Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/760/25
Номер провадження: 1-кс/511/176/25
10.03.2025 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської областіОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, клопотання т.в.о. начальника відділення № 2 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Машенька Ширяївського району Одеської області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимому,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України, -
Учасники розгляду клопотання:
слідчий ОСОБА_3
прокурор ОСОБА_6
підозрюваний ОСОБА_5
захисник ОСОБА_7
До Роздільнянського районного суду Одеської області надійшло зазначене клопотання, в обґрунтування якого слідчий зазначив, що 7 березня 2025 року о 07:08 до ч/ч відділення поліції № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення від оператора «102» про те, що за адресою: село Загір'я Роздільнянського району Одеської області, біля території домогосподарства по АДРЕСА_3, було виявлено труп ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з тілесними ушкодженнями, які вказують на насильницьку смерть.
За вказаним фактом відомості до ЄРДР внесено за №12025162390000228 від 7 серпня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України.
У ході проведення досудового розслідування встановлено, що 6 березня 2025 року ОСОБА_5 перебував на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де також були ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в цей час у ОСОБА_5 виникла суперечка з ОСОБА_8 , в ході якої реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел на заподіяння смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій у вигляді смерті останнього та бажаючи їх настання, в період часу з 19:00 6 березня 2025 року по 00:00 7 березня 2025 року (більш точного часу в ході слідства встановити не представилось за можливе) ОСОБА_5 умисно наніс два удари колото-ріжучим предметом, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення лівої половини шиї та проникаючого колото-різаного поранення верхньої частини спини з ліва з пошкодженням великих кровоносних судин, що призвело до гострої крововтрати.
Внаслідок вказаних проникаючих колото-різаних поранень ОСОБА_8 помер на місці.
Надалі, 8 березня 2025 року ОСОБА_5 було затримано в порядку статті 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні вказаного злочину, кваліфікованого за частиною 1 статті 115 КК України (вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині).
Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; протоколом огляду місця події від 07.03.2025; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_9 ; протоколами допиту свідків від 07.03.2025; протоколом допиту підозрюваного від 08.03.2025; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Водночас в ході проведення досудового розслідування було встановлено ряд ризиків, передбачених диспозицією частиною 1 статті 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; незаконно впливати на свідків; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, оскільки знаряддя вчинення злочину знайдено не було.
З метою запобігання встановленим ризикам, слідчий та прокурор просять застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать запобігання встановленим ризикам та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Стислий виклад позиції учасників розгляду клопотання.
Слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили задовольнити.
Підозрюваний та його захисник просили обрати більш м'який запобіжний захід.
Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання.
Відділенням № 2 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №12025162390000228 від 7 серпня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України.
Частина перша статті 177 КПК України регламентує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Положенння частини другої статті 177 КПК України визначають, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Санкція частини першої статті 115 КК України відповідно до статті 12 КК України за класифікацією відноситься до особливо тяжкого злочину.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кембел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до практики ЄСПЛ за статтею 5 ЄКПЛ обгрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Наразі стороною обвинувачення доведена наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з вчиненням вказаного злочину та їх кількість достатня для подальшого розслідування, а також наявність ризиків, передбачених диспозицією статті 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, оскільки знаряддя вчинення злочину знайдено не було.
Слідчий суддя зазначає, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених диспозицією статті 177 КПК України.
При цьому, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Згідно практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Під час розгляду можливості застосування більш м'яких (альтернативних) запобіжних заходів, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором та слідчим доведено про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного, аніж тримання під вартою.
Частина друга статті 197 КПК України регламентує, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 183, 194, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання т.в.о. начальника відділення № 2 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, на 60 днів, з моменту затримання, тобто з 8 березня 2025 року до 6 травня 2025 року (включно), з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», місцезнаходження юридичної особи: Люстдорфська дорога, 11, місто Одеса, Одеська область, 65059.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1