Справа № 461/3319/24
Провадження № 1-кс/461/1195/25
06.03.2025 року. м. Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
захисника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові заяву ОСОБА_4 про відвід судді Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023140000000283 від 23.01.2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України-
ОСОБА_4 звернувся із заявою про відвід судді Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023140000000283 від 23.01.2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України.
Заява вмотивована тим, що суддя надає перевагу стороні обвинувачення, необ'єктивно та упереджено відноситься до розгляду справи, що є доказом особистої заінтересованості судді у розгляді справи. Заявник вказує, що за таких обставин виникає сумнів у неупередженості судді ОСОБА_5 , тому просить заяву задоволити.
Захисник ОСОБА_3 у судовому засіданні заяву ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 підтримав повністю.
Заявник ОСОБА_4 скерував на адерсу суду клопотання про розгляд заяви про відвід судді, в режимі відеоконференції, однак, з технічних причин на зв'язок не вийшов (не підлючився до відеоконференції).
Відповідно до ч.6 ст. 336 КПК України, ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв'язку тощо несе учасник кримінального провадження, який подав відповідне клопотання.
Інші учасники провадження в судове засідання не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Згідно положень параграфу 6 глави 3 розділу 1 КПК України, неявка учасників процесу на розгляд заяви про відвід не є перешкодою для розгляду заяви про відвід.
Враховуючи вимоги ст.ст.22, 26 та 81 КПК України та відсутність заперечень сторін, суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід у відсутність осіб, що не з'явилися, та, дослідивши заяву про відвід, оглянувши матеріали справи №461/3319/24, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Згідно із ч.1 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути мотивовані та відповідати підставам для відводу. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні..
У разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.
Судом встановлено, що доводи ОСОБА_4 , наведені у заяві про відвід судді, базуються виключно на його особистих припущеннях і суб'єктивній думці, яка фактично ґрунтується на непогодженні з процесуальними діями судді та самим фактом існування даного кримінального провадження, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
Завданням кримінального судочинства є захист прав особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини (ст.2 КПК України).
Прийняття процесуальних актів, а також дії суду під час розгляду справи належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження дій чи актів, що стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Правову оцінку дій суду під час розгляду справи, перевірку законності та обґрунтованості прийнятих судових рішень має виключно відповідний суд згідно процесуальним законодавством в межах провадження відповідної справи.
Таким чином, розглянувши доводи ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 суд дійшов висновку, що такі є безпідставними, оскільки не встановлено обставин, визначених ст.75 КПК України, які виключали б участь судді ОСОБА_5 при розгляді кримінального провадження №12023140000000283 від 23.01.2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб'єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об'єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Незважаючи на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах «П'єрсак проти Бельгії», «Кіпріану проти Кіпру», «Грівз проти Сполученого Королівства»).
Суб'єктивний критерій полягає у з'ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб'єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презюмується.
Щодо об'єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об'єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клейн та інші проти Нідерландів»).
Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа № 800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа № 9901/673/18).
Суд зазначає, що обставини, на які покликається ОСОБА_6 не є доказами упередженості чи певної зацікавленості судді у наслідках розгляду вищевказаного кримінального провадження. Інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, не встановлено.
Окрім того, заява про відвід повинна бути мотивована, а відтак має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує необхідність усунення судді від участі у судовому провадженні.
Судом доказів упередженості судді ОСОБА_5 при розгляді вищевказаного кримінального провадження не здобуто, а доводи, викладені в заяві про відвід судді, не дають підстав вважати, що суддя буде необ'єктивним чи упередженим при розгляді вищевказаної кримінальної справи. По суті доводи заявника є суб'єктивними, не підтвердженими жодними належними та допустимими доказами, припущеннями заявника в упередженості судді.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Ветштайн проти Швейцарії» зазначив, що особиста безсторонність суду призюмується, поки не надано доказів протилежного, а таких належних і допустимих доказів заявником суду не надано.
Аналізуючи мотиви заяви про відвід, суд вважає, що такі з точки зору норм матеріального та процесуального права, не кореспондуються із змістом ст.75 КПК України, щодо обставин, які виключають участь судді у кримінальній справі, а тому у задоволенні вказаної заяви необхідно відмовити у зв'язку з її безпідставністю та необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 75, 80, 81, 372, 376 КПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід судді Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023140000000283 від 23.01.2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України - відмовити.
Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 06.03.2025 року.
Суддя ОСОБА_1