Справа № 184/292/25
Номер провадження 3/184/147/25
10 березня 2025 рокум. Покров
Суддя Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Томаш В.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли відвід Відділення поліції № 2 Нікопольського РУП ГУНП України в Дніпропетровській області про притягнення громадянина:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
28.01.2025 року о 22 годині 50 хвилин в м. Покров, по вул. Б.Джонсона, біля буд.39, водій гр. ОСОБА_1 , керував т/з автомобілем ВАЗ 1112, н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння а саме: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, нестійка хода, почервоніння шкіри. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився знято на боді камеру №799780. Своїми діями ОСОБА_1 , порушив вимоги п.2.5 ПДР України, та своїми діями вчинив правопорушення, передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.
За даним фактом відносно ОСОБА_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 232917 від 28.01.2025 року за ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи не надав.
За вимогами ч. 1-2 ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП не є обов'язковою.
Справу може бути розглянуто без участі особи, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
На підставі викладеного, суддя дійшов до висновку про можливість розглянути справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст.252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд вбачає у діях ОСОБА_1 , ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, з наступних підстав.
Так, вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 232917 від 28 січня 2025 року,
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів,
- Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до КЗ ЦМЛ м. Покров, від проходження якого ОСОБА_1 , відмовився;
- рапортом СРПП ВП№» Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Гаврюка О.О.,
- копією постанови Орджонікідзевського міського суду м. Покров, Дніпропетровської області, від 25 червня 2024 року, про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 с. 130 КУпАП;
- письмовим поясненням ОСОБА_1 , в якому останній підтверджує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, підтверджує факт вживання алкогольних напоїв та керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, з порушення згоден.
- диском з нагрудної камери №799780 від 28 січня 2025 року з дослідженого у судовому засіданні відеозапису, на якому видно, що працівниками поліції було зупинено автомобіль марки ВАЗ 1112, н/з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , під час спілкування було виявлено, що ОСОБА_1 , має ознаки алкогольного сп'яніння і йому було запропоновано пройти тест на стан сп'яніння за допомогою алкотестера «Drager» на місці зупинки а також проїхати до ЦМЛ в м. Покров для проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 , відмовився.
Вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення складений повноважною особою і повністю відповідає вимогам ст.256 КУпАП.
Згідно вимог ст.14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Крім того, ст.53 вказаного Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Приписами п.2.9-а ПДР встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно з ч.2 ст.130 КУпАП, повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Відповідно до «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103 та п.6 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 р. № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби), або лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Судом не встановлені обставини, які пом'якшують відповідальність правопорушника.
До обставин, що обтяжують відповідальність особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд визнає вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , повторно протягом року, передбачене ст.130 КУпАП.
Вирішуючи питання щодо застосування адміністративного стягнення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, суд враховує положення п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року №14, в якому сказано, що оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч.2 ст.130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 239917 від 28 січня 2025 року, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 1112» д.н.з. НОМЕР_1 допустив порушення вимог ПДР України, згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , не є власником вищевказаного транспортного засобу, та у разі застосування додаткового адміністративного стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу будуть порушені майнові права інших осіб та положення чинного законодавства щодо обсягу прав власників, що є неприпустимим.
За таких обставин, суд вважає за необхідне накласти на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративне стягнення у межах санкції ч.2 ст.130 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Також приходжу до висновку, що в даному випадку таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Крім того, відповідно до положень ст.40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст.33, 40-1, ч.2 ст.130, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі гривень) 00 коп. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на три роки.
Банківські реквізити для сплати штрафу: призначення платежу: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; Серія ЕПР1 № 232917; отримувач коштів - ГУК Дніпропетровській області / Дн-ка об/ 21081300; код отримувача- ЄДРПОУ: 37988155; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку- UA 758999980313020149000004001; код класифікації доходів бюджету- 21081300; «ОО» Без деталізації за відомчою ознакою.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Банківські реквізити для сплати судового збору: призначення платежу: судовий збір по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення з вказівкою прізвища, ім'я та по-батькові, отримувач коштів - ГУК у м. Києві/ м. Київ /22030106; код отримувача- (ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача- Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача- UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету- 22030106.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанову суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш