Справа №:755/3579/25
Провадження №: 2-о/755/252/25
"07" березня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту чинності правовстановлюючого документа та посвідчення ним належності нерухомого майна заявниці і членам її сім'ї, зобов'язання приватного нотаріуса прийняти документ та врахувати його як правовстановлюючий при оформленні і видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, заінтересована особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лещінер Юлія Володимирівна, -
04.03.2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту чинності правовстановлюючого документа та посвідчення ним належності нерухомого майна заявниці і членам її сім'ї, зобов'язання приватного нотаріуса прийняти документ та врахувати його як правовстановлюючий при оформленні і видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, заінтересована особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лещінер Юлія Володимирівна.
Ознайомившись зі змістом заяви та доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку про те, що у відкритті провадження за вказаною заявою в порядку окремого провадження слід відмовити, з огляду на наступне.
У своїй заяві заявниця просить:
- встановити факт, що правовстановлюючий документ: свідоцтво про право власності на житло від 06.02.1994 року видане згідно розпорядження (наказом) №4474 від 12.01.1994 року відділом приватизації житла Харківської районної державної адміністрації, є чинним і таким, що дійсно посвідчує факт належності на праві приватної спільної сумісної власності квартири за адресою, АДРЕСА_1 ОСОБА_1 і членам її сім'ї;
- зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лещінер Юлію Володимирівну прийняти вказаний документ та врахувати його, як правовстановлюючий при оформленні та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 часток у справі власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Положеннями ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; 12) розкриття професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках. 3. У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Згідно положень ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Статтею 315 ЦПК України передбачено, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Зі змісту заяви та доданих до неї документів вбачається, що приватний нотаріус прийняла постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з тих підстав, що свідоцтво про право власності на квартиру було видане також стосовно доньки заявниці, яка станом на час видачі відповідного свідоцтва була мертвою вже більш ніж два роки.
Зміст заяви ОСОБА_1 свідчить про те, що вона не погоджується з діями нотаріуса та вважає, що нотаріус невірно відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Разом з цим, справи окремого провадження розглядаються судом за винятком положень щодо змагальності. Спір про право має бути відсутнім.
Формулювання вимоги «зобов'язати нотаріуса вчинити певні дії» вказує на те, що між заявницею та нотаріусом існує спір, який має вирішуватись за правилами позовного провадження, а не окремого. Суд не має повноважень в межах розгляду справи за правилами окремого провадження зобов'язувати заінтересовану особу на вчинення будь-яких дій за результатами розгляду дій такої особи на їх відповідність законодавству.
Заявниця має право оскаржувати дії нотаріуса в позовному провадженні, а також має можливість звернутись до суду із позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Встановлення факту чинності документа та факту підтвердження ним належності майна певним особам не є предметом розгляду справ окремого провадження, оскільки такі обставини не можуть бути фактами, які мають юридичне значення, а є обставинами справи, які встановлюються в межах справ позовного провадження про оскарження дій нотаріуса або визнання права власності в порядку спадкування.
За наведених обставин суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 в порядку окремого провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 186, 293, 294, 315, 259-261, 353-355 ЦПК України, -
У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту чинності правовстановлюючого документа та посвідчення ним належності нерухомого майна заявниці і членам її сім'ї, зобов'язання приватного нотаріуса прийняти документ та врахувати його як правовстановлюючий при оформленні і видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, заінтересована особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лещінер Юлія Володимирівна - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали складений та підписаний суддею 07.03.2025 року.
Суддя -