Справа № 127/7332/25
Провадження 2-з/127/6/25
10 березня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
В порядку передбаченому пунктом 1 частини першої статті 152 ЦПК України, заявник звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.
При цьому, заявник зазначає про наміри подальшого подання позову про поділ спільного майна подружжя.
Заявниця просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на автомобіль марки HYUNDAI, Модель: GRANDEUR, чорний легковий седан,2013 р.в., ДНЗ НОМЕР_1 .
Заяву обґрунтовано тим, що на думку заявниці відповідач має намір відчужити даний транспортний засіб, який є предметом спору, оскільки не бажає його поділу.
Вирішуючи заяву, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується також накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Тобто, позов може бути забезпечено шляхом накладення арешту на майно яке належить відповідачу.
Натомість, заявником не додано до заяви жодного документу, який підтверджує право власності відповідача на майно, на яке заявниця просить накласти арешт.
Так, додані до заяви фотокопії і роздруківки не підтверджують ні права власності відповідача на автомобіль, на який заявник просить накласти арешт, ні доказів на дії останнього по його відчуженню.
Як наслідок, суд об'єктивно позбавлений можливості вирішити питання щодо накладення арешту на невідомий автомобіль.
Таким чином, заявником всупереч вимогам цивільного процесуального закону, не доведено, що майно на яке вона просить накласти арешт, дійсно належить відповідачеві на праві приватної власності та знаходиться у нього або в інших осіб, а також будь- яких дій та намірів останнього по його відчуженню.
Отже, за приписами пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України, суд не має правових підстав для забезпечення позову за даною заявою.
За таких обставин, заява є безпідставною і необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149, 150, 258 261 ЦПК України,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: