Суддя Бугера О. В.
Справа № 644/685/25
Провадження № 2-а/644/73/25
10.03.2025
Іменем України
10 березня 2025 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова, у складі:
Головуючого судді Бугери О.В.,
розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін адмністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови №75-1П 21.01.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в якому просить суд скасувати постанову №75-1П по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, винесену 21.01.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відповідачів на його користь витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 гривень 60 копійок.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за змістом оскаржуваної постанови, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності слугувало те, що ОСОБА_1 не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце, зазначені в повістці, чим порушив вимоги ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а відтак, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Разом з тим вважає, що оскаржувана постанова взагалі не містить посилання на докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення (пояснення свідків, акт, фото- чи відеозапис тощо відповідно до ст. 251 КУпАП), на підставі яких суб'єктом владних повноважень було прийнято рішення у формі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вказані обставини свідчать про те, що відповідачем взагалі не було зібрано доказів вчинення адміністративного правопорушення, що суперечить як положенням КУпАП, так і Конституції України. Згідно статті 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь
Враховуючи викладене, вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи та недоведеністю вини позивача, а також через процедурні порушення при формуванні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема, при складанні протоколу, а також при вирішенні справи та складанні постанови.
Від представника відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_2 , пояснень, відзиву на позовну заяву не надходило.
11 лютого 2024 року представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву, в якому він просить залишити постанову № 75-1П від 21.01.2025 без змін, винести рішення суду, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи. Зазначали, що постанова прийнята законно, з дотриманням вимог діючого законодавства в сфері військового обліку, підстави для її скасування відсутні. 06.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_4 військовозобов'язаному ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» була направлена повістка №1040684 (сформована автоматично за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів) за задекларованим місцем проживання, а саме АДРЕСА_1 . Згідно довідки про причини повернення з відбитком печатки Укрпошти на якій зазначена дата 17.11.2024 вищезазначена повістка № 1040684 була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 за вказаною адресою. Таким чином, ОСОБА_1 був оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме на 19.11.2024 о 09:00 годині для уточнення даних, однак у вказаний час до ІНФОРМАЦІЯ_5 не з'явився про поважні причини неприбуття не повідомив, чим порушив ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Під час виклику військовозобов'язаних зазначається тільки мета виклику та не зазначається які саме конкретно відомості військовозобов'язаний зобов'язаний уточнити. 08.01.2025 року відносно правопорушника ОСОБА_1 , уповноваженою на те особою, був складений протокол №75-1 про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 статті 210-1 КУпАП, який містив всі необхідні дані. 21.01.2025 року о 10 годині 50 хвилин відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення скоєне громадянином ОСОБА_1 . На розгляд справи ОСОБА_1 був присутній особисто.
12.02.2025 року представником позивача Голованом Я.І. надана відповідь на відзив, в якій зазначено, що як вбачається з наданих відповідачем доказів ІНФОРМАЦІЯ_6 було складено повістку №1040684 на ім'я ОСОБА_1 , у якій зазначено, що ОСОБА_1 належить з'явитися 19.11.2024 об 09-00 год., мета виклику - для уточнення даних. З копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що вказана судова повістка не була вручена ОСОБА_1 , повернута відправнику з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». З набранням чинності Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в Україні запрацював застосунок "Резерв+", який дозволяє військовозобов'язаним оновити військово-облікові дані без візиту до ТЦК. В Інструкції з користуванням застосунком Резерв+ зазначено, що після проходження процедури оновлення персональних даних та встановлення код-паролю, застосунок відправляє запит в реєстр Оберіг для отримання облікових даних з реєстру. Процедура отримання даних може забрати деякий час. Застосунок повідомить про завершення цієї операції за допомогою відповідного сповіщення в смартфоні - і після цього відбудеться перехід на головний екран застосунку, де буде відображено військово-обліковий документ в електронній формі (далі - еВОД) з основною інформацією: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, вид обліку (на обліку/ знятий/виключений), категорія обліку (призовник, військовозобов'язаний/резервіст/ не військовозобов'язаний), дата останнього оновлення документа, інформація про відстрочку чи бронювання (за наявності), інформація про наявність порушень правил військового обліку (за наявності) Якщо статус «Потребує уточнення», еВОД і QR-код не формуються. У такому випадку відобразяться дані з реєстру Оберіг. Електронний військово - обліковий документ у застосунку Резерв+ має таку ж юридичну силу, як і паперовий військово-обліковий документ, військовий квиток чи приписне. З витягу з застосунку «Резерв+» вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку. 02.07.2024 ОСОБА_1 було оновлено дані, так вказаний витяг містить прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, РНОКПП, номер засобу зв'язку, категорію обліку. Вказані дані дійсні до 02.07.2025. Також витяг з Резерв+ містить адресу проживання. Номер в системі Оберіг 160320231455995600160. У вказаному витязі не відображено, що ОСОБА_1 є порушником військового обліку та його дані потребують уточнення. Таким чином, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідач володіє щодо нього певними обліковими даними. ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», який встановлює перелік персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і в оскаржуваній постанові відсутні. У постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не зазначено, які саме конкретно відомості про себе (персональні дані) позивач був зобов'язаний уточнити і не уточнив, а отже, не в повному обсязі викладено суть (об'єктивну сторону) адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, що не відповідає наведеним вище вимогам. Крім того, відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. З наявних матеріалів справи та наданих відповідачем копій документів стосовно ОСОБА_1 не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей ОСОБА_1 в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.
14.02.2025 року представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 подано заперечення на відповідь на відзив у яких зазначав, що постанова прийнята законно, з дотриманням вимог діючого законодавства в сфері військового обліку, підстави для її скасування відсутні. Вказував, що під час виклику військовозобов'язаних , зазначається тільки мета виклику та не зазначається які саме конкретно відомості зобов'язані уточнити військовозобов'язані. Вважав, що справа про адміністративне правопорушення вирішена в точній відповідності з законом, а постанова по адміністративній справі №75-1П від 21.01.2025 цілком законна та обґрунтована
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29.01.2025 року провадження по вищевказаній цивільній справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 21.01.2025 року постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майора ОСОБА_4 за № 75-1П, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн. Копію постанови було отримано ОСОБА_1 21.01.2025 року особисто, та не погодившись з вказаною постановою, звернувся до суду з цим позовом.
За даними складеної постанови ОСОБА_1 , будучи оповіщеним належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме 19.11.2024 року о 09.00 годині, однак до ІНФОРМАЦІЯ_5 не з'явився, про поважні причини неявки не повідомив, чим порушив ч.3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Оцінюючи прийняту постанову суд зазначає.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Суд вважає, що в даному випадку належним відповідачем є саме ІНФОРМАЦІЯ_6 , як орган, який таке стягнення застосував, як зазначено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 742/2298/17 від 17.09.2020, а ІНФОРМАЦІЯ_7 не є належним відповідачем, тому вимоги до цього відповідача задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку'від 11.04.2024 № 3633-ІХ) під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органівУкраїни чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з абз. 4 пункту 1 частини ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633-ІХ 1) під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований АДРЕСА_1 .
Дійсно, на адресу його реєстрації, надсилалась повістка 06.11.2024 року з викликом на 19.11.2024 року о 09.00 годині для звірки військово-облікових даних, та 17.11.2024 року повістка була повернута поштовим відділенням з відміткою про відсутність ОСОБА_1 за вказаною адресою.
Але при цьому, як вбачається з досліджених матеріалів справи, відповідно до копії довідки № 278/6024 військово-лікарняної комісії, ОСОБА_1 пройшов ВЛК та визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. Також до позовної заяви надано документи, які підтверджують перебування ОСОБА_1 на обліку в КНП ХОР "ОКНЛ", копію виписки з медичної картки амбулаторного хворого №1028 щодо проходження замісної терапії.
Відповідно до витягу з Резерв+ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_1 , військовозобов'язаний, придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), мед підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, ОЗ, охорони, дата ВЛК: 05.11.2024 року, дані оновлені вчасно 30.11.2024 року. У вказаному витягу відсутні відомості щодо обліку ОСОБА_1 як порушника військового обліку.
Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації не змінював, пройшов ВЛК, вніс дані до додатку Резерв+, відповідач володіє щодо нього обліковими даними.
В самому тексті постанови, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме конкретно відомості про себе (персональні дані) позивач був зобов'язаний уточнити і не уточнив, доводи сторони відповідача щодо відсутності вимог закону щодо зазначення, які саме дані повинен уточнити військовозобов'язаний, суд вважає необгрунтованими.
Норма ст. 210-1 КУпАП є бланкетною, та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок проведення мобілізації.
Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст. 210-1 КУпАП не застосовуються за відсутності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до ч.5 ст.5, 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з ч.3 ст.14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Посилання на норму Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», який встановлює перелік персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, в тексті протоколу та оскаржуваній постанові дані відсутні, та відповідно до витягу з Резерв+ ОСОБА_1 оновив ці дані вчасно 30.11.2024 року
Тобто, суд вважає, що в протоколі та оскаржуваній постанові не в повному обсязі викладено суть (об'єктивну сторону) адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, тобто не зазначено які саме дані не оновив ОСОБА_1 ..
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Враховуючи викладене, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази, на підставі яких відповідач дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. З огляду на викладене, суд вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_6 не доведено наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Не зазначено, які саме відомості (персональні дані) не були оновлені позивачем і не могли бути одержані самостійно відповідачем по справі шляхом електронної інформаційної взаємодії.
Тобто, позовні вимоги до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що постанова підлягає скасуванню та відповідно до вимог пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України провадження у справі за ст. 201-1 ч.3 КУпАП підлягає закриттю.
Відповідно до статті 139 КАС України у зв'язку із задоволенням позову суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 судових витрат по сплаті судового збору у сумі 605,60 гривень.
Керуючись статтями 2, 6-9, 72-77, 139, ч.4 ст.229, ст.ст.241-246, 250, 255, 268, 269, 271, 286 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , - задовольнити частково.
Постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майора ОСОБА_4 від 21 січня 2025 року № 75-1П про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн., скасувати, та провадження у справі закрити.
Позовні вимоги позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити без задоволення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асігнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Повний текст рішення виготовлений та проголошений 10.03.2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: суддя О.В. Бугера