Справа № 161/20796/24
Провадження № 2-о/161/146/25
27 лютого 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд в складі:
головуючого судді -Пахолюка А.М.
при секретарі - Корнійчук А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, -
ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про встановлення факту перебування на утриманні її сина, який помер.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником будинку АДРЕСА_1 та її син ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до своє смерті був зареєстрований та постійно проживав у вказаному будинку разом зі своєю сім'єю та з нею.
Вказує, що перебувала на утриманні сина, оскільки, вона є особою похилого віку, непрацездатною з незадовільним станом здоров'я та розмір її пенсії є незначний, тому син брав на себе матеріальні витрати, а саме: придбавав продукти харчування, оплачував вартість комунальних послуг, витрачав кошти на придбання ліків та проведення медичного обстеження, оскільки, син офіційно працював та мав стабільний дохід, який був постійним і основним джерелом для існування їх сім'ї.
Зазначає, що після його смерті вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про призначення їй страхової виплати, у зв'язку із смертю сина. Однак, їй відмовлено, оскільки, документи, які підтверджують право на призначення страхових виплат, як непрацездатній особі, яка на день смерті потерпілого мала право на одержання від нього утримання, в зверненні відсутні та призначення їй такої допомоги можливе після надання рішення суду про встановлення факту перебування на утриманні у сина до його смерті.
На підставі наведеного, в з рахуванням заяви про уточнення вимог, просить суд, встановити факт її перебування на утриманні сина ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент смерті останнього.
Від заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області надійшли письмові пояснення, в яких представник зазначає, що заявником не надано жодних доказів, які б свідчили про систематичний характер утримання, та що померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Просила відмовити в задоволенні заяви.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.11.2024 року відкрито окреме провадження у справі.
Представник заявника до судового засідання подала заяву про слухання справи у її відсутності, просили суд заяву задовольнити. В попередньому судовому засіданні заявник пояснила, що отримує мінімальну пенсію до 3000 грн., є інвалідом ІІІ групи, а тому син систематично допомагав їй.
Представник заінтересованої особи до судового засідання також подала заяву про слухання справи у її відсутності.
Заслухавши думку заявника та її представника, показання свідків, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заява підставна та підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, у тому числі, про перебування фізичної особи на утриманні.
В силу вимог ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). Непрацездатними членами сім'ї вважаються батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 8 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Згідно ч. 5 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві його сім'ї виплачуються: 1) одноразова допомога його сім'ї у сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату; 2) одноразова страхова виплата кожній особі, яка мала право на одержання утримання від потерпілого, а також його дитині, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює восьми розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату.
Положеннями пункту 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року за №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У пункті 8 вищевказаної Постанови роз'яснено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо, крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалась систематично, протягом певного періоду часу, і що померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у вигляді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо. Ні отримання непрацездатною особою пенсії, ні її окреме проживання від спадкодавця не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування на утриманні.
Таким чином, для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого судам необхідно дослідили зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц, від 13 січня 2021 року у справі №592/17552/18.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір'ю ОСОБА_2 (а.с. 8).
Судом також встановлено, що заявниці на праві власності належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та в якому окрім неї був зареєстрований та проживав її син ОСОБА_2 разом зі своєю сім'єю (а.с. 13, 15-22).
Із матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 30.04.2024 року (а.с. 9).
Згідно акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 23.04.2024 року о 00 год. 30 хв. у ТОВ «Вест Вей» від 11.08.2024 року, комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку, ознайомившись з пояснювальними записками осіб, причетних до настання нещасного випадку, з наданою документацією з розслідування нещасного випадку та іншими матеріалами встановила, що нещасний випадок з слюсарем-електриком ТОВ «Вест Вей» ОСОБА_2 та призвело до смерті останнього, стався під час виконання працівником трудових (посадових) обов'язків та визнано зазначений нещасний висновок, таким що є пов'язаним із виробництвом (а.с. 23-30).
У зв'язку із зазначеними обставинами ОСОБА_1 05.08.2024 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо призначення їй страхових виплат в разі смерті потерпілого.
Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 08.08.2024 року, ОСОБА_1 відмовлено, оскільки, документи, які підтверджують право на призначення страхових виплат, як непрацездатній особі, яка на день смерті потерпілого мала право на одержання від нього утримання, в зверненні відсутні, та призначення їй такої допомоги можливе після надання рішення суду про встановлення факту перебування на утриманні у сина до його смерті. (а.с. 10).
Разом з тим, факт про встановлення перебування заявника на утриманні сина, має для неї юридичне значення, оскільки надає право на отримання допомоги по смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Судом встановлено, що заявник є особою з інвалідністю ІІІ групи, непрацездатною, та отримує пенсію по інвалідності в мінімальному розмірі (а.с. 7).
Із повідомлення Луцького районного управління поліції у Волинській області від 20.09.2024 року №24964-2024 вбачається, заявник та її син спільно проживали за адресою: АДРЕСА_1 до моменту смерті (а.с. 12).
Із акту про фактичне проживання/не проживання громадян на території Луцької міської територіальної громади від 27.08.2024 року №67, вбачається, що ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає в АДРЕСА_1 (а.с. 14).
Крім того, факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 підтверджується, зокрема, показаннями свідків, які були допитані в судовому засіданні.
Так, свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що вона є сусідкою ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_2 , вони проживали за однією адресою до трагічної смерті ОСОБА_2 . Син заявниці, постійно купував продукти харчування для всієї родини, допомагав матері.
Свідок ОСОБА_4 суду показала, що вона є сусідкою ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_2 . Підтверджує, що заявник і її син, проживали разом в с. Антонівка з 2015 року та ОСОБА_2 постійно допомагав своїм матері.
Відтак, судом достовірно встановлено, що постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку сина, з яким вони спільно проживали та який надавав їй утримання до своєї смерті, оскільки, мав стабільний заробіток в ТОВ «Вест Вей».
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити і встановити факт встановити факт перебування заявника на утриманні її сина ОСОБА_2 на момент його смерті.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 27, 77, 81, 263-265, 293, 315, 319, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 15, 16, 29 ЦК України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», суд, -
Заяву задовольнити.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на утриманні її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , на момент смерті ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Заявник - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, код ЄДРПОУ - 13358826, адреса місцезнаходження: 43025, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22В.
Повний текст судового рішення складено 05 березня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області Пахолюк А.М.