Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/1076/25
1-в/572/336/25
06 березня 2025 року Сарненський районний суд Рівненської області в складі :
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження :
прокурора - ОСОБА_3
представника КП «ОПЛ с.Орлівка» - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
особи, відносно якої вирішується питання можливості продовження застосування примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_6
розглянувши в м.Сарни у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні №1-в-336/25/572/1076/25 заяву голови спец ЛКК Комунального підприємства «Обласна психіатрична лікарня с.Орлівка» Рівненської обласної ради про продовження примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
До Сарненського районного суду Рівненської області надійшла заява голови спец ЛКК Комунального підприємства «Обласна психіатрична лікарня с.Орлівка» Рівненської обласної ради про продовження примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_6 у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Подана заява обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 страждає на психічне захворювання : параноїдну шизофренію, безперервний перебіг, виражений емоційно-вольовий дефект.
Відносно останнього рішенням суду застосовані примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом, який в подальшому змінний на звичайний нагляд.
В процесі лікування та реабілітаційно-лікувальних заходів у клінічній картині захворювання ОСОБА_6 не спостерігається достатньої стабілізації психічного стану хворого - останній маловиразний, гіпомімічний, доступний формальному мовному контакту; орієнтований достатньо, розлади зі сторони сфери сприйняття заперечує; мислення паралогічне, конкретизоване, із зісковзуванням, маячне; стійко утримуються маячні ідеї відношення отруєння, нанесення шкоди з боку сусіда та оточення; значні зміни пам?яті по шизоіренічному типу з органічними включеннями, емоційно сплощений; вольові процеси знижені, коло інтересів обмежене фізіологічними потребами; реальних планів на майбутнє не висловлює, соціальних стосунків з рідними не відновив, критика до свого стану, скоєного суспільно-небезпечного діяння, розуміння постійного прийому медикаментів - відсутня.
Враховуючи стан хворого, комісія дійшла висновку, що ОСОБА_6 на даний час потребує продовження примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу із звичайним наглядом до 6 місяців.
В судовому засіданні представник лікувального закладу підтримала подану заяву, пояснила, що пацієнт лікується у КП з жовтня 2024 року. У психічному стані ОСОБА_6 не відмічається стабілізації - наявні маячні ідеї, лікування приймає виключно під наглядом персоналу лікарні, хворобу заперечує, через що потребує подальшого лікування.
Прокурор в судовому засіданні підтримав заяву КП, зазначає, що з огляду на висновки, викладені у висновку комісії лікарів-психіатрів щодо ОСОБА_6 , наявні підстави для продовження примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
ОСОБА_6 в судовому засіданні проти заяви заперечив, пояснив, що є цілком здоровим, не потребує лікування. Факт вчинення суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_6 заперечив. Крім цього, вказує на необхідність створення сім?ї, зазначає про наявність у нього сталих соціальних зв'язків по місцю проживання, а тому просить у задоволенні заяви відмовити.
Захисник в судовому засіданні просить відмовити у поданій КП «ОПЛ с.Орлівка» заяві, з огляду на позицію ОСОБА_6 , висловлену у ході судового провадження.
Заслухавши в судовому засіданні учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи - суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 20 грудня 2018 року відносно ОСОБА_6 , який вчинив суспільно-небезпечне діяння за ознаками ч.1 ст.121 КК України, застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом.
Застосовані відносно ОСОБА_6 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом змінені на примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 листопада 2020 року.
Вказані вище примусові заходи медичного характеру щодо ОСОБА_6 продовжені строком до 6 місяців ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 03 вересня 2024 року.
Відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів відносно особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру №97 від 24 лютого 2025 року ОСОБА_6 встановлено діагноз : параноїдна шизофренія, безперервний перебіг, виражений емоційно-вольовий дефект.
В результаті проведеного лікування і комплексу реабілітаційно-лікувальних заходів в клінічній картині захворювання не спостерігається достатня стабілізація психічного стану хворого.
Отже, враховуючи психічний стан ОСОБА_6 , який маловиразний, гіпомімічний, доступний формальному мовному контакту; орієнтований достатньо, розлади зі сторони сфери сприйняття заперечує; мислення паралогічне, конкретизоване, із зісковзуванням, маячне; стійко утримуються маячні ідеї відношення отруєння, нанесення шкоди з боку сусіда та оточення; значні зміни пам'яті по шизоіренічному типу з органічними включеннями, емоційно сплощений; вольові процеси знижені, коло інтересів обмежене фізіологічними потребами; реальних планів на майбутнє не висловлює, соціальних стосунків з рідними не відновив, критика до свого стану, скоєного суспільно-небезпечного діяння, розуміння постійного прийому медикаментів відсутня - комісія лікарів вважає, що останній потребує продовження примусових заходів медичного характеру зі звичайним наглядом.
Відповідно до ч.1 ст.95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Також частинами 2, 3 статті 514 КПК України визначено, що зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок зміни у стані її здоров'я відпала потреба у раніше застосовуваних заходах медичного характеру. Розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за поданням представника медичного закладу (лікаря-психіатра), де тримається дана особа, у передбаченому статтею 95 КК України та статтею 512 цього Кодексу порядку. До письмової заяви додається акт комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Крім цього, відповідно до ст. 22 Закону України «Про психіатричну допомогу» - продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів. Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або зміну застосування такого заходу.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про психіатричну допомогу» перебування особи в психіатричному закладі в примусовому порядку може здійснюватися лише за наявності підстав, протягом часу, за яким було проведено госпіталізацію; у разі необхідності продовження госпіталізації в примусовому порядку понад шість місяців представник психіатричного закладу (лікар-психіатр) повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження такої госпіталізації.
Згідно з пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» суд може продовжувати застосування примусових заходів медичного характеру кожного разу на строк, який не перевищує шість місяців.
Частиною 3 статті 95 КК України визначено, що у разі припинення застосування примусових заходів медичного характеру через змінення психічного стану особи на краще, суд може передати її на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність у стані ОСОБА_6 позитивної динаміки від проведеного лікування, враховуючи наданий суду висновок комісії лікарів, суд вважає, що на даний час за своїм психічним станом останній потребує продовження примусового лікування в психіатричному закладі.
Судом враховано, що стороною захисту жодних доказів на спростування висновку комісії лікарів-психіатрів щодо ОСОБА_6 не надано.
Отже, суд дійшов висновку, що заява голови спеціальної ЛКК КП «ОПЛ с.Орлівка» Рівненської обласної ради про продовження примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом відносно ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.95 КК України, ст.ст.514, 537, 539 КПК України, ст.ст.17, 19, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», -
Заяву голови спеціальної ЛКК КП «Обласна психіатрична лікарня с.Орлівка» Рівненської обласної ради про продовження примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом - задовольнити.
Продовжити застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном до 6 місяців.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя