Справа № 947/8530/25
Провадження № 2/947/2146/25
10.03.2025 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення бойових виплат з розрахунку стягнення аліментів, встановлення порядку стягнення аліментів із заробітної плати та інших постійних виплат,
05.03.2025 року до Київського районного суду міста Одеси в електронній формі надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення бойових виплат з розрахунку стягнення аліментів, встановлення порядку стягнення аліментів із заробітної плати та інших постійних виплат.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями, справу за вказаним позовом було розподілено судді Калініченко Л.В., та передана головуючому по справі після виходу з частини щорічної відпустки 07.03.2025 року.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.
У відповідності до ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи (ч. 1, 2 ст. 175 ЦПК України).
Оглянувши позовну заяву, суд зазначає, що останню подано до суду в електронній формі шляхом її скервання на електронну скриньку суду.
Однак, частинами 5, 6 статті 43 ЦПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У відповідності до Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.
Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов'язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.
Електронний кабінет - персональний кабінет (вебсервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу.
Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Отже, у відповідності до положень ЦПК України подання позовної заяви в електронній формі врегульовано шляхом використання Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, а саме скерування відповідної позовної заяви через електронний кабінет, що передбачає проведення процедури електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу, та підписання поданих до суду в електронній формі документів відповідними засобами електронної ідентифікації.
Як вбачаєтсья, подана до суду позовна заява від імені ОСОБА_1 в електронній формі шляхом скерування її тексту у листі на електронну скриньку суду, не відповідає вказаним подложенням ЦПК України з подання документів в електронній формі. Крім того, подана до суду позовна заява від імені ОСОБА_1 в електронній формі, не містить підтвердження і доказів з підписання її кваліфікованим електронним підписом чи іншим засобом електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу, яка звертаєтсья до суду з позовом.
За наслідком чого, суд доходить до висновку, що подана до суду позовна заява від імені ОСОБА_1 в електронній формі, яка надійшла на електронну скриньку суду, не підписана належним чином її заявником в електронній формі.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли зокрема заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Приймаючи вищевикладене, оскільки подана до суду позовна заява від імені ОСОБА_1 в електронній формі через її скерування на електронну скриньку суду, не підписана у встановлений законом спосіб, а суд позбавлений можливості пересвідчитись у наявності прав відповідної особи на підписання і подання позовної заяви від імені ОСОБА_1 , суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення бойових виплат з розрахунку стягнення аліментів, встановлення порядку стягнення аліментів із заробітної плати та інших постійних виплат, підлягає поверненню позивачеві на підставі п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України.
Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню, а також позивач не обмежений права на повторне звернення до суду з цим позовом після усунення недоліків, що слугували для його повернення.
Керуючись ст. ст. 43, 174, 175, 185, 352-354 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення бойових виплат з розрахунку стягнення аліментів, встановлення порядку стягнення аліментів із заробітної плати та інших постійних виплат - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Калініченко Л. В.