Справа № 444/80/25
Провадження № 2/444/586/2025
10 березня 2025 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Ясиновський Р. Б.
секретар судового засідання Стець М.О.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Жовква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області, про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -
Позивачка просить визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в 3 місяці із дня вступу рішення суду в законну силу.
Мотивує свої позовні вимоги наступним. Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 яка склала заповіт в користь ОСОБА_5 , який посвідчено приватним нотаріусом Кобзар Л.В. ОСОБА_5 змінила своєю прізвище на « ОСОБА_6 у зв'язку з одруженням. Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтво про право на спадщину. ОСОБА_3 є внучкою ОСОБА_4 . ОСОБА_4 склала 17.12.2015 року в її користь заповіт. Даний заповіт міститься в матеріалах спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкова справа знаходиться в Жовківській державній нотаріальній конторі. Зі змісту заповіту вбачається, що ОСОБА_4 зробила таке розпорядження на випадок смерті 1\2 частина житлового будинку в с. Гійче та земельні ділянки площею 0,1806га. та 0,7562 га. заповіла ОСОБА_3 . Даний заповіт не змінено і не скасовано. В нотаріальній конторі стало відомо, що не все майно яке залишилося після смерті ОСОБА_4 охоплене заповітами. Однак, про це стало відомо коли ОСОБА_3 звернулася до нотаріуса. Позивачка була впевнена, що мати склала заповіт в користь своїх внуків, тому і не зверталася до нотаріуса. Ні ОСОБА_3 ні ОСОБА_2 не заперечують про її включення до кола спадкоємців. З початком війни було внесено зміни до законодавства про нотаріат і надано 10 місяців з дня смерті особи для подання заяви про прийняття спадщини спадкоємцями, про це нам пояснила нотаріус. Однак, 19.06.2023 р. було внесено зміни до законодавства про нотаріат і згаданий вище строк було зменшено до 6 місяців. Тому нотаріус пояснила про пропуск строку для прийняття спадщини. Також нотаріус їй повідомила, що такої заяви не прийняти не може, оскільки пропустила строк для подання такої заяви. Також зазначила, що після смерті матері вже відкрилася спадщина на підставі заяви її племінниці 21.06.2022 року, на яку мати також склала заповіт.
Позивачка в підготовче судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача, Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, а також відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого повідомлені належним чином, однак останні на адресу суду подали клопотання про розгляд справи без їх участі, позов визнають.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області, в підготовче судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак від неї на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутності. Проти задоволення позову не заперечує.
Суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі сторін, які не з'явилися в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 3 статті 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб. Суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до абз. 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Згідно з ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Пунктом 24 постанови передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК (435-15). Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
Відповідно до постанови Верховного Суду України № 565/1145/17 від 26 червня 2019 року, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Таким чином, з огляду на те, що законодавцем чітко не визначено вичерпний перелік обставин поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, враховуючи обставини конкретної справи, визнання позовних вимог відповідачем, що не порушує прав та інтересів інших осіб, суд приходить висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ст. ст. 23, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме 3 (три) місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 10 березня 2025 року.
Суддя: Ясиновський Р. Б.