Провадження № 3/734/803/25 Справа № 734/1064/25
іменем України
10 березня 2025 року селище Козелець
Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Бузунко О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
встановив:
ОСОБА_1 01 березня 2025 року о 00 годин 50 хвилин за адресою АДРЕСА_1 ) вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , тобто умисні дії психологічного характеру, які полягали у висловлюванні в її адресу нецензурної лайки та погрозах фізичною розправою, чим могла бути заподіяна шкода її психологічному здоров'ю.
У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся за допомогою sms-повідомлення.
Про те, що справа про притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП буде розглядатися Козелецьким районним судом Чернігівської області ОСОБА_1 був обізнаний ще під час складення протоколу про адміністративне правопорушення. Однак ОСОБА_1 розглядом справи не цікавився.
Слід зазначити, що відповідно до положень ст.19 ЗаконуУкраїни «Про міжнародні договори України» та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права
У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).
За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Також слід зазначити, що положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, без присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема,
протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 046087 від 01 березня 2025 року,
форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства,
письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
копію постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 29 лютого 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Оскільки у КУпАП відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Так, згідно з ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Приймаючи до уваги зазначену вище норму кримінального процесуального законодавства, застосовану судом за принципом аналогії закону, та зважаючи на те, що суд проводить розгляд в межах висунутого обвинувачення та не може погіршити становище особи, стосовно якої здійснюється провадження, суд вважає за необхідне кваліфікувати дії ОСОБА_1 саме за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 , вчинені ним 01 березня 2025 року, кваліфіковані за ч.1 ст. 173-2 КУпАП. В той же час, до протоколу додано копію постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 29 лютого 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. За загальним правилом обчислення строків, якщо закінчення строку припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця. Отже, для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП (яка передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення домашнього насильства), такі дії повинні були бути вчиненими до 28 лютого 2025 року включно. Однак, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, такі дії ним вчинені 01 березня 2025 року, тобто, поза межами за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд визнає ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та вважає можливим застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.
Керуючись ст. 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави.
Керуючись ст.40-1, ч. 1 ст.173-2, ст.283-285 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.
Згідно з ч. 1ст.307КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст.308КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя Олена БУЗУНКО