Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/662/25
06.03.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Онисько С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №1/61/2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №1/61/2025 від 07.01.2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
В обгрунтування позову позивач вказує на те, що 04 лютого 2025 року, у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 він отримав отримав копію постанови від 07 січня 2025 року за № 1/61/2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Вважає, що зазначена постанова винесена не із дотриманням вимог КУпАП та в порушеннях вимог інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом №3 Міністерства оборони України від 01.01.2024 який зареєстрований 05 січня 2024 року в МЮУ за № 36/41381, а тому підлягає скасуванню. У постанові зазначено, що позивач в особливий період порушив вимоги ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч.ч. 1,3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», отримавши повістку про явку за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 26.10.2024 для взяття на військовий облік, визначення ступеню придатності до військової служби в особливий період, не з'явився за викликом, за що передбачена відповідальність за ст. 210-1 КУпАП, однак позивач повісток не отримував. Просить оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.3 ст.210-1 КУпАП - закрити.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача Бровді І.А. в судове засідання не з'явилися, однак представник позивача подав до суду письмову заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, підтримує заявлені вимоги та просить такі задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини в адміністративній справі, дослідивши надані суду докази, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.
В судовому засіданні встановлено, що постановою № 1/61/2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 07 січня 2025 року, винесеною Тимчасово виконувачем обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень.
У постанові вказано, що 08 жовтня 2024 року ОСОБА_1 сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів згенерована повістка, яка підписана цифровим підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до оскаржуваної постанови повістка сформована про виклик на 26 жовтня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, із постанови вбачається, що на даному відправленні сформований штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище ім'я по батькові (за наявності), адреса громадянина якому надсилається повістка. В описі вкладення (Форма 107 П) зазначається інформація про номер поштового відправлення, поштова адреса отримувача, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу.
У постанові також зазначено, що ОСОБА_1 в особливий період порушив вимоги ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч.ч. 1,3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», отримавши повістку про явку за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 26.10.2024 для взяття на військовий облік, визначення ступеню придатності до військової служби в особливий період, не з'явився за викликом, за що передбачена відповідальність за ст. 210-1 КУпАП.
Постанова містить посилання на п. 36 Постанови КМУ №560 від 16.05.29024 відповідно до якої вбачається, що за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання резервісти та військовозобов'язані можуть бути оповіщені: представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки особисто або засобами зв'язку;
Відповідно до п. 41 вказаної постанови належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Вирішуючи питання про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. ст. 210-1 КУпАП, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про оборону України"особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Згідно з Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24.02.2022, оголошується та проводить загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено та вони існували станом на дату винесення оскаржуваної постанови).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ч. 2ст. 235 КУпАП).
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.
У відповідності до абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Положеннями ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Приписами статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Суб'єктами правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни.
Суд зазначає, що необхідно мати сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення та які є необхідними та достатніми для притягнення до юридичної відповідальності.
Відповідачем, на якого законодавством покладено обов'язок доказування у даній категорії справ, не доведено наявність вини ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні. Відсутність суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, виключає склад адміністративного правопорушення.
Позивач на військовому обліку, відповідно до військово-облікового документа за № 230820229361633600019 перебуває із 19 листопада 2024 року.
Відповідно до рішення військово-лікарської комісії від 05 серпня 2024 року за 181 позивач ОСОБА_1 придатний до військової служби.
Після проходження ВЛК позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання відстрочки від призову, оскільки самостійно виховує дитину від першого шлюбу - у 2022 році позбавив матір дитини батьківських прав.
Відстрочку отримав 18 грудня 2024 року, про що свідчить довідка.
Позивач в адміністративному позові вказує, що про наявність повістки про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 не знав, таку не отримував.
Відповідачем не надано докази на спростування даних обставин та підтвердження правомірності своїх дій і прийнятого рішення, обов'язок доказування чого згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладений на відповідача.
Згідно вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Відповідачем не надано достатньо доказів на підтвердження законності та обґрунтованості оскаржуваної постанови.
Постанова не містить даних, що позивач скоїв правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, зокрема, що скоїв адміністративне правопорушення у сфері законодавства про оборону, чи мобілізаційну підготовку протягом року, вчинене повторне або вчинене в особливий період.
Будь яких даних про те, що позивачу надсилалась повістка про виклик і зобов'язання з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 26 жовтня 2024 року постанова № 1/61/2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення не містить.
Зміст оскаржуваної постанови містить поверхневий і загальний характер, відсутній опис обставин, встановлених під час розгляду справи (у постанові відсутні місце вчинення адміністративного правопорушення), резолютивна частина постанови не містить висновку про прийняте рішення визнання його винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а лише зазначення розміру штрафу.
Оскаржувана постанова не містить жодної інформації про зібрані під час розгляду справи докази, на підставі яких уповноважена особа прийшла до висновку про його винність у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, як і спростування його пояснень, як зазначалося вище щодо не визнання нею вини.
Із оскаржуваної постанови не слідує, яка саме повістка про виклик була згенерована чи то повістка для уточнення даних чи повістка про виклик для взяття особи на військовий облік, визначення ступеню придатності до військової служби.
Вирішуючи позов з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 77, 241, 243-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 -задовольнити.
Постанову № 1/61/2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 07 січня 2025 року, винесену Тимчасово виконувачем обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийТ. Ю. Левко