Справа № 638/11639/14-ц
Провадження № 2-зз/638/6/25
Іменем України
12 лютого 2025 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді Шишкіна О.В.,
за участю секретаря Комлєвої К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м.Харкова із клопотанням, в якому просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова 11.07.2014 року накаладено арещт (заборону на відчуження) на квартиру АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_2 , нежитлові приміщення підвалу першого рівня 46 - місце паркування в літ. “а-25» по АДРЕСА_3 , нежитлові приміщення третього поверху № 6 в літ. “л-8» по АДРЕСА_4 , автомобіль HONDA CR - V 2,0 державний номер НОМЕР_1 , гаражні бокси НОМЕР_2 та НОМЕР_3 по АДРЕСА_5 , що зареєстровані на праві власності за ОСОБА_1 та заборонити органу державної реєстрації - Державній реєстраційній службі Харківського міського управління юстиції у Харківській області здійснювати будь - яке переоформлення права власності на зазначене нерухоме майно до розгляду справи по суті.
В обґрунтування клопотання зазначає, що в провадженні Дзержинського районного суду м.Харкова перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на частку у цьому майні та про скасування свідоцтва про право власності на спадщину. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.06.2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на частку у цьому майні та про скасування свідоцтва про право власності на спадщину відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 31.08.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.06.2015 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на частку у цьому майні та про скасування свідоцтва про право власності на спадщину відхилено, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.06.2015 року залишено без змін. У зв'язку з вищевикладеним, наразі відпала потреба у забезпеченні позову, а наявність такої заборони є порушенням права власника даного майна.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про розгляд повідомлялись.
Суд, розглянувши заяву, вивчивши матеріали цивільної справи, дійшов наступного.
Відповідно до вимог статей 149, 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
У пункті 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в спорах про зняття арешту з майна» № 5 від 03 червня 2016 року роз'яснено судам, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу. При цьому, із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто, сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Як передбачено частинами 9-10 статті 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2022 року у справі №705/4132/19, забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Регламентації інституту забезпечення позову в цивільному процесуальному праві присвячені статті 149-159 ЦПК України.
Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).
Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.
Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, дев'ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Отже, забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом ухвалення процесуального рішення - ухвали.
Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.
Судом встановлено, що в провадженні Дзержинського районного суду м.Харкова перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на частку у цьому майні та про скасування свідоцтва про право власності на спадщину
Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 14.07.2014 року вжито заходів забезпечення позову та року накаладено арещт (заборону на відчуження) на квартиру АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_2 , нежитлові приміщення підвалу першого рівня 46 - місце паркування в літ. “а-25» по АДРЕСА_3 , нежитлові приміщення третього поверху № 6 в літ. “л-8» по АДРЕСА_4 , автомобіль HONDA CR - V 2,0 державний номер НОМЕР_1 , гаражні бокси НОМЕР_2 та НОМЕР_3 по АДРЕСА_5 , що зареєстровані на праві власності за ОСОБА_1 та заборонити органу державної реєстрації - Державній реєстраційній службі Харківського міського управління юстиції у Харківській області здійснювати будь - яке переоформлення права власності на зазначене нерухоме майно до розгляду справи по суті.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.06.2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на частку у цьому майні та про скасування свідоцтва про право власності на спадщину відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 31.08.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.06.2015 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на частку у цьому майні та про скасування свідоцтва про право власності на спадщину відхилено, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.06.2015 року залишено без змін
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.06.2015 року набрало законної сили 31.08.2015 року.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.158, 260, 353, 354 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.07.2014 року, якою накладено арещт (заборону на відчуження) на квартиру АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_2 , нежитлові приміщення підвалу першого рівня 46 - місце паркування в літ. “а-25» по АДРЕСА_3 , нежитлові приміщення третього поверху № 6 в літ. “л-8» по АДРЕСА_4 , автомобіль HONDA CR - V 2,0 державний номер НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_5 , який зареєстрований за ОСОБА_3 , гаражні бокси НОМЕР_2 та АДРЕСА_6 , що зареєстровані на праві власності за ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Головуючий суддя: