справа № 208/2755/25
провадження № 1-кс/208/920/25
05 березня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:
Слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),
підозрюваного: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 7 м. Кам'янське клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Попасна Луганської області, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, командира 2 самохідної артилерійської батареї 1 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший лейтенант», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживє за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
До суду надійшло клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання мотивовано тим, що 08.12.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - вчиненні вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.
09.12.2024 слідчим суддею Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 05.02.2025 включно, без визначення застави.
28.01.2025 слідчим суддею Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області строк тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 08.03.2025 включно, без визначення застави.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05.03.2025 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 5 (п'яти) місяців, тобто до 08.05.2025 включно.
У клопотанні слідчий зазначив, що строк дії застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 закінчується 08.03.2025, водночас наявні ризики, визначені п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, не припинили свого існування, а відтак, просить продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
ІІ. Позиції учасників у судовому засіданні
В судовому засіданні прокурор клопотання про продовження строку запобіжного заходу підтримав, надав пояснення аналогічні змісту клопотання та просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 в цілому не заперечували проти задоволення клопотання про продовження строку дії застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо вирішення цього клопотання поклалися на розсуд суду.
ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів; строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом; сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Як визначено ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
З огляду на положення ч. 4 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто, при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними правилами, які регулюють питання про застосування відповідного запобіжного заходу з урахуванням додаткових обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою, необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають слідчому судді достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.
IV. Щодо обґрунтованості підозри.
Слідчим суддею встановлено, що Слідчим відділом СУ ГУНП в Донецькій області під процесуальним керівництвом Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052390001891 від 08.12.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи її на посаді командира 2 самохідної артилерійської батареї 1 самохідного артилерійського дивізіону, військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 3, 17, 28, 29, 65, 68 Конституції України, п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 28-33, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 08.12.2024 приблизно о 01:00 год., разом зі своїм підлеглим військовослужбовцем військової служби за контрактом, солдатом 2 самохідної артилерійської батареї 1 самохідного артилерійського дивізіону, військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 знаходився за місцем свого проживання, а саме на території домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_3 . Під час бесіди в дворі зазначеного домоволодіння між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносних виникла сварка, під час якої у ОСОБА_5 виник умисел спрямований на позбавлення життя іншої людини, а саме ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення смерті іншій людині, ОСОБА_5 , перебуваючи на подвір'ї вищезазначеного домоволодіння, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, спрямованого на позбавлення життя іншої людини, суспільно небезпечні наслідки у виді заподіяння смерті та бажаючи їх настання, без будь-яких вагань, з метою умисного протиправного спричинення смерті ОСОБА_8 , утримуючи в правій руці табельну вогнепальну зброю пістолет «Макарова» серійний номер НОМЕР_2 1988 року, підійшов до останнього на відстань приблизно двох метрів, та здійснив постріл в область голови.
Смерть ОСОБА_8 настала у результаті вогнепального поранення голови з ушкодженням головного мозку.
08.12.2024 о 15:20 год. військовослужбовця військової служби за мобілізацією, молодшого лейтенанта, командира 2 самохідної артилерійської батареї 1 самохідного артилерійського дивізіону, військової частини НОМЕР_1 , молодшого лейтенанта ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
08.12.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України -вчинення вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.
Враховуючи, що положення чинного кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання суд користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі протии Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.1 ст.115 КК України підтверджується наступними матеріалами зібраними досудовим розслідуванням:
- протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ;
- протоколом огляду місця події;
- протоколами огляду предмета;
- протоколами слідчих експериментів проведених за участі свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_11 ;
- протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України;
- висновками судово-криміналістичних експертиз;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_18 та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності.
09.12.2024 слідчим суддею Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 05.02.2025 включно, без визначення застави.
28.01.2025 слідчим суддею Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області строк тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у вказаному кримінальному провадженню продовжено до 08.03.2025 включно, без визначення застави.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05.03.2025 строк досудового розслідування кримінального провадження № 12024052390001891 від 08.12.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, продовжено до 5 (п'яти) місяців, тобто до 08.05.2025 включно.
Згідно ст. 5 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
З огляду на вищевказане слідчий суддя зазначає, що проголошуючи «право на свободу», стаття 5 передбачає фізичну свободу людини; її мета полягає в забезпеченні того, щоб жодна особа не могла бути свавільно позбавлена свободи. Позбавлення свободи не обмежується класичним випадком тримання під вартою після арешту або засудження, а може мати багато інших форм (Guzzardi проти Італії, § 95). Для того, щоб визначити, чи було особу «позбавлено свободи» у значенні статті 5, відправною точкою повинна бути її конкретна ситуація, і необхідно враховувати ряд критеріїв, таких, як тип, тривалість, наслідки і спосіб реалізації відповідного заходу (Guzzardi проти Італії, § 92; Medvedyev і Інші проти Франції, § 73; Creangг проти Румунії, § 91). Зобов'язання брати до уваги «різновид» і «спосіб імплементації» згаданого заходу дозволяє Суду враховувати особливий контекст і обставини, притаманні іншим обмеженням, ніж класичне ув'язнення в тюремній камері. Важливим фактором, який слід брати до уваги, є контекст, в якому цей захід застосовується, оскільки в сучасному суспільстві нерідко трапляються ситуації, коли громадськість може бути покликана змиритись з обмеженнями свободи пересування або особистої свободи задля загального блага (Nada проти Швейцарії, § 226; Austin і Інші проти Сполученого Королівства. Поняття позбавлення свободи за змістом статті 5 § 1 містить як об'єктивний елемент поміщення людини у певний обмежений простір на значний період часу, так і додатковий суб'єктивний елемент, який полягає в тому, що людина не давала чинної згоди на таке поміщення (Storck проти Німеччини, § 74; Stanev проти Болгарії, § 117). Право на особисту свободу є занадто важливим в демократичному суспільстві, тому людина повинна мати можливість скористатися захистом, передбаченим Конвенцією, навіть якщо вона, можливо, сама дозволила взяти себе під варту, особливо, якщо ця людина не має достатньої дієздатності для того, щоб погодитись або не погодитись із запропонованими діями (H.L. проти Сполученого Королівства, § 90; Stanev проти Болгарії.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави, слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
В силу ст. 183 КПК України, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча би один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи зі змісту ст. 177 ч. 2 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ст. 177 ч. 1 КПК України.
Згідно із ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Також слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного.
В обґрунтування продовження строку дії застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
V. Щодо наявності ризиків
Як вбачається з досліджених матеріалів, якими обґрунтовується подане клопотання, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину.
З огляду на тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також слідчий суддя погоджується з наявністю ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливістю здійснення впливу на свідків, що вплине на об'єктивність у даному кримінальному провадженні.
ОСОБА_5 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків. Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім цього, підозрюваний, перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.
Таким чином, саме запобіжний захід у виді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
VIІ. Щодо визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Частиною 3 ст.183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Слідчим суддею враховуються положення ч.3 ст.183 КПК України, згідно вимог якої слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, тобто у вчиненні злочину, внаслідок якого була спричинена смерть людині, слідчий суддя вважає за можливе не визначати розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 176-179, 183, 193, 194, 196, 198, 199, 376 КПК України,
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, до 03.05.2025, включно, без визначення застави.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, захиснику, прокурору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 10.03.2025 о 13.10 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1