про прийняття адміністративної справи до провадження
10 березня 2025 р. Справа № 640/8149/19
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці матеріали:
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Евразия" (код ЄДРПОУ 36757117, місцезнаходження: вул. Велика Васільківська, буд. 9/2, оф. 55, м. Київ, 01004)
до: Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 36884069, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133),
за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: товариства з обмеженою відповідальністю "Сушіманія" (код ЄДРПОУ 36884069, місцезнаходження: вул. Гетьмана Павла Скоропадського (Льва Толстого), буд. 11/61, літ. А, м. Київ, 01004)
про: визнання протиправною та скасування постанови,
13.05.2019 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Евразия" (далі - ТОВ "Евразия") до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови № 74/19/10/26-4/23/02/5 від 23.04.2019 про накладення на позивача штрафу у сумі 57 630,00 грн за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2019 відкрито провадження у справі за вказаним позовом. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
13.12.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", який набрав чинності 15.12.2022.
Пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя та невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його провадженні, до Київського окружного адміністративного суду.
Законом України від 16.07.2024 № 3863-IX "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" внесено зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2825-IX від 13.12.2022 та викладено цей пункт у новій редакції.
Серед іншого новою редакцією зазначеного пункту передбачено таке.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
На виконання вищевказаних законодавчих приписів відповідна адміністративна справа передана для розгляду та вирішення Вінницьким окружним адміністративним судом.
Автоматизованою системою документообігу суду головуючим суддею для розгляду справи визначено суддю Сала П.І.
Перевіривши матеріали справи за № 640/8149/19, вважаю за можливе прийняти її до свого провадження.
Вирішуючи питання щодо форми адміністративного судочинства для розгляду цієї справи, суд враховує положення частин першої-третьої статті 12 КАС України, відповідно до яких адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на викладене, беручи до уваги, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа не належить до тих справ, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, а також зважаючи на те, що прийняття законного та обґрунтованого рішення по суті спору не потребує заслуховування усних пояснень учасників справи в судовому засіданні, суд доходить висновку про можливість розгляду та вирішення цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та інших учасників справи (у письмовому провадженні).
При цьому враховуються вимоги ч. 2 ст. 35 КАС України, згідно з якими у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку.
Крім того, суд вважає за необхідне з власної ініціативи вирішити питання щодо процесуального правонаступництва відповідача.
Так, за змістом положень статті 52 КАС України суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір.
Отже, процесуальним правонаступництвом є заміна у справі сторони чи третьої особи в разі переходу повноважень (для суб'єкта владних повноважень), прав і обов'язків від однієї особи до іншої (правонаступника) у відносинах, щодо яких виник спір.
Відповідачем за позовом визначено Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.
Утім, згідно з пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 218 "Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" вирішено ліквідувати Державну архітектурно-будівельну інспекцію та утворити Державну сервісну службу містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 219 "Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду" утворено Державну інспекцію містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Установлено, що забезпечення діяльності Державної інспекції містобудування у 2020 році здійснюється в межах видатків, передбачених Державній архітектурно-будівельній інспекції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 "Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду" (далі ? Постанова № 1340) зокрема утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. При цьому вказаною постановою ліквідовано Державну інспекцію містобудування та Державну сервісну службу містобудування. Установлено, що забезпечення діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування та заходи, пов'язані з ліквідацією Державної архітектурно-будівельної інспекції, у 2021 році здійснюються в межах видатків, передбачених Державній інспекції містобудування та Державній сервісній службі містобудування.
Згідно із пунктом 3 Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затвердженого Постановою № 1340, основним завданням ДІАМ є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Пунктом 7 Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затвердженого Постановою № 1340, визначено, що ДІАМ здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (у разі їх утворення).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 1088-р утворено територіальні органи Державної інспекції архітектури та містобудування України як структурні підрозділи апарату зазначеної Інспекції за переліком згідно з додатком.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 960 "Питання Державної інспекції архітектури та містобудування" постановлено погодитися з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій про можливість здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
За інформацією із офіційного веб-ресурсу Міністерства розвитку громад та територій України з 16.09.2021 розпочала роботу Державна інспекція архітектури та містобудування.
Відповідно до абзацу першого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів від 19.08.2015 № 671 "Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю" (далі ? Постанова № 961, в редакції від 15.09.2021) органи державного архітектурно-будівельного контролю є правонаступниками прав та обов'язків Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо здійснення повноважень відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та продовжують здійснювати повноваження у сфері архітектурно-будівельного контролю після початку здійснення відповідних повноважень та виконання відповідних функцій Державною інспекцією архітектури та містобудування.
Відповідно до пункту 1 Примірного Положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 671, орган державного архітектурно-будівельного контролю утворюється як структурний підрозділ Київської та Севастопольської міськдержадміністрації та як виконавчий орган сільської, селищної, міської ради (далі ? орган держархбудконтролю). Орган держархбудконтролю з питань здійснення повноважень, передбачених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", є підконтрольним ДІАМ.
До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20.05.2021 внесено запис за № 1000701020000092252 про державну реєстрацію створення Державної інспекції архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840).
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.03.2023 до Реєстру внесено запис про припинення юридичної особи Державної архітектурно-будівельна інспекції України в результаті ліквідації (запис № 1000701110026047267).
Ураховуючи викладене, є підстави вважати, що на сьогодні органом до повноважень якого належить виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, які виконувала ліквідована Державна архітектурно-будівельна інспекція України, є Державна інспекція архітектури та містобудування України.
Відтак, оскільки Державна архітектурно-будівельна інспекція України як юридична особа ліквідована та припинила здійснювати владно-управлінські функції у спірних правовідносинах, а її майно, права та обов'язки перейшли до Державної інспекції архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840), суд доходить висновку, що у цій справі слід допустити заміну відповідача в порядку процесуального правонаступництва.
Керуючись ст.ст. 12, 32, 248, 256, 257, 260, 262, 294 КАС України, -
1. В порядку процесуального правонаступництва допустити заміну відповідача у цій справі з Державної архітектурно-будівельної інспекції України на її правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, 01133).
2. Прийняти до свого провадження адміністративну справу № 640/8149/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Евразия" до Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа, яка не заявленяє самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Сушіманія", про визнання протиправною та скасування постанови.
3. Розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
4. Роз'яснити учасникам справи, що розгляд справи по суті розпочнеться через 30 днів з дня постановлення цієї ухвали.
5. Встановити відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву з дотриманням вимог, передбачених ст. 162 КАС України.
6. Встановити позивачу 3-денний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив в порядку, визначеному ст. 163 КАС України.
7. Встановити відповідачу 3-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку, визначеному ст. 164 КАС України.
8. Встановити третій особі 10-денний строк з дня отримання ухвали для подання пояснень щодо позову з дотриманням правил, встановлених ч.ч. 2-4 ст. 162 КАС України.
9. Встановити позивачу та відповідачу 3-денний строк з дня отримання пояснень третіх осіб для подання відповіді на такі пояснення.
10. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Сало Павло Ігорович