Справа № 331/7136/24
Провадження № 2/331/737/2025
06 лютого 2025 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Світлицької В.М.,
за участю секретаря - Солов'ян О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
Представник ПАТ «НАСК «Оранта» звернулася до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.08.2023 р. між ОСОБА_2 та ПАТ «НАСК «Оранта» був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № 216338035), згідно якого забезпеченою є цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «ВАЗ 2108», д.р.н. НОМЕР_1 . 30.11.2023 року по вул. Троїцькій в м. Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: «Chery Jaggi», д.р.н. НОМЕР_2 ; «ВАЗ 2108», д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Так, 04.03.2024 р. до ПАТ «НАСК «Оранта» із заявоюо (вимогою) звернувся власник пошкодженого транспортного засобу «Chery Jaggi», д.р.н. НОМЕР_2 , з приводу виплати страхового відшкодування в зв'язку із ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов договору страхування. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія автомобіля «ВАЗ 2108», д.р.н. НОМЕР_1 , була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта», останніми виплачено страхове відшкодування в розмірі фактично завданих збитків (з врахуванням узгодження суми страхового відшкодування), а саме - 14 456,18 грн. Відповідно до постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя у справі № 331/8292/23 - вина відповідача у вчиненні правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП вважається доведеною. Крім того, відповідач, будучи особою причетною до даної ДТП, залишила місце пригоди. Враховуючи, що відповідач виплату страхового відшкодування в порядку регресу за даним страховим випадком не здійснила, позивач вимушений звернутися до суду. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 14 456,18 грн. та судовий збір.
Ухвалою Жовтневого районного суду від 03.12.2024 року відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду, у судове засідання не з'явилася, поважну причину неявки суду не повідомила, відзив не надала, у зв'язку з чим, на підставі ч.3 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у її відсутність, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 30.11.2023 року о 15 год. 54 хв., водій ОСОБА_1 , поблизу буд. 31 по вул. Троїцькій в м. Запоріжжі, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2108, р.н. НОМЕР_3 , під час руху заднім ходом не впевнилась в безпеці та здійснила зіткнення з транспортним засобом Chery Jaggi, р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , яка зупинилась позаду, чим порушила п. 10.9 ПДР. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, травмовані відсутні. Крім того, 30.11.2023 року о 15 год. 54 хв., водій ОСОБА_1 , поблизу буд. 31 по вул. Троїцькій в м. Запоріжжі, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2108, р.н. НОМЕР_3 , будучи учасником ДТП, залишила місце пригоди, чим порушила п. 2.10 а ПДР України.
Відповідно до постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16.02.2024 року (справа № 331/8292/23), в діях водія ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та ст. 122-4 КУпАП; застосовано відносно ОСОБА_1 за вчинені нею адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 124, 122-4 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 гривень. Постанова набрала законної сили 27.02.2024 року.
Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Тому, суд вважає доведеними обставини щодо вчинення відповідних винних дій ОСОБА_1 .
На момент дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «ВАЗ 2108», д.н. НОМЕР_3 , яким керувала відповідач, був застрахований у ПАТ «НАСК «Оранта», на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР № 216338035.
Власник автомобіля Chery Jaggi, р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , звернулася до позивача із повідомленням про ДТП та заявою про страхове відшкодування.
На підставі страхового акту № ОЦВ-Х-У-23-08-104776/1 від 07.03.2024 року, розрахунку страхового відшкодування та платіжної інструкції № 13116 від 07.03.2024 року позивачем проведено виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_3 в сумі 14 456 грн. 18 коп.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Частиною 1 ст. 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а відтак, між сторонами виникли правовідносини, що підпадають під правове регулювання в тому числі, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 33.1, п. 33.1.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов'язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно із п. 2.10 а) ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Пунктами «а», «в» п. 38.1, п. 38.1.1 в) ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Враховуючи наведені положення закону та встановлені судом обставини справи, зокрема те, що відповідач, яка спричинила ДТП, після цієї пригоди за її участі самовільно залишила місце пригоди, за що була притягнута до адміністративної відповідальності, то суд вважає, що у ПАТ «НАСК «Оранта» на підставі п. 38.1, п. 38.1.1 в) ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникло право вимоги до ОСОБА_1 в порядку регресу.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ «НАСК «Оранта» підлягає стягненню сума страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 14 456,18 грн.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 979, 1191 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (ЄДРПОУ 00034186) страхове відшкодування в порядку регресу в розмір 14 456 (чотирнадцять тисяч чотириста п'ятдесят шість) гривень 18 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (ЄДРПОУ 00034186) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В.М. Світлицька