10.03.2025
Справа № 644/ 637 /22
н.п. 1-кп/644/ 83 /25
іменем України
10 березня 2025 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021226210000599 від 15.11.2021 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньою освітою, працюючого за трудовим договором в ПрАТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1», не одруженого, раніше судимого, останній раз 13.05.2013 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186 КК України із застосуванням ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, звільнений 15.07.2016 року з ДУ «Темнівська виправна колонія (№ 100)» у зв'язку з відбуттям строку покарання, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
установив:
14.11.2021 року о 19-00 год.ОСОБА_5 прийшла до приміщення аптеки «911» (ТОВ «Перша фармація Харкова»), яка розташована за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова (колишня назва Московський), 306, з метою отримання медичних препаратів, які замовила через мобільний додаток. Після отримання замовлення, ОСОБА_5 залишила належний їй мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А32» у чохлі чорного кольору на прилавку обслуговування клієнтів, після чого вийшла з приміщення аптеки.
В цей же день о 19-07 год. ОСОБА_4 зайшов у приміщення вказаної вище аптеки з метою придбання медикаментів. В цей час, ОСОБА_4 побачив, що на прилавку обслуговування клієнтів знаходиться мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А32» у чохлі чорного кольору. Реалізуючи раптово виниклий умисел на таємне викрадення чужого майна, маючи на меті незаконне збагачення за рахунок іншої особи, переконавшись, що за його діями не спостерігає власник мобільного телефону, ОСОБА_4 підійшов до прилавку та продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, керуючись корисливим мотивом, шляхом вільного доступу, таємно для оточуючих, оскільки присутні в приміщенні особи, не підозрювали, що вказаний мобільний телефон йому не належить, викрав мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А32» у чохлі чорного кольору та з місця вчинення злочину пішов. ОСОБА_4 присвоїв вказаний мобільний телефон, видавши його за належне йому майно, після чого розпорядився ним на власний розсуд. Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-21/26305-ТВ від 01.12.2021 року вартість викраденого мобільного телефону «Samsung Galaxy А32» складає 5225 гривень, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму.
Допитаний у судовому засіданні у якості обвинуваченого ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини скоєння злочину, як вони викладені вище.
Потерпіла ОСОБА_5 надала письмову заяву про свою згоду щодо проведення судового засідання в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.
Прокурор та обвинувачений також вважали за доцільне розглянути справу в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.
Судом з'ясовано, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та суд упевнився у добровільності їх позиції. Учасникам кримінального провадження роз'яснено те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю, суд за згодою прокурора, потерпілої, обвинуваченого та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, дійшов до висновку про недоцільність дослідження доказів у повному обсязі, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю і його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд згідно ст. 66 КК України визнає його щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше судимий, останній раз 13.05.2013 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч .2 ст. 186, ч. 3 ст. 186 КК України із застосуванням ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, звільнений 15.07.2016 року з ДУ «Темнівська виправна колонія (№ 100)» у зв'язку з відбуттям строку покарання. ОСОБА_4 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, працює за трудовим договором в ПрАТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1», на утриманні неповнолітніх дітей чи непрацездатних батьків немає, має постійне місце проживання за яким характеризується задовільно.
Призначаючи покарання за скоєне, суд керується нормами ч. 2 ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових кримінальних правопорушень і досягнення інших цілей покарання, враховуючи обставини, які пом'якшують його покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, відношення обвинуваченого до скоєного, думку прокурора, яка вважала за можливе призначити покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України, вважає, що виправлення обвинуваченого можливо при призначенні йому покарання за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, справедливим і співмірним вчиненому злочину.
Суд вважає за можливе застосувати положення ст. 75 КК України, та призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком. При цьому, суд враховує наступні обставини: наявність постійного місця проживання у обвинуваченого, поведінку обвинуваченого, який свою вину не заперечував, жалкує про вчинене, засуджує свої дії та просить надати можливість виправитись без відбування покарання в умовах ізоляції від суспільства, які на думку суду свідчать про усвідомлення ним протизаконності вчинених злочинних дій.
За правилами ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Реалізація даної норми становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст.75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності вказують на можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
З урахуванням наведених вище обставини в їх сукупності, та з огляду на те, що обраний захід примусу має найбільш сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства і така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності, суд дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку та покладенням на обвинуваченого відповідних обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.118 КПК України, витрати на залучення експертів є процесуальними витратами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КПК України, залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124, п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Судові витрати понесені при проведенні судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-21/26305-ТВ від 01.12.2021 року проведеної Харківським НДЕКЦ МВС України в розмірі 686,48 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_4 в дохід держави.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання щодо речових доказів вирішується судом відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_4 від відбуття призначеного йому за вироком покарання звільнити з іспитовим строком 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 в період іспитового строку: періодично з'являтися до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь державного бюджету України витрати пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-21/26305-ТВ від 01.12.2021 року проведеної Харківським НДЕКЦ МВС України в розмірі 686,48 грн.
Речові докази: флеш картку, торгової марки VERICO Micro HC 32 GB та книжку чохол з написом «makefuture» чорного кольору - вважати повернутими потерпілій ОСОБА_5 .
Речові докази: диск формату DVD-R торгової марки «VS» з відеозаписом камер відеоспостереження, що в приміщенні аптеки «911», екземпляр позичальника специфікації від 16.11.2021 року № 1 до договору фінансового кредиту та застави № 0001456848 від 16.11.2021 року, договір фінансового кредиту та застави № 0001456848 від 16.11.2021 року та чек ПТ Ломбард «Перший» ТОВ «Мікрофінанс і компанія», відокремлений підрозділ № 302- зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Копію вироку вручити прокурору і обвинуваченому негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через районний суд.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1