03 березня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/16299/24
Провадження № 22-ц/820/481/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П'єнти І. В.,
секретар судового засідання Заворотна А. В.,
з участю: представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,
представників позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 грудня 2024 року (суддя Мазурок О. В., повне судове рішення складено 24.12.2024) у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання малолітнього сина.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
07 червня 2024 року ОСОБА_5 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначав, що до 2024 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 . Від спільного проживання мають двоє дітей, сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 . 26 квітня 2024 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області видав судовий наказ про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 15 квітня 2024 року і до досягнення старшою дитиною повноліття. Він з 2022 року перебуває на військовій службі у Збройних Силах України під час мобілізації. Син ОСОБА_8 з 25 травня 2023 року проживає з ним і його матір'ю ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 та повністю знаходиться на його утриманні. Вважає, що підстави для стягнення аліментів з нього відсутні. Відповідачка належної участі в утриманні сина не приймає і згоди між ними з приводу його утримання не досягнуто.
Тому позивач просив припинити з 15 квітня 2024 року стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_1 на його користь аліменти на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частини з усіх доходів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з часу звернення з позовом до суду і до досягнення сином повноліття.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 грудня 2024 року позов задоволено частково. Припинено з 15.04.2024 стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07 червня 2024 року і до досягнення повноліття. В іншій частині вимог відмовлено. Рішення в частині стягнення аліментів в розмірі місячного платежу допущено до негайного виконання. Вирішено питання про судовий збір.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у з позові. Посилається на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Суд не взяв до уваги те, що вона в повному обсязі виконує батьківські обов'язки щодо виховання та утримання сина, про що надала докази. Аліменти стягнуто на користь безвісти відсутнього батька, що унеможливлює отримання аліментів дитиною. Вважає, що акт від 17 травня 2024 року, яким підтверджено проживання дитини з позивачем і бабусею з 25 травня 2023 року, є неналежним та недопустимим доказом, оскільки УМК «Проскурівська», яка посвідчила підписи сусідів, не повноважна вести облік осіб, проживаючих без реєстрації. Місце проживання дітей визначено за згодою з позивачем і з 22 липня 2021 року вони зареєстровані за місцем її проживання за адресою АДРЕСА_2 . Вважає, що батько намагається без її згоди змінити місце проживання сина.
У засіданні апеляційного суду представник відповідачки підтримав апеляційну скаргу. Представники позивача її не визнали.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У справі установлено, що відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 сторони є батьками ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 22, 23).
Судовим наказом, виданим Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області 26 квітня 2024 року, з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 15 квітня 2024 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 07 травня 2024 року діти з 22 липня 2021 року зареєстровані з матір'ю за адресою АДРЕСА_2 (а. с. 19).
Проте син ОСОБА_6 з травня 2023 року фактично проживає за зареєстрованим місцем проживання батька та бабусі ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується актами, складеними УМК «Проскурівська» від 17 травня 2024 року та від 17 грудня 2024 року за участі сусідів (а. с. 17, 112).
Основні витрати на утримання сина несе ОСОБА_5 .
Сторони не досягли домовленості щодо виконання матір'ю обов'язку по утриманню сина ОСОБА_8 , у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.
Згідно зі сповіщенням сім'ї від 30 липня 2024 року № 11491 ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 27 липня 2024 року зник безвісти при виконанні бойового завдання в районі н.п. Водяне Волноваського району Донецької області.
За вказаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024243000002493 від 03.08.2024.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Зміна обставин утримання дитини одним із батьків після ухвалення рішення про стягнення аліментів є підставою для припинення стягнення аліментів.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
На підставі судового наказу з позивача на користь відповідачки стягуються аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу).
За змістом частини 1 статті 10 СК України, якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).
Згідно з частиною 4 статті 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Зазначена норма не визначає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому ними можуть бути будь-які обставини, що з урахуванням інтересів дитини змінюють обов'язок щодо сплати цих платежів.
При вирішенні спору у справі суд правильно врахував ту обставину, що син сторін ОСОБА_6 не проживає з матір'ю, а проживає з бабусею ОСОБА_9 і перебуває на утриманні батька (перебуває на військовій службі під час мобілізації), який зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання цієї ж дитини на користь відповідачки, за місцем проживання якої син зареєстрований на час стягнення аліментів. Настання цих обставин впливає на звільнення позивача від сплати періодичних платежів (аліментів) на утримання дитини.
За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто утримує дитину.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про доведеність факту проживання ОСОБА_6 за зареєстрованим місцем проживання батька та бабусі ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_1 .
Акти, складені УМК «Проскурівська» від 17 травня 2024 року та від 17 грудня 2024 року за участі сусідів, не спростовані іншими доказами.
Представник відповідачки у засіданні апеляційного суду не заперечував факт проживання ОСОБА_6 (на його думку тимчасового) з бабусею ОСОБА_9 .
Представники позивача вказували на можливість відмови від позову, якщо відповідачка забере сина, проте врегулювати спір на таких умовах не представилось можливим.
Доводи апеляційної скарги про виконання відповідачкою в повному обсязі батьківських обов'язків по утриманню сина ОСОБА_8 не підтверджені належними, допустимими і достатніми доказами.
Укладення 19 вересня 2024 року договору вкладу, за умовами якого з 12 лютого 2030 року до ОСОБА_6 переходить право розпорядження сумою вкладу і нарахованими процентами; придбання у вересні 2023 року взуття, у серпні 2024 року - одягу на вагу та у жовтні 2024 року - куртки, штанів і шапки; святкування 17 лютого 2024 року дня народження; відправка у серпні 2023 року дітей у літній табір «Чайка»; відвідування з дітьми кінотеатру у вихідні дні; оплата мобільного зв'язку протягом червня - вересня 20024 року; перерахунок ОСОБА_6 у вересні - жовтні 2024 року кишенькових коштів (по 200 грн); оплата за навчання з плавання у жовтні - листопаді 2023 року; оплата за навчання з англійської мови у червні, жовтні - грудні 2023 року та січні 2024 року; наявність у матері медичних документів сина достовірно не підтверджують факт постійного утримання ОСОБА_1 сина, який проживає окремо від неї.
Більшість цих витрат проведені після пред'явлення позову до суду у червні 2024 року.
Згідно з частинами 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що стягнення аліментів на користь безвісти відсутньої особи не відповідає інтересам дитини, є безпідставним.
Вказані обставини є тимчасовими. Представники ОСОБА_5 у засіданні апеляційного суду пояснили, що мають інформацію про перебування останнього у полоні.
Відповідно до частини 1 статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
З урахуванням установлених обставин не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для задоволення позову про припинення стягнення аліментів.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, а стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина 3 статті 181 СК України).
Відповідно до частин 1 і 2 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Установивши, що домовленості між сторонами щодо виконання обов'язку по утриманню сина не досягнуто, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення аліментів з ОСОБА_1 за позовом батька, за зареєстрованим місцем проживання якого фактично проживає дитина та який бере більш активну участь в утриманні сина.
Сплата аліментів матір'ю за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
При визначенні розміру аліментів в розмірі 1/6 частини заробітку/доходу, щомісячно, які підлягають стягненню з відповідачки, суд першої інстанції врахував рівність особистого обов'язку як матері, так і батька надавати матеріальну допомогу дитині до досягнення повноліття.
Колегія суддів вважає, що такий розмір аліментів забезпечить виконання ОСОБА_1 законодавчо закріпленого обов'язку з утримання сина та право дитини на утримання.
З огляду на викладене рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10 березня 2025 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді А. П. Корніюк
І. В. П'єнта