Провадження №3/748/301/25
Єдиний унікальний № 748/426/25
10 березня 2025 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої - судді Майбороди С.М,
за участю секретаря Пасько К.П.,
розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
військовослужбовця, що зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до складеного протоколу 01.02.2025 року о 09 годині 12 хвилин ОСОБА_1 на 168 км а/д М01 в с. Рівнопілля Чернігівського району Чернігівської області, в порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху України керував транспортним засобом ВАЗ-21124, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло) та відмовився від проходження в установленому законом порядку огляду на стан сп'яніння, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
З переглянутого відеозапису, зафіксованого на відеокамеру працівниками поліції, вбачається, що водій ОСОБА_1 заперечував вживання ним наркотичних засобів, пояснюючи, що очі можуть не реагувати на світло внаслідок того, що він дві ночі не спав, він є військовослужбовцем, тривалий час перебуває на військовій службі, а тому у нього можливе тремтіння рук, не заперечував пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, але у медичному закладі, який розташований поблизу, вказуючи, що йому потрібно терміново їхати до військової частини. Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 поводив себе спокійно, мова була чітка, послідовна. Крім того, поліцейські зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 з причин перевищення швидкості, винесли на місці постанову, в подальшому почали питати чи вживав ОСОБА_1 наркотичні засоби, на що останній чітко та категорично повідомив, що наркотичні засоби не вживає та погоджувався пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у найближчому медичному закладі. Разом з тим поліцейські склали протокол за відмову під проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, про що в матеріалах справи відсутні відповідні докази.
Згідно з вимогами ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 8 лютого 2001року,«Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Разом з тим, у особи мають бути наявні ознаки наркотичного сп'яніння, що в ході судового розгляду з оглянутого відеозапису не встановлено.
Враховуючи встановлені обставини, з урахуванням положень, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані наркотичного сп'яніння, та відмовся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, суд приходить до висновку, що наявними у справі доказами не доведена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадженні у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.247, 283,284 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя С.М. Майборода