Єдиний унікальний № 946/1609/25
Провадження № 1-кп/946/342/25
Іменем України
10 березня 2025 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у місті Ізмаїлі Одеської області в залі суду у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025166150000050, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Єланець Єланецького району Миколаївської області, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, такого, що не відноситься до осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, із середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого:
- 24.05.2000 Енергодарським міським судом Запорізької області за ст. 81, ч. 3 ст. 213, ч. 2 ст. 42, ст. 44 Кримінального кодексу України (в ред. 1960 року) (далі - КК України) до 3 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 45 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк 2 роки, штраф 300 грн;
- 22.12.2000 Енергодарським міським судом Запорізької області за ч. 1 ст. 213, ч. 3 ст. 213, ч. 3 ст. 42 КК України (в ред. 1960 року) до 3 років позбавлення волі, штраф 11800 грн. Відповідно до ст. 43 КК України приєднано невідбуту частину покарання у вигляді 6 місяців позбавлення волі за вироком цього ж суду від 24.05.2000 та остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі та штрафу 11800 грн;
- 25.07.2019 Енергодарським міським судом Запорізької області за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України) до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням, іспитовий строк 1 рік;
- 13.11.2019 Енергодарським міським судом Запорізької області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 03.03.2020 Кам'янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано покарання за вироком Енергодарського міського суду Запорізької області від 13.11.2019 та остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі;
- 17.03.2020 Шевченківським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 186 КК України до 2 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання з вироком Енергодарського міського суду Запорізької області від 13.11.2019 остаточно призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі;
- 27.03.2020 Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі;
- 05.04.2021 Ленінським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України приєднано покарання за вироком Вольнянського районного суду Запорізької області від 13.08.2020 та Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.03.2020 та остаточно визначено покарання у вигляді 4 років 3 місяців позбавлення волі;
- 06.06.2023 Вінницьким районним судом Вінницької області звільнений від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково, невідбутий строк покарання 4 місяці 24 дні;
- 29.11.2024 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 3 роки;
- 31.12.2024 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 3 років пробаційного нагляду. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання з вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.11.2024 остаточно призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 3 роки та 6 місяців з покладанням обов'язків, передбачених ч. 2 п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України (вирок не набрав законної сили), -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України,
I. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.10.2024 відносно ОСОБА_2 встановлено адміністративний нагляд строком на 1 (один) рік із застосуванням таких обмежень: заборонено вихід із житла за адресою фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_3 , з 23 години до 05 години наступної доби; зобов'язано явкою на реєстрацію в Ізмаїльський РВП ГУНП в Одеській області першу п'ятницю кожного місяця з 09 години до 19 години; заборонено виїзд за межі місця постійного проживання, без дозволу відділу поліції; заборонено відвідування питних закладів, де здійснюється торгівля спиртними напоями на розлив.
ОСОБА_2 , будучи належним чином ознайомленим з постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області про встановлення відносно нього адміністративного нагляду, обмежень та зобов'язань, маючи на меті ухилення від адміністративного нагляду, без поважних причин, самовільно, без дозволу Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, з 08.02.2025 по 26.02.2025 умисно залишив своє місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_4 , та проживав за іншою адресою.
Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ст. 395 КК України, а саме - самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
II. Стаття (частини статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
«Стаття 395. Порушення правил адміністративного нагляду
Самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі, -
караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років».
III. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Оскільки санкцією ст. 395 КК України передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі, то кримінальне правопорушення за ст. 395 КК України є кримінальним проступком.
Згідно з ч. 2 ст. 381 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
В порядку ч. 1 ст. 302 КПК України, до обвинувального акта долучено клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, оскільки ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
На виконання вимог п. 1, 3 ч. 3 ст. 302 КПК України, до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додані:
1) письмова заява підозрюваного ОСОБА_2 , складена у присутності захисника ОСОБА_3 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
2) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним ОСОБА_2 своєї винуватості.
За змістом ч. 1, 2 ст. 382 КПК України, суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи, що учасники судового провадження не оспорюють встановлені під час дізнання обставини, і згодні з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження), про що свідчать їх відповідні письмові клопотання та заява, суд, вивчивши обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 , та додані до нього матеріали, які містять належні, допустимі, достовірні та достатні докази, оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України, дійшов висновку про відсутність необхідності призначати розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, та про наявність підстав для ухвалення вироку відносно ОСОБА_2 у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження).
Оцінені судом додані до обвинувального акта матеріали також дають підстави для висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , про винуватість останнього в його вчиненні, про наявність фактичних підстав для визнання ним винуватості та про відповідність встановлених органом досудового розслідування обставин наявним матеріалам досудового розслідування та формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним. Суд також погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 395 КК України.
IV. Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд відносить щире каяття.
Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_2 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК України підлягають доказуванню саме прокурором. З огляду на положенення ст. 337 КПК України, суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.
V. Мотиви призначення покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, керуючись ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив умисний кримінальний проступок проти правосуддя.
Згідно з медичною довідкою ОСОБА_2 під наглядом лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. З матеріалів кримінального провадження також вбачається, що ОСОБА_2 не належить до осіб з інвалідністю.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини, причини та наслідки вчинення кримінального правопорушення, а також відомості, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_2 , суд, виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді обмеження волі.
Суд переконаний у тому, що визначена міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, і таке покарання призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять в нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Суд також враховує те, що відносно ОСОБА_2 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 31.12.2024 було ухвалено вирок, яким його було визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України визначено остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень за вказаним вироком та за попереднім вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.11.2024 шляхом часткового складання призначених покарань у виді пробаційного нагляду на строк три роки та шість місяців з покладанням обов'язків, передбачених ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України.
Однак, у зв'язку з тим, що вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31.12.2024 не набрав законної сили на день ухвалення цього вироку про кримінальне правопорушення, вчинене після постановлення попереднього вироку від 31.12.2024, але до повного відбуття покарання, то суд позбавлений можливості застосувати положення ч. 1 ст. 71 КК України та призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю вироків.
При цьому суд звертає увагу, що питання про застосування покарання за наявності кількох вироків може бути вирішено виключно після набрання законної сили обома вироками місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконуватимуться вироки, в порядку, встановленому п. 11 ч. 1 ст. 537, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України.
VI. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався, запобіжні заходи відносно нього не застосовувалися.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження також не застосовувались.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. 369-371, 373-375, 381-382 КПК України, суд,
1. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 395 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк один рік.
2. На підставі ч. 1 ст. 58 КВК України, строк покарання у виді обмеження волі обчислювати з дня прибуття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і постановки його на облік у виправному центрі.
3. Вирішити питання про застосування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за наявності кількох вироків у порядку, встановленому п. 11 ч. 1 ст. 537, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, у разі та після набрання законної сили цим вироком та вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31.12.2024.
4. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
5. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
6. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
7. Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду
Одеської області ОСОБА_1