні дані щодо місця проживання, транспортних засобів, їх зберігання, а також місць перебування останнього.
Однак, ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , розуміючи, що ймовірно запропонована ОСОБА_6 , робота може бути пов?язана з вчинення незаконних дій, не бажаючи приймати участь у вчиненні ймовірно злочину, з метою його запобігання, а також отримання відомостей, речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, надав письмову згоду органам Національної поліції України на конфіденційне співробітництво під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій з розкриття злочинної діяльності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У подальшому, ОСОБА_6 , не підозрюючи про те, що його злочинний намір викрито працівниками правоохоронних органів та бажаючи довести його до кінця, як організатор вимагання, з метою конспірації та збереження таємності здійснював дзвінки до ОСОБА_9 , через мобільний інтернет додаток «Threema».
18.12.2024 ОСОБА_6 , залучив ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , якій не відомі обставини вчинення правопорушення в ході чого остання здійснила передачу грошових коштів ОСОБА_9 , в сумі 3050 доларів США, для оренди приміщення де буде утримуватись потерпілий ОСОБА_8 .
25.12.2024 ОСОБА_9 , через мобільний інтернет додаток «Threema» здійснив листування із ОСОБА_6 , в ході чого надіслав декілька фотографій, що схожі на вистежування потерпілого ОСОБА_8 .
Після того, 30.01.2025 правоохоронними органами України, з метою попередити та не допустити реальне здійснення умисного вчинення правопорушення, було проведено імітацію вчинення вимагання в умовах воєнного стану поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_8 з висвітленням вказаної події через мобільний інтернет додаток «Threema» громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
30.01.2025 ОСОБА_9 , через мобільний інтернет додаток «Threema» здійснив листування із ОСОБА_6 , в ході чого надіслав фотографію на якій зображений чоловік, який перебуває в положенні лежачи, біля якого лежить стілець, на вигляд знаходиться в безпорадному стані, можливо з тілесними ушкодженнями, одягнутий у футболку «поло» білого кольору на комірці та рукавах якої маються смужки (червоного та синього кольору), спортивні штани сірого кольору на яких маються візерунки у вигляді «хрестів», ліва нога в районі бедра перев?язана турнікетом червоного кольору, кросівки бренду «NEW BALANCE» білого кольору, на голові вдягнена шапка сірого кольору, яка закриває очі, та в області очей перетягнута липкою прозорою стрічкою «скотч», руки зв?язані пластиковими хомутами.
В ході імітації вчинення вимагання ОСОБА_9 , здійснено телефонний дзвінок до ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , для повідомлення що її син ОСОБА_8 , викрадений й насильно утримується, та з метою збереження його життя мені необхідно підготувати та заплатити 500 000 доларів США.
В подальшому, ОСОБА_12 , зателефонувала ОСОБА_7 , та повідомила, що хтось здійснив викрадення сина ОСОБА_8 , на що, ОСОБА_7 повідомив, що ОСОБА_8 сам винний в тому, що трапилось і йому необхідно вернути гроші які він позичив у поважних людей.
Далі, ОСОБА_9 , через мобільний інтернет додаток «Threema» здійснив дзвінок ОСОБА_6 , в ході чого повідомив, що ОСОБА_8 , погодився віддати частину грошових коштів та останні знаходяться у його матері ОСОБА_12 , за місцем проживання та те ,що ОСОБА_12 , не піднімає слухавку від останніх, враховуючи викладене ОСОБА_6 , повідомив що не зможе набрати останню та повідомить це батьку ОСОБА_7 .
Того ж дня, ОСОБА_7 зателефонував до ОСОБА_12 , та повідомив що необхідно відшукати флеш-носій та передати його довіреній особі для того щоб звільнили ОСОБА_13 , при цьому повідомивши про місце його зберігання. В ході телефонної розмови, остання повідомила ОСОБА_7 , що нібито відшукала зазначений флеш - носій та нібито готова його передати ОСОБА_9 .
31.01.2025 ОСОБА_6 , залучивши свого знайомого ОСОБА_14 , якому не відомі обставини вчинення правопорушення здійснив передачу грошових коштів в сумі 3000 доларів США за виконану роботу.
Таким чином, ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , вчинили усі дії по організації вчинення вимагання в умовах воєнного стану поєднаного із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_8 , які не змогли довести до кінця з незалежних від їх волі обставин, завдяки втручанню правоохоронних органів і їх контролю за здійсненням злочину та його припиненню.
До вищевказаного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які перебувають на даний час за кордоном в Хорватії.
Також в ході досудового розслідування встановлено, що на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , були зареєстровані наступні транспортні засоби: автомобіль Renault Kangoo, кузов № НОМЕР_3 , 2011 року випуску; автомобіль Renault Kangoo, кузов № НОМЕР_1 , 2015 року випуску.
11.02.2025 ОСОБА_6 , після вчинення вимагання в умовах воєнного стану поєднаного із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_8 , які не змогли довести до кінця з незалежних від їх волі обставин, завдяки втручанню правоохоронних органів і їх контролю за здійсненням злочину та його припиненню здійснив перереєстрацію на ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , транспортний засіб Renault Kangoo, кузов № НОМЕР_1 , 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
13.02.2025 ОСОБА_6 , після вчинення вимагання в умовах воєнного стану поєднаного із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_8 , які не змогли довести до кінця з незалежних від їх волі обставин, завдяки втручанню правоохоронних органів і їх контролю за здійсненням злочину та його припиненню здійснив перереєстрацію на ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , транспортний засіб Renault Kangoo, кузов № НОМЕР_3 , 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Також, постановою слідчого від 17.02.2025, автомобіль Renault Kangoo, кузов № НОМЕР_1 , 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та автомобіль Renault Kangoo, кузов № НОМЕР_3 , 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , визнано речовим доказом, оскільки він відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а встановлені під час досудового розслідування фактичні обставини кримінальних правопорушень містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що згадане майно є доказом кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється розслідування, що згідно з ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речових доказів з метою збереження.
Прокурор вказує, що на даний час з метою досягнення мети, передбаченої п. 2, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, виникла необхідність в арешті автомобіля Renault Kangoo, кузов № НОМЕР_1 , 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та автомобіля Renault Kangoo, кузов № НОМЕР_3 , 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Положення даної норми КПК України узгоджуються із ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб;5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно, прокурором не доведено, що в арешті є потреба, оскільки відсутні докази того, що вилучене майно, на яке просять накласти арешт, є предметом кримінального правопорушення, здобуте в результаті вчинення кримінального правопорушення та відповідає критеріям ст. 98 КПК України, а відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.
Разом з тим, матеріалами клопотання не підтверджено та прокурором не доведено, що дане майно містить відомості, які можуть слугувати доказами у розслідуваному кримінальному провадженні або мають відношення до нього та необхідності у застосуванні заходу забезпечення як арешт майна.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 107, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1