Ухвала від 10.03.2025 по справі 638/4017/25

Справа № 638/4017/25

Провадження № 6/638/174/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2025 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретаря Шевченко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова подання Ізюмського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визначення частки майна,-

ВСТАНОВИВ:

05.03.2025 від державного виконавця надійшло подання про визначення частки майна, яке обґрунтоване тим, що на виконанні Ізюмського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Хо СМУЮ перебуває виконавче провадження №71813557 з примусового виконання виконавчого листа №953/406/23, виданого 01.05.2023 Київським районним судом м. Харкова про конфіскацію майна, яке є особистою власністю ОСОБА_1 16.05.2023 державним виконавцем винесено постанову про відкриття провадження. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 04.03.2025, за боржником зареєстрована квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності з іншими особами. У зв'язку з чим державний виконавець просить визначити частку майна ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 , якою він володіє з іншими особами. У цій заяві держаний виконавець просив розглядати справу за відсутності представника Ізюмського ВДВС.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Як вбачається з копії постанови про відкриття виконавчого провадження №71813557 від 16.05.2023 головним державним виконавцем Ізюмського ВДВС відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №953/406/23 від 01.05.2023, який видано Київським районним судом м. Харкова про конфіскацію всього майна, яке є особистою власністю ОСОБА_1 . Боржник - ОСОБА_1 , стягувач - Держава.

З наданою інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо № 416259171 від 04.03.2025 вбачається, що ОСОБА_1 (боржник) на прав спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Окрім того, з цієї ж довідки вбачається, що вказана квартира на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

При звернені до суду з вказаним поданням державний виконавець посилається на норми ст. 443 ЦПК України, якими передбачено, що питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Якщо боржнику разом з іншими особами належить майно на праві спільної власності, але частка боржника в праві власності не визначена, то наявність спору між співвласниками щодо розміру такої частки не може бути перешкодою для звернення стягнення на частку боржника, бо у світлі практики ЄСПЛ це означало би порушення права на справедливий суд у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ч. 6 ст. ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний. Водночас в останньому випадку виконавець звертається з таким поданням (позовною заявою) в порядку позовного провадження.

Тому спір про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, є спором між боржником і іншими співвласниками майна. Якщо юрисдикційність такого спору залежить від суб'єктного складу сторін, то вона визначається виходячи із суб'єктного складу співвласників спірного майна. Натомість участь у справі виконавця, а також участь у справі стягувача як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не впливає на визначення юрисдикційності такого спору.

Спір про визначення частки майна боржника ОСОБА_1 в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, у разі подання виконавцем відповідного подання (позовної заяви), з огляду на суб'єктний склад співвласників спірного майна підлягатиме вирішенню за правилами цивільного судочинства.

Повноваження виконавця на звернення з поданням (позовною заявою) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, в порядку позовного провадження є повноваженням звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 2 ст. 4, ч. 4 ст. 42 ЦПК України).

Отже, державний виконавець правильно звернувся до суду у порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду №2-24/494-2009 від 06.10.2020.

Разом з тим, як вбачається зі змісту звернення державного виконавця, воно оформлене у якості подання, при цьому державний виконавець посилається на норми ст. 443 ЦПК України.

За правилами ст. 443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

У постанові Великої Палати Верховного Суду № 2-591/11(провадження № 14-31цс21) від 08.06.2022 вказано, що «спір про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, є спором між боржником і іншими співвласниками майна. Після відкриття провадження за позовною заявою виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, боржник набуває статусу позивача (абзац перший частини п'ятої статті 56 ЦПК України).

В разі, якщо наявний спір щодо визначення частки боржника у спільному майні, звернення виконавця до суду завжди за своєю суттю має характер позовної заяви (незалежно від її назви), оскільки вона звернена до суду з метою вирішення матеріального спору. При цьому позовна заява має подаватися в порядку позовного провадження, а не в порядку розділу VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України. В останньому випадку суд має або закрити провадження (якщо порушені правила про юрисдикцію спору - див. пункт 73 цієї постанови), або залишити заяву (подання) без розгляду (якщо правила про юрисдикцію спору не порушені - див. пункти 74 - 75 цієї постанови)».

У зазначеній справі державний виконавець звернувся до суду з поданням про визначення частки майна боржника, при цьому з наданої державним виконавцем довідки, вбачається що співвласниками майна є не інші особи, яка навіть державним виконавцем не залучені до справи, не зазначені їх адреси, а також не зазначено адресу місця перебування боржника, в межах розгляду подання, яке подане у порядку ст. 443 ЦПК України, суд позбавлений можливості встановити місце проживання інших співвласників.

Отже в цій справі наявний спір про право. Такий спір вирішується в позовному провадженні, тобто не в порядку розділу VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України.

У пункті 75 постанови Великої Палати Верховного Суду № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) 08.05.2022 зазначено, що розділ VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України не регулює дії суду у випадках, коли виконавець звертається до суду в порядку цього розділу за наявності матеріального спору, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження. Отже, у ЦПК України наявна прогалина, яку належить заповнити шляхом застосування за аналогією закону частини шостої статті 294 ЦПК України, відповідно до якої якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Тому якщо під час розгляду подання виконавця або скарги в порядку розділу VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України суд дійде висновку про наявність спору про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає подання або скаргу без розгляду і роз'яснює заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах. Такий висновок узгоджується з висновком, сформульованим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 1421/5229/12-ц (провадження № 14-194цс18) про залишення позову без розгляду.

З урахуванням висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду №2-24/494-2009 від 06.10.2020 та № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) 08.05.2022, суд вважає, що подання державного виконавця необхідно залишити без розгляду.

Керуючись ст. 257 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Подання Ізюмського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визначення частки майна - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 15-денний строк з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Семіряд

Попередній документ
125687920
Наступний документ
125687922
Інформація про рішення:
№ рішення: 125687921
№ справи: 638/4017/25
Дата рішення: 10.03.2025
Дата публікації: 12.03.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (10.03.2025)
Дата надходження: 05.03.2025