Справа № 141/28/25
Провадження №2/141/78/25
04 березня 2025 року с-ще Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Слісарчука О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу №141/28/25 за позовом ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
15.01.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.02.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 815520520 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
ОСОБА_1 за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт ТОВ «Юніт Капітал» - www.moneyveo.ua, ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору, після чого добровільно без примусу чи тиску заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я та по - батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.
Кредитний договір № 815520520 від 11.02.2020 був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором № DH39H68D, зокрема, 11.02.2020 ОСОБА_1 ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно - телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.
Відповідно до умов кредитного договору № 815520520 від 11.02.2020 первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 6500,00 грн строком на 30 днів зі сплатою 1,70 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом.
Таким чином, первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 815520520 від 11.02.2020.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 815520520 від 11.02.2020.
03.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 02/12/24-У.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 02/12/24-У від 02.12.2024 до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 18574,20 грн, з яких 6499,10 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 12075,10 грн - сума заборгованості за відсотками.
У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, станом на день звернення із даним позовом до суду, у відповідача утворилася заборгованість в сумі 18574,20 грн, з яких 6499,10 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 12075,10 грн - сума заборгованості за відсотками, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також 6000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 20.01.2025 провадження у справі № 141/28/25 відкрито та розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами 04.03.2025.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», будучи належним чином повідомленим про дату та місце розгляду справи № 141/28/25, жодних заяв чи клопотань до суду не подав, натомість, у позовній заяві від 14.01.2025 представник позивача Тараненко А.І. просив суд розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про дату та місце розгляду справи №141/28/25 шляхом скеровування кореспонденції суду по місцю реєстрації, при цьому, позовну заяву з додатками та ухвалу суду від 20.01.2025 отримав 29.01.2025, однак відзив на позовну заяву до суду не направив, а також жодних інших заяв чи клопотань до суду не подав.
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Також якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 279 ЦПК України).
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи надіслання судом сторонам у справі ухвали суду, в якій встановлено час на вчинення процесуальних дій, та у зв'язку з неподанням відповідачем у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до положень ст.ст. 178, 279 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали справи №141/28/25, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
11.02.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 815520520, за умовами якого Товариство зобов'язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму 6500,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.3, п. 1.4 або п. 1.5 договору (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 - 1.4 договору, кредит надається (договір укладається) строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником. На період строку, визначеного п. 1.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,66 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом. У випадку користування кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка у розмірі 1,70% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом.
Відповідно до заявки на отримання грошових коштів в кредит від 11.02.2020, ОСОБА_1 11.02.2020 уклав кредитний договір № 815520520, згідно якого отримав кредит у сумі 6500,00 грн, строком на 30 днів, номер карти - 5168-74ХХ-ХХХХ-0280.
Згідно довідки щодо дій позичальника в інформаційно - телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 6500,00 грн, строк кредитування - 30 днів, процентна ставка - 1,70% в день. Договір підписано одноразовим ідентифікатором DH39H68D та відправлено позичальнику 11.02.2020.
Як вбачається з додатку № 1 до договору № 815520520 від 11.02.2020, сторони погодили графік розрахунків, а саме суму кредиту - 6500,00 грн, нарахований процент - 3237,00 грн, термін платежу - 12.03.2020 та суму до сплати (разом) - 9737,00 грн.
Відповідно до додаткової угоди від 11.03.2020 до договору № 815520520 від 11.02.2020, сторони домовилися продовжити строк, на який був наданий кредит за договором № 815520520 від 11.02.2020 на 29 (двадцять дев'ять) днів, у зв'язку із неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника.
Відповідно до додаткової угоди від 18.05.2020 до договору № 815520520 від 11.02.2020, у зв'язку із неналежним виконанням позичальником умов договору № 815520520 від 11.02.2020 та зверненням позичальника, товариство надає позичальнику розстрочку у погашенні заборгованості в сумі 13934,04 грн на 28 (двадцять вісім) днів.
Згідно платіжного доручення № 1d74e27e-1f83-4709-8881-9267e7ee4e91 від 11.02.2020, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у розмірі 6500,00 грн.
Окрім того, відповідно до довідки № 11/2024, виданої ПАТ КБ «Приват Банк», відповідно до договору № 8662 від 27.06.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та АТ КБ «Приват Банк» за дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» i1999504645, i21205469823 було виконано успішні платежі через платіжний сервіс LigPay Приват Банк, в тому числі 11.02.2020 на картку клієнта № 5168-74ХХ-ХХХХ-0280 у розмірі 6500,00 грн, ІD платежу - 1242011104.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 815520520 від 11.02.2020.
Відповідно до додатків № 1, додатків 2 та додатків № 3 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, сторони погодили форму реєстру прав вимоги, форму повідомлення боржника за кредитним договором та форму акту повернення права вимоги.
Як убачається із додаткової угоди № 19 від 28.11.2019 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, сторони дійшли згоди викласти п. 8.2 договору в наступній редакції: «Строк дії цього договору починає перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь - якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе за цим договором зобов'язань».
Згідно додаткової угоди № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, сторони погодили викласти текст договору в новій редакції.
Відповідно до додаткової угоди № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно.
Згідно додаткової угоди № 31 від 31.12.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2023 року включно.
Як убачається із додаткової угоди № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, сторони домовилися викласти розд. 3 договору «Фінансування та порядок розрахунків» в новій редакції. Дана додаткова угода набирає чинності 01 січня 2024 року.
Відповідно до реєстру прав вимоги № 85 від 23.06.2020, за порядковим номером 1391 значиться ОСОБА_1 , заборгованість якого за кредитним договором № 815520520 від 11.02.2020 складає 17911,32 грн, з яких 6499,10 грн - сума заборгованості за основним боргом та 11412,22 грн - сума заборгованості за відсотками.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 815520520 від 11.02.2020.
Відповідно до додатків № 1, додатків 2 та додатків № 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, сторони погодили форму реєстру прав вимоги, форму повідомлення боржника за кредитним договором та форму акту повернення права вимоги.
Згідно додаткової угоди № 2 від 03.08.2021 до договору № 05/0820-01 від 05.08.2020, сторони домовилися продовжити строк дії договору до 31 грудня 2023 року включно.
Як убачається із додаткової угоди № 3 від 30.12.2022 до договору № 05/0820-01 від 05.08.2020, сторони домовилися продовжити строк дії договору до 30 грудня 2024 року включно.
Відповідно до реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023, за порядковим номером 7512 значиться ОСОБА_1 , заборгованість якого за кредитним договором № 815520520 від 11.02.2020 складає 18754,20 грн, з яких 6499,10 грн - сума заборгованості за основним боргом та 12075,10 грн - сума заборгованості за відсотками.
02.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 02/12/24-У, відповідно до якого до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 815520520 від 11.02.2020.
Відповідно до додатків № 1, додатків 2 та додатків № 3 до договору факторингу № 02/12/24-У від 02.12.2024, сторони погодили форму реєстру боржників, форму акту прийому - передачі реєстру боржників та форму акту повернення права вимоги.
Відповідно до реєстру боржників від 02.12.2024 до договору факторингу № 02/12/24-У від 02.12.2024 до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 815520520 від 11.02.2020 до відповідача ОСОБА_1 в сумі 18754,20 грн, з яких 6499,10 грн - сума заборгованості за основним боргом та 12075,10 грн - сума заборгованості за відсотками.
Первісний кредитор виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, у свою чергу, відповідач не виконує умови взятого на себе зобов'язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом, у зв'язку із чим заборгованість відповідача становить 18754,20 грн, з яких 6499,10 грн - сума заборгованості за основним боргом та 12075,10 грн - сума заборгованості за відсотками.
Визначаючись щодо встановлених обставин та заявлених позовних вимог, суд керується наступним.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Також частиною 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Також відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Відповідно до ч. 2 ст. 518 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
Статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Стаття 1082 ЦК України зобов'язує боржника здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Отже, за змістом наведених вище положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов'язку виконати зобов'язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов'язання на рахунок первинного кредитора.
При цьому, аналіз змісту ст. 1082 ЦК України дозволяє дійти висновку, що викладені в ній положення щодо обов'язку боржника здійснити платіж факторові за умови, що боржник одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, стосуються позасудового порядку вирішення спору. При цьому, невиконання фактором цього обов'язку не звільняє боржника від виконання обов'язків за кредитним договором, а лише дає йому право на виконання свого обов'язку перед первісним кредитором.
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.
Досліджуючи наявні у справі № 141/28/25 докази, суд доходить висновку про доведеність виникнення у позивача права вимоги до відповідача за кредитним договором № 815520520 від 11.02.2020.
Отже, оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання в строки, передбачені умовами кредитного договору, суд вважає, що позивач має право на стягнення заборгованості за кредитним договором № 815520520 від 11.02.2020.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Визначаючись щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню, суд зазначає наступне.
Як вбачається з виписки з особового рахунку за кредитним договором № 815520520 від 11.02.2020, сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Юніт Капітал» за кредитним договором № 815520520 від 11.02.2020 станом на 05.12.2024 (включно) складає 18574,20 грн, з яких 6499,10 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 12027,10 грн - прострочена заборгованість за процентами.
При цьому, суд не погоджується із сумою нарахованої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 12027,10 грн, оскільки зазначена сума жодним чином не обґрунтована та не підтверджена належними доказами, та з огляду на таке.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Також статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Як вбачається з додатку № 1 до договору № 815520520 від 11.02.2020, сторони погодили графік розрахунків, а саме загальну суму кредиту - 6500,00 грн, нарахований процент - 3237,00 грн, термін платежу - 12.03.2020 та суму до сплати (разом) - 9737,00 грн.
При цьому, відповідно до додаткової угоди від 11.03.2020 до договору № 815520520 від 11.02.2020, сторони дійшли згоди, що у зв'язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника, строк, на який було надано кредит за договором № 815520520 від 11.02.2020, продовжено на 29 днів, та, розпочинаючи із 12.03.2020, позичальник сплачує за користування кредитом 1,66% в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою.
Таким чином, за результатами математичних підрахунків, з урахуванням внесених сторонами усіх змін до договору № 815520520 від 11.02.2020 сума процентів за користування кредитними коштами становить 6444,10 грн (6500,00*1,70%*30 днів)+(6500,00 грн*1,66%*29 днів)=6444,10 грн.
При цьому, із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 815520520 від 11.02.2020 убачається, що 11.03.2020 ОСОБА_1 здійснив часткову оплату кредиту у розмірі 3130,00 грн, з яких 0,90 грн було зараховано в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту та 3129,10 грн - в рахунок погашення заборгованості за процентами.
Отже, з урахуванням часткової оплати кредитної заборгованості в рахунок погашення процентів у розмірі 3129,10 грн, заборгованість ОСОБА_1 за процентами за кредитним договором № 815520520 від 11.02.2020 становить 3315,00 грн (6444,10 грн-3129,10 грн=3315 грн), яка підлягає стягненню на користь позивача.
Після спливу визначеного договором № 815520520 від 11.02.2020 строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи № 141/28/25 та наявні у ній докази, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 815520520 від 11.02.2020 зі змінами та доповненнями до нього у сумі 9814,10 грн, з яких: 6499,10 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту та 3315,00 грн - прострочена заборгованість по несплаченим процентам.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Щодо стягнення судового збору.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно пункту 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 141 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.
Отже, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України та частковим задоволенням позовних вимог, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 1279,93 грн.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу.
Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 139 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
На підтвердження понесених витрат позивачем, адвокат Тараненко А.І. надав суду договір про надання правничої допомоги № 03/12/2024-01 від 03.12.2024, додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги № 03/12/2024-01 від 03.12.2024, а саме протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 03/12/2024-01 від 03.12.2024 із зазначенням послуг та їх вартості, додаткову угоду № 7 до договору про надання правничої допомоги № 03/12/2024-01 від 03.12.2024, акт прийому - передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 03/12/2024-01 від 03.12.2024, у якому зазначено перелік наданих правових та юридичних послуг та їх вартість у розмірі 6000,00 грн.
На підставі зазначеного, представник позивача адвокат Тараненко А.І. просить суд відшкодувати позивачу у рамках даної цивільної справи 6000,00 гривень понесених позивачем витрат за надання професійної правничої допомоги.
Суд, зважаючи на предмет позовних вимог та категорію справи, яка є малозначною за ціною позову, розгляд справи за відсутності сторін та їх представників на підставі наявних матеріалів з урахуванням усталеної практики Верховного Суду щодо спірних правовідносин, а також враховуючи обсяг виконаної роботи адвокатом у відповідності до акту приймання - передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 03/12/2024-01 від 03.12.2024, доходить висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронний цифровий підпис», Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 11, 203, 207, 215, 512-517, 610, 611, 625-629, 639, 1050, 1077-1080, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 64, 273, 279, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Юніт Капітал» (вул. Рогнідинська, буд. 4-А, офіс 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором № 815520520 від 11.02.2020 у розмірі 9814,10 грн (дев'ять тисяч вісімсот чотирнадцять гривень 10 копійок), з яких: 6499,10 грн (шість тисяч чотириста дев'яносто дев'ять гривень 10 копійок) - прострочена заборгованість за тілом кредиту та 3315,00 грн (три тисячі триста п'ятнадцять гривень 00 копійок) - прострочена заборгованість по несплаченим процентам.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Юніт Капітал» (вул. Рогнідинська, буд. 4-А, офіс 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 43541163) витрати по відшкодуванню судового збору в сумі 1279,93 грн (одна тисяча двісті сімдесят дев'ять гривень 93 копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Юніт Капітал» (вул. Рогнідинська, буд. 4-А, офіс 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 43541163) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).
Копію рішення направити сторонам у справі згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Рішення суду оформлено та виготовлено 10 березня 2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (вул. Рогнідинська, буд. 4-А, офіс 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 43541163).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).
Суддя О.М. Слісарчук