Справа № 521/19997/24
Провадження № 2/521/1915/25
06 березня 2025 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Ганошенка С.А.,
при секретарі судового засідання - Довгань Ж.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи: Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів, -
Позивач 13.12.2024 року звернулась до Малиновського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів.
Позов обґрунтовано наступним чином, 04.11.2011 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано рішенням Малиновського районного суду м.Одеси. На підставі виконавчого листа з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь позивачки на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини з усіх видів його заробітку та доходів щомісяця, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.08.2011 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Станом на 05.12.2024 року у ОСОБА_2 наявна заборгованість 04.12.2024 року за період з 01.03.2023 по 04.12.2024 року - 71280 грн.
16.12.2024 року судом направлено запит до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради щодо місця реєстрації сторін з метою визначення підсудності справи. Відповідь отримано через канцелярію суду 24.12.2024 року.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 26.12.2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
19.01.2025 року позивачка подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути пеню за період з березня 2023 року по березень 2023 рік.
У судове засідання 06.03.2025 року була присутня позивач, яка просила провести слухання справи без фіксування судового процесу, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала, уточнені позовні вимоги просила задовольнити.
Відповідач в судові засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином та своєчасно, шляхом направлення смс-повідомлень, які не отримав, з технічних причин у оператора мобільного зв'язку, про що свідчать довідки (а.с.33,36,44), судових повісток рекомендованою поштою, на адресу суду повернувся поштовий конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.34) та розміщення оголошення на сайті суду.
Представник третьої особи Малиновського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) не з'явилась, про день та час слухання справи повідомлялась належним чином та своєчасно., про що свідчать довідки про доставку електронних вкладень.
Будучи належним чином повідомленим, відзив у визначений судом строк відповідач не подав. А тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справи у відсутності відповідача згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України та ухвалює заочне рішення.
Суд вбачає, що станом на 06.03.2025 року відповідач сповіщався належним чином про розгляд справи , проте відзиву на позов не подав.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами ( ч.8 ст.178 ЦПК України).
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з цим, датою складення цього судового рішення є 06.03.2025 року.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим, є доказаним, тому підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 04.11.2011 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.11).
Від спільного шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилась сіпльна дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис №857, серія НОМЕР_1 (а.с.10).
На підставі виконавчого листа з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь позивачки на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини з усіх видів його заробітку та доходів щомісяця, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.08.2011 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).
Відповідно до роз'яснення від 05.12.2024 року №217847 старшого державного виконавця Д.Камнєва Малиновського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) , станом на 05.12.2024 року у ОСОБА_2 наявна заборгованість 04.12.2024 року за період з 01.03.2023 по 04.12.2024 року - 71280 грн. (а.с. 13).
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 11.12.2024 року боржник ОСОБА_4 має заборгованість в рамках ВП НОМЕР_4 за період березень 2023 по грудень 2024 складає 71 280,00 грн. (а.с.24-25).
Малиновським ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) повідомлено ОСОБА_2 про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників від 05.12.2024 НОМЕР_4 (а.с.24).
Судом встановлено, що боржник рішення суду не виконував протягом тривалого часу, аліменти не сплачував, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 05.12.2024 року становить 71 280 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 195 Сімейного кодексу України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Відповідно до ч. 1 ст. Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 цієї Конвенції, держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до ст. 18 Конвенції, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Частиною сьомою статті 7 СК України, передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини, той з батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджаються аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Цей припис підтверджує факт підвищеного захисту прав дітей. При розгляді справи суди повинні враховувати інтереси дитини, права якої, за будь-яких обставин, мають бути захищені.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Частиною четвертою статті 194 СК України визначено, що заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішення суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення. Статтею 196 СК України передбачена відповідальність платника аліментів за прострочення сплати аліментів шляхом стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення. Неустойка у формі пені стягується за прострочення грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пеня це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності) якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. З документів виконавчого провадження, що надані до суду в якості доказів, вбачається що відповідач має заборгованість по сплаті аліментів на утримання своєї дитини, а тому з нього повинна бути стягнута неустойка (пеня) за порушення цього зобов'язання за весь час прострочення.
Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року роз'яснено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені), визначеної ст. 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Таким чином. загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
p = (A1 х 1% х Q1) + (A2 х 1% х Q2) + ……. (An х 1% х Qn), де:
p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
При здійсненні розрахунку пені за несплату аліментів на утримання дітей, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду про застосування норм права у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16 (заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%), що становитиме:
за 2023 рік:
березень - 31 день - 3240,00 грн.
квітень - 30 днів - 3240,00 грн.
травень - 31 днів - 3240,00 грн.
червень - 30 днів - 3240,00 грн.
липень - 31 днів - 3240,00 грн.
серпень - 31 днів - 3240,00 грн.
вересень - 30 днів - 3240,00 грн.
жовтень - 31 днів - 3240,00 грн.
листопад - 30 днів - 3240,00 грн.
грудень - 31 днів - 3240,00 грн.
за 2024 рік:
січень - 31 днів - 3240,00 грн.
лютий - 29 днів - 3240,00 грн.
березень - 31 днів - 3240,00 грн.
квітень - 30 днів - 3240,00 грн.
травень - 31 днів - 3240,00 грн.
червень - 30 днів - 3240,00 грн.
липень - 31 днів - 3240,00 грн.
серпень - 31 днів - 3240,00 грн.
вересень - 30 днів - 3240,00 грн.
жовтень - 31 днів - 3240,00 грн.
листопад - 30 днів - 3240,00 грн.
грудень - 31 днів - 2948,40 грн.
за 2025 рік:
січень - 31 днів - 1944,00 грн.
лютий - 28 днів - 939,60 грн.
Отже, судом встановлено, що загальна сума пені відповідача за несвоєчасну сплату аліментів за період з 01 березня 2023 року по 28 лютого 2025 року становить 73 872 гривень.
Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 57-60, 131,132, 137, 177, 179, 185, 194, 212-215ЦПК України, було визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів.
Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.
Частиною першою статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до ст. 141 ч. 6 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення пеня за прострочення сплати аліментів, суд вважає обґрунтованим стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 141, 180, 184, 191, 194, 196 СК України, ст. 549 ЦК України, ст. ст. 10- 13, 141, 223, 258, 259, 263-265, 267, 280-282 ЦПК України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи: Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 73 872 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 06.03.2025 року.
Суддя Сергій ГАНОШЕНКО