Справа № 930/2171/24
№2/930/36/25
06.03.2025 року Немирівський районний суд
Вінницької області
в складі головуючого судді Алєксєєнка В.М.
при секретарі Загребельному С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі із майна що є спільною частковою власністю, -
Свої позовні вимоги позивач, ОСОБА_1 , мотивує тим, що на підставі рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 26.04.2007 у справі № 2-324/2007р. та договору дарування від 14.12.1989 він являєтьсь власником 47/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 є співвласником будинку, якому належить 53/100 частини житлового будинку з господарчими будівлями.
Позивачем 18.07.2024 року одержано висновок щодо технічної можливості поділу в натурі частки з об?єкта нерухомого майна за N? 183 від 18.07.2024. Відповідно до висновку позивачеві може бути виділено слідуючі приміщення: веранда літ «а2» що складається: «1» - веранда площею 6,3 м2., прибудова «a1» що складається «2» - коридор площею 8,2 м2., «3» - кухня площею 9,8 м2., «4» - санвузол площею 3,6 м2., житловий будинок «А», що складається: «5» - кімнати житловою площею 14,1 м2., «6» - кімнати житловою площею 21,4 м2., загальною площею 63,4 м2., житловою площею 35,5 м2., господарські будівлі: «В» - літня кухня, «П» - погріб, «в» - навіс, «в1» - навіс, «Г» - сарай, «г» - навіс, «Д» - сарай, «Е» - сарай, «Т» -вбиральня, «Є» - літній душ, «1-2» - огорожа. За технічними показниками належна позивачу 47/100 частина об?єкта є відокремлена, має окремий вхід і може бути виділена в натурі.
Добровільно між позивачем та відповідачем не досягнуто згоди щодо виділу часток будинку в натурі, а тому досягти згоди в добровільному порядку про виділення належних їм часток майна, не мають можливості.
Відповідно до ухвали судді від 27.08.2024 року про відкриття провадження, позовну заяву прийнято до розгляду та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 16.01.2025 року закрито підготовче провадження та призначено до розгляду цивільну справу по суті.
Позивач в судове засідання не з'явився, до початку судового засідання від його представника - адвоката Нечепуренко Г.І. через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився попередньо надавши заяву про розгляд справи без його участі, вимоги позивача визнає, не заперечує проти їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
За вказаних обставин, суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2ст. 247 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 26.04.2007 р. у справі № 2-324/2007р. та договору дарування від 14.12.1989 р. позивачу, ОСОБА_1 , належить 47/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна від 18.07.2024 р. №183 за технічними показниками 47/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, може бути виділено в окремий об'єкт нерухомого майна.
Склад новоутвореного об?єкта нерухомого майна: веранда літ «a2» що складається: «1» - веранда площею 6,3 м2, Прибудова літ «a1» що складається: «2» - коридор площею 8,2 м2, «3» - кухня площею 9,8 м2, «4» - санвузол площею 3,6 м2, Житловий будинок «А» що складається: «5» - кімната площею 14,1 м2, «6» - кімната площею 21,4 м2. Загальна площа 63,4 м2 в тому числі житлова 35,5 м2.
Господарські будівлі: «В» - літня кухня, «П» - погріб, «в» - навіс, «в1» - навіс, «Г» - сарай, «г» - навіс, «Д» - сарай, «Е» - сарай, «Т» - Вбиральня, «Є» - літній душ, «1-2» - огорожа.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
На підставі ч. 1, 3 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.
У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспіврозмірної шкоди господарському призначенню будівлі.
Виходячи з положень підп. "а" п. 12, п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" та пп. 6, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року №7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", про те, що при поділі будинку в натурі, що є спільною частковою власністю, суди повинні мати на увазі, що це можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом або за технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартир, які відповідають розміру їх часток у приватній власності.
Таким чином, на підставі вище викладеного, аналізуючи надані по справі докази, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відсутні будь-які перешкоди для припинення права спільної часткової власності між сторонами на об'єкт нерухомого майна та для виділу у натурі в самостійні об'єкти нерухомого майна їх часток домоволодіння, що належать позивачу та відповідау на підставі правовстановлюючих документів, в зв'язку з чим вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки при цьому цільове призначення домоволодіння не зміниться, законні права та інтереси інших осіб порушені не будуть.
Приймаючи до уваги, що сторони дійсно є співвласниками об'єкта нерухомого майна, позивач виявив бажання виділити належну йому частку в натурі в окремий об'єкт нерухомого майна та є технічна можливість такого виділення, зважаючи на те, що відповідач визнав вказані позовні вимоги в повному обсязі і таке визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.
Судові витрати залишити за позивачем.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст.328, 364, 367 ЦК України, ст. ст. 12, 82, 206, 211, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 293, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі із майна, що є спільною частковою власністю - задовольнити.
Виділити, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Немирівським РВ УМВС України у Вінницькій області 16.01.1998, РНОКПП НОМЕР_2 у приватну власність веранду літ «а2» що складається: «1» - веранда площею 6,3 м2., прибудова «а1» що складається «2» - коридор площею 8,2м2., «3» - кухня площею 9,8 м2., «4» - санвузол площею 3,6 м2., житловий будинок «А», що складається: «5» - кімнати житловою площею 14,1 м2., «6» - кімнати житловою площею 21,4 м2., загальною площею 63,4 м2., житловою площею 35,5 м2., господарські будівлі: «В» - літня кухня, «П» - погріб, «в» - навіс, «в1» - навіс, «Г» - сарай, «г» - навіс, «Д» - сарай, «Е» - сарай, «Т» - вбиральня, «Є» - літній душ, «1-2» - огорожа, та припинити право спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Суддя: В.М. Алєксєєнко