Номер провадження: 22-з/813/52/25
Справа № 509/3787/15-ц
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Сегеда С. М.
27.02.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Комлевої О.С.,
Сєвєрової Є.С.,
за участю
секретаря: Козлової В.А.,
представника АТ «Ощадбанк» - адвоката Гортолум В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Нікітіної Ганни Едуардівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», про визнання недійсним кредитного договору та визнання припиненими зобов'язання за договором іпотеки,
встановив:
26.08.2015 року ПАТ «Державний ощадний банк України», в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Заочним рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 23.07.2018 року у цивільній справі №509/3787/15-ц позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» були задоволені частково (т.1, а.с.167-171).
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 15.07.2022 року вищевказане заочне рішення було скасовано, справу призначено до розгляду (т.1,а.с.231-233).
23.08.2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Державний ощадний банк України», в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», про визнання недійсним кредитного договору № 2354-н, укладеного між ПАТ «Державний ощадний банк України», в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» (далі - АТ «Ощадбанк», та ОСОБА_1 ; визнання припиненим зобов'язання за договором іпотеки, укладеним 20.05.2008 року між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 (т.2, а.с.18-24).
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.04.2023 року у задоволенні первісного та зустрічного позовів було відмовлено (т.2, а.с.164-173).
В апеляційній скарзі АТ «Ощадбанк» ставило питання про скасування рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.04.2023 року, в частині відмови у задоволенні первісного позову, та ухвалення в цій частині нового судового рішення, яким первісний позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.2, а.с.178-181).
Вищевказане рішення суду, в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , в апеляційному порядку не оскаржувалось.
Постановою Одеського апеляційного суду від 03.12.2024 року у задоволенні апеляційної скарги АТ «Ощадбанк» було відмовлено, рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.04.2023 року було залишено без змін (т.3, а.с.42-46).
Разом з тим, 04.12.2024 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Нікітіної Г.Е. надійшли заяви про ухвалення додаткового рішення, яким вона просила стягнути з АТ «Ощадбанк» витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 18 000,00 грн. (т.3, а.с.50-52, 57-59).
В свою чергу, 12.12.2024 року представник АТ «Ощадбанк» - адвокат Гортолум В.С. подала заяву про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу, оскільки заявлена сума у розмірі 18 000,00 грн., є неспівмірною з виконаним обсягом робіт та витраченого часу, а докази додані до заяви - є недопустимими (т.3, а.с.61-64).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За правилами ч. ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Вирішуючи дане питання, колегія суддів виходить із того, що в матеріалах справи міститься копія договору про надання правової допомоги № 01/06 від 01.06.2022 року (т.3, а.с.54).
Крім того, матеріали справи мають копію додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги № 01/06 від 01.06.2022 року, яка визначає порядок оплати юридичних послуг саме в Одеському апеляційному суді (т.3, а.с.56).
Зазначеними обставинами спростовуються доводи представника АТ «Ощадбанк» - адвоката Гортолум В.С. з приводу відсутності доказів укладення договору на надання юридичної допомоги первісному позивачу в Одеському апеляційному суді.
До вказаного вище договору додано акт виконаних робіт від 04.12.2024 року, який зазначає перелік наданих послуг з правничої допомоги, згідно якого вартість зазначених послуг складає 18 000,00 грн. (т.3, а.с.55).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений також і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).
Присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції, Європейський Суд з прав людини застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року).
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанціях, через призму критеріїв, встановлених ч. 4 ст. 137 та ч. 3 ст. 141 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, апеляційний суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції.
При зменшенні витрат на правову допомогу апеляційним судом враховано:
- чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої та апеляційної інстанціях;
- чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 року у справі № 910/20852/20.
Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Нікітіна Г.Е. надавала правову допомогу ОСОБА_1 у суді першої та апеляційної інстанціях, тому, відповідно, була обізнана у справі з усіма деталями, що з неї випливають.
З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись, у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерії розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу та про необхідність покладення на скаржника АТ «Ощадбанк» судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції у розмірі 6 000,00 грн.
При цьому колегія суддів виходить із принципів розумності та справедливості судових витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 270, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Нікітіної Ганни Едуардівни про ухвалення у справі додаткового судового рішення задовольнити частково.
Ухвалити у справі додаткову постанову, якою стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ: 00032129, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судові витрати на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 6 000,00 (шість тисяч гривень 00 копійок).
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03.03.2025 року.
Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда
О.С. Комлева
Є.С. Сєвєрова