Справа № 135/284/25
Провадження № 2-о/135/26/25
іменем України
05.03.2025 м. Ладижин Вінницька область
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Волошиної Т.В.,
за участі секретаря судових засідань Глушко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин Вінницької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Тростянецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,
І. Стислий виклад позиції заявника та заінтересованої особи.
04 березня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою, у якій просить встановити факт смерті особи на тимчасово окупованій території України, а саме її батька ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер у ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Каланчак Херсонської області.
Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Каланчак Херсонської області помер її батько ОСОБА_2 . Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки смерть відбулась на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Встановлення факту смерті батька необхідно для державної реєстрації смерті та прийняття спадщини.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Заявниця ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, однак надала заяву про розгляд справи без її участі, в якій просила задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, будь-яких заяв або заперечень до суду не надходило.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
З врахуванням вимог частини другої статті 317 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) справа розглядається невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст правовідносини.
На підтвердження своєї особи заявниця ОСОБА_1 надала копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 02 липня 2004 року. Відповідно до зазначеного документа, вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 та є уродженкою м. Скадовськ Херсонської області (а.с. 5-7).
Згідно з довідкою № 535-7501330459 від 01.10.2022, ОСОБА_1 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком заявниці ОСОБА_1 , що підтверджується такими документами:
Копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , відповідно до якого ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Скадовськ Херсонської області. Її батьком зазначено ОСОБА_2 , а матір'ю - ОСОБА_3 (а.с. 13);
Витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян за № 00049228416 від 05.02.2025 щодо державної реєстрації шлюбу, який підтверджує зміну дошлюбного прізвища заявниці з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » під час укладення шлюбу (а.с. 10-11);
Копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , яке підтверджує зміну прізвища заявниці з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » після укладення шлюбу (а.с. 9).
Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (складеного російською мовою), виданого «Скадовським районним відділом запису актів цивільного стану Управління ЗАГС Херсонської області». У цьому документі зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Каланчак Херсонської області (а.с. 16).
V. Оцінка суду.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника..
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
При вирішенні питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, суд враховує практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Факт смерті батька заявниці, ОСОБА_2 , у смт Каланчак Херсонської області ОСОБА_1 підтверджує свідоцтвом про смерть, виданим «Скадовським районним відділом запису актів цивільного стану Управління ЗАГС Херсонської області».
Судом встановлено, що смт Каланчак та м. Скадовськ Херсонської області на момент розгляду справи перебувають на тимчасово окупованій території України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Оскільки свідоцтво про смерть ОСОБА_2 було видане установою, що знаходиться на тимчасово окупованій території України, таке свідоцтво не може вважатися документом, виданим державним органом України.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті здійснюється на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою.
Форма та порядок видачі документа про смерть, на підставі якого здійснюється державна реєстрація смерті, встановлена Інструкцією про порядок заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженої наказом МОЗ України 08.08.2006 року № 545 (далі - Інструкція).
Відповідно до положень Інструкції лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і запису в медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації та результатів розтину.
Розділом 1 п. 3 Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5 передбачено, що за заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї, державну реєстрацію актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника.
За приписами розділу 5 п. 1 Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5, підставою для державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за № 1150/13024.
Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 року рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання. Рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв'язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту цивільного стану орган державної реєстрації актів цивільного стану проводить відповідний запис на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 є громадянином України, а її батько помер на території України, яка є тимчасово окупованою, то після його смерті, заявник не може отримати свідоцтво про смерть відповідного зразку для реєстрації факту смерті на території України.
Подані заявником ОСОБА_1 докази у їх сукупності та взаємозв'язку дають підстави для висновку про доведеність вимог заявника належними та допустимими доказами, достатніми для висновку про те, що його батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер у ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Каланчак Херсонської області.
Отже, зважаючи на те, що заявник ОСОБА_1 обґрунтувала необхідність встановлення факту смерті її батька і заявником на підтвердження факту смерті батька надано належні, допустимі та достовірні докази, достатні для висновку про обґрунтованість заяви, беручи до уваги те, що в інший спосіб заявник не може підтвердити ту обставину, що її батько помер на території України, яка є тимчасово окупованою, суд дійшов висновку про наявність у справі підстав до задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті її батька.
Відповідно до ч.4 ст.317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на території України де введено воєнний стан, підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 273, 293, 294, 315, 317, 319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Тростянецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України задовольнити.
Встановити юридичний факт, що у ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Кланчак Херсонської області помер громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Копію судового рішення видати учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Копії повного судового рішення вручити учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні копію судового рішення надіслати протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення складено та підписано суддею 05.03.2025.
Суддя