Справа № 202/1548/25
Провадження № 3/202/1391/2025
07 березня 2025 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Кухтін Г.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №230150, складеного 25.01.2025 року, водій ОСОБА_1 , 25.01.2025 року о 17 годині 40 хвилин за адресою: м. Дніпро, по пр-т Слобожанський біля буд. 32, керуючи транспортним засобом НОМЕР_1 став учасником ДТП, яка сталася по пр-т Слобожанський біля ЛЕП №524, та після ДТП здійснив вживання алкогольних напоїв, в нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Водій від проходження огляду на стан сп'яніння в порядку наказу МОЗ/МВС №1452/735, відмовився та пояснив, що вживав алкогольні напої після ДТП, таким чином порушив п. 2.10.є ПДР України. Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлений у передбачений законом спосіб, про причини неявки суд не повідомив, а тому на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи яка притягається до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне та вмотивоване рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 КУпАП, вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб.
Так, згідно із ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, який проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння, встановленого ст. 266 КупАП, деталізований затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі - Постанова) та «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним Наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція).
Пунктами 2, 6 Розділу І Інструкції та п.п. 1-6 Порядку передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або, у разі відмови водія пройти огляд на місці - лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Розділу І Інструкції, поліцейськими при огляді на стан сп'яніння використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Відповідно до положень пункту 7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Пунктами 8, 9 Інструкції та пунктами 7, 8 Порядку регламентовано, що з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
У даному випадку, з наявного відеозапису випливає, що працівником поліції, на початку розмови було повідомлено ОСОБА_1 про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння, та як наслідок ініційовано процедуру проведення огляду на стан сп'яніння, яка мала б проводитися у відповідності до вищезгаданої Інструкції.
Разом з тим, встановлення працівником поліції ознак сп'яніння, і одночасно такої обставини як можливе вживання особою алкоголю, наркотичного засобу або медичних препаратів вже після ДТП, учасником якої той був, не утворює підстав для невиконання поліцейським встановленої процедури проведення огляду на стан сп'яніння згідно Інструкції, з відповідною послідовністю дій, з огляду на те, що така обставина вимагає детального з'ясування, чи дійсно така особа перебуває в стані сп'яніння чи під впливом інших препаратів, не дивлячись на те, про вживання якого напою, та у якій кількості вона могла вказати, оскільки така необхідність фактично виникає з моменту підозри, стосовно наявності у такої особи ознак сп'яніння.
Таким чином, згідно із вимогами вищезазначеної Інструкції інспектор патрульної поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення, у разі встановлення наявності у ОСОБА_1 ознак перебування в стані алкогольного сп'яніння зобов'язаний був запропонувати останньому пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці, а у разі відмови водія пройти такий огляд на місці, зобов'язаний був запропонувати прослідувати до найближчого відповідного закладу охорони здоров'я для огляду в його умовах лікарем, і лише у випадку відмови водія від обох пропозицій виникали підстави для складання щодо останнього протоколу.
Більше того, оглянутий відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, який додано до матеріалів справи, не містить відомостей про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі. Також з наданого відеозапису не вбачається, що співробітником патрульної поліції взагалі було запропоновано водієві пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, та фактично запропоновано лише пройти такий огляд на місці із застосуванням газоаналізатору.
При цьому працівником поліції, що склав протокол про адміністративне правопорушення, не було достовірно з'ясовано, в якій саме кількості ОСОБА_1 вжив напої і чи дійсно даний напій був алкогольним і вжитий ним одразу після ДТП, куди останній міг подіти пляшки з-під випитого, з огляду на незначний проміжок часу з моменту події ДТП і до прибуття поліцейських, а отже і не встановлено підтвердження чи дійсно він вжив алкоголь вже після ДТП, що значною мірою впливає на кваліфікацію дій останнього, працівником поліції фактично розпочато процедуру встановлення стану сп'яніння, яка у свою чергу не була дотримана.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, який проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним.
Так, з наявного в матеріалах провадження протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 інкриміновано відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння тільки на місці складення протоколу, а також і вживання алкоголю після ДТП.
Слід акцентувати увагу і на тому, що згідно фабули даного протоколу, фактично ОСОБА_1 працівником поліції одночасно інкриміновано як відмову від проходження огляду на стан сп'яніння так і вживання ним алкогольних напоїв після ДТП, що у свою чергу є недопустимим, з огляду на те, що підпадає під кваліфікацію двох різних правопорушень передбачених різними частинами ст. 130 КУпАП, та породжує невизначеність правової кваліфікації його дій.
Разом з тим, судом приймається до уваги те, що в матеріалах справи знаходиться направлення на огляд водія ( ОСОБА_1 ) з метою виявлення стану сп'яніння до КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР, яке складено працівником поліції, та датовано 25.01.2025 року о 18:13 год., втім згідно переглянутого відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, у зазначений час, та на протязі всього відеозапису відсутній момент безпосереднього складання вказаного направлення, як і безпосереднього ознайомлення з ним ОСОБА_1 , який у тому числі не містить і підпису останнього, що у свою чергу свідчить про сумнівність його складання на місці події, та виключає його вагомість як доказу в цілому.
З наведеного випливає, що працівниками поліції при складанні протоколу у відношенні ОСОБА_1 зазначених вимог закону, як визначеності кваліфікації, так і порядку проведення процедури огляду на стан сп'яніння дотримано не було, що у свою чергу створює обставини за яких неможливо дійти висновку про винуватість останнього у інкримінованому правопорушенні поза розумним сумнівом.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КупАП, не доведена допустимими та достовірними доказами.
З урахуванням наведеного, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст .130 КупАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.: 23; 130; 247, 283-284; 288;КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя: Г.О. Кухтін