Справа № 157/232/25
Провадження № 2-а/157/38/25
04 березня 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
у складі головуючого - судді Ходачинського Р.О.,
за участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Федчика С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
У позовній заяві пояснив, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 51 від 03.02.2025 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн, за те, що з 2004 року по 29 січня 2025 року він до ІНФОРМАЦІЯ_1 він не з'являвся, не повідомляв у семиденний строк органам, в яких він перебував на військовому обліку, про зміну персональних даних, не звіряв власні персональні дані з обліковими даними районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Позивач вважає це рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню з таких підстав. В оскаржуваній постанові не зазначено, до яких саме суб'єктів адміністративного правопорушення він належить, оскільки ст. 210 КУпАП передбачає особливий суб'єкт адміністративного правопорушення, а саме: призовники, військовозобов'язані, резервісти. У постанові зазначено, що ОСОБА_1 вчинив триваюче правопорушення упродовж 2004 року - 29 січня 2025 року. При цьому у постанові вказується на порушення Закону України, який прийнято лише 16 березня 2017 року, а Правила затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 і її норми не можуть поширюватися на правовідносини, які мали місце з 2004 року до дати її прийняття. Таким чином, якщо рахувати з 30.12.2022, то з цієї дати до моменту винесення оскаржуваної постанови не минуло п'яти років, за проходженням яких він був зобов'язаний звірити власні персональні дані з обліковими даними районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Також ІНФОРМАЦІЯ_2 у постанові не вказано, які саме військово-облікові дані змінилися в ОСОБА_1 , внаслідок чого у нього виник обов'язок повідомити про це у семиденний строк. Крім того, 19.05.2024 набув чинності Закон України №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким статтю 210 КУпАП було доповнено частиною третьою, а саме щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період. До 19.05.2024 норми ч. 3 ст. 210 КУпАП не існувало, а отже і відповідальність за нею за дії, вчинені до 19.05.2024, також наступати не може. Зазначена норма відповідальності введена в дію в законодавство одночасно із вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку. На виконання п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024, який набрав чинності 18.05.2024, позивач 09 липня 2024 року оновив свої персональні військово-облікові дані в застосунку «Резерв+». Оскільки на його утриманні та вихованні перебуває четверо неповнолітніх дітей, він 24.01.2025 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою подання заяви та відповідних документів для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Однак, всупереч п. 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою. Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, у нього зазначену заяву та документи прийняти відмовились. Крім цього, за направленням ІНФОРМАЦІЯ_3 упродовж 28-29 січня 2025 року пройшов військово-лікарську комісію, після чого 30 січня 2025 року та 05 лютого 2025 року знову намагався подати заяву із документами для отримання відстрочки, яку у нього відмовилися прийняти. Натомість 05.02.2025 йому в ІНФОРМАЦІЯ_3 вручили оскаржувану постанову. Таким чином, він своєчасно та в повному обсязі виконав усі обов'язки, покладені на нього чинним законодавством як на військовозобов'язаного. Позивач має паспорт громадянина України, неодноразово реєстрував свої дані в РАГС при укладенні шлюбу та народженні дітей. Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_2 має можливість отримати усі необхідні відомості про нього із відповідних державних реєстрів та баз даних. Всупереч вимогам статей 279, 280 КУпАП розгляд справи щодо нього фактично не відбувся, службова особа ІНФОРМАЦІЯ_3 без його участі, без роз'яснення його прав та обов'язків, без з'ясування обставин, передбачених ст. 280 КУпАП, винесла оскаржувану постанову. Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , яка винесла постанову, ні 03.02.2025, ні 05.02.2025 він не бачив, особисто з нею не спілкувався, хоча візуально знає її. Фактично працівник ІНФОРМАЦІЯ_3 , який не є начальником, 05.02.2025 лише вручив йому примірник оскаржуваної постанови і вказав на необхідність сплати штрафу. Також зазначив, що всупереч вимогам ч. 1 ст. 268 КУпАП його не повідомляли про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, внаслідок чого він не мав можливості скористатися своїми правами та належним чином захистити свої інтереси, а розгляд справи відбувся без його участі.
Посилаючись на ці обставини, позивач просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення ВН № 51 від 03.02.2025, а провадження у справі закрити та стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати, у тому числі судовий збір та витрати на правничу допомогу адвоката.
Ухвалою судді від 12.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено провести у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
У поданому відзиві представник відповідача, посилаючись на порушення позивачем вимог Законів України «Про військовий обов'язок та військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вважає, що ОСОБА_1 правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, в межах строку накладення адміністративного стягнення, а тому просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач ОСОБА_1 та його представник Федчик С.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві, просили їх задовольнити, а також стягнути з відповідача судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу. Представник заявника клопотав про надання строку для подачі підтверджуючих документів про розмір судових витрат.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з'явилася, у поданому відзиві просила розгляд справи провести без участі представника відповідача.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення.
Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У судовому засіданні встановлено, що відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 03.02.2025 року складено протокол ВН № 51 про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 з 2004 по 29.01.2025 не з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; не повідомляв у семиденний строк органам, в яких він перебував на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також не надавав зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не рідше одного разу на п'ять років не звіряв власні персональні дані з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушив абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п.п. 8, 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, під час дії особливого періоду, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП (а.с. 22-23).
Цим протоколом ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 03 лютого 2025 року о 10 год 10 хв у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить його власноручний підпис у цьому протоколі як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Належність зазначеного підпису йому позивач не оспорює.
Отже ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, що у свою чергу спростовує його твердження у позовній заяві про порушення процедури розгляду справи, зокрема вимог статей 268, 278 КУпАП, оскільки присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП, відповідно до норм ст. 268 цього Кодексу не є обов'язковою.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майора ОСОБА_2 ВН № 51 від 03.02.2025 (а.с. 8) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень.
Цією постановою позивача визнано винним у тому, що він з 2004 по 29.01.2025 не з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; не повідомляв у семиденний строк органам, в яких він перебував на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також не надавав зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не рідше одного разу на п'ять років не звіряв власні персональні дані з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушив абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п.п. 8, 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, під час дії особливого періоду, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідальність за ч. 1 ст. 210 КУпАП встановлена за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» - введено воєнний стан на всій території України з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року, що безперервно продовжується відповідними Указами та є діючим і на час складення рішення суду (Указ від 14.01.2025 № 26/2025)
В абзаці 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови), порушення якого ставиться у вину позивачу, зазначається, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі.
Підпунктами 8, 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487), порушення яких також ставиться у вину позивачу, встановлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;) звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
Відповідно до ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Статтю 210 КУпАП викладено в новій редакції та доповнено частиною 3 згідно із Законом України № 3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що набрав чинності 19.05.2024.
Суд вважає істотним час початку та завершення перебігу адміністративного правопорушення - порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Оскільки до 19 травня 2024 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, не існувало, тому за вчинення (не вчинення) відповідних дій до цієї дати особа не може нести відповідальність за ч. 3 ст. 210 КУпАП, зокрема і неможливо кваліфікувати дії чи бездіяльність особи до 19 травня 2024 року як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року, у новій редакції викладено ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме встановлено, що інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Тобто, зазначені дані необхідно було оновити до 16 липня 2024 року, а вчинення правопорушення за неуточнення даних починає перебіг з 17 липня 2024 року.
Долученим до позовної заяви витягом із застосунку Міністерства оборони України «Резерв+» (а.с. 9) підтверджується, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 оновив свої військово-облікові дані 09.07.2024, чим виконав військовий обов'язок, встановлений ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
У примітці до ст. 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Зі змісту оскаржуваної постанови та долученого протоколу неможливо встановити які саме персональні дані не оновив позивач, які з цих даних містяться в державних реєстрах, а також до яких даних державний орган в особі ІНФОРМАЦІЯ_3 не має доступу (не є держателем).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач, не подав до суду належних доказів, що підтверджують вину ОСОБА_1 у порушенні правил військового обліку, не довів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи, що у судовому засіданні не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, тому позов слід задовольнити, скасувати оскаржувану постанову і закрити справу за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, задовольняючи позовні вимоги, суд стягує з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору та на професійну правничу допомогу.
Під час судового засідання представник позивача зробив заяву про надання позивачу строку для подання доказів щодо понесених ним витрат на професійну правничу допомогу. З метою надання можливості подати докази на підтвердження таких витрат та заперечення на такі докази, суд вважає за необхідне питання розподілу понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу вирішити після надходження відповідних доказів у строк, встановлений ч. 7 ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 134, 139, 143, 159, 205, 242-246, 286 КАС України, статтями 247, 280, 293 КУпАП, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 ВН № 51 від 03.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Надати позивачу строк для подання суду та відповідачу доказів щодо розміру понесених ним судових витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, протягом п'яти днів після ухвалення цього рішення.
Надати відповідачу строк для подання заперечень щодо розміру судових витрат протягом п'яти днів з дня отримання доказів про розмір витрат, понесених позивачем.
Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 14 березня 2025 року на 16:30 год.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду складений 07.03.2025.
ГоловуючийРоман ХОДАЧИНСЬКИЙ