Справа № 306/2260/24
Провадження № 22-ц/4806/178/25
про залишення апеляційної скарги без руху
03 березня 2025 року м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Джуга С.Д., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на судове рішення Свалявського районного суду Закарпатської області у справі №306/2260/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,
11 лютого 2025 року через засоби поштового зв'язку ІНФОРМАЦІЯ_2 подав до Закарпатського апеляційного суду апеляційну скаргу на судове рішення Свалявського районного суду Закарпатської області у справі №306/2260/24 та одночасно заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Вказану справу витребувано зі Свалявського районного суду Закарпатської області.
Перевіривши зміст апеляційної скарги, суддя-доповідач приходить до висновку, що апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 не відповідає вимогам процесуального закону щодо її оформлення, визначених ст. 356 ЦПК України.
Відповідно до п. п. 4,7 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені: рішення або ухвала, що оскаржуються; клопотання особи, яка подала скаргу.
У прохальній частині апеляційної скарги апелянт просить: «Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області у справі №306/2260/24 скасувати; ухвалити нове Рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення відмовити повністю».
Разом з тим, апелянтом у прохальній частині не конкретизовано яке саме судове рішення підлягає скасуванню.
Так, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності. Ключовим елементом принципу правової визначеності є чіткість та однозначність.
Відповідно принципу диспозитивності цивільного судочинства закріпленого в статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.
Принцип диспозитивності покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до суду.
Резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає вимоги, викладені у прохальній частині апеляційної скарги, та повинна викладатися чітко й безумовно.
Таким чином, апелянту необхідно уточнити прохальну частину апеляційної скарги, а саме конкретизувати клопотання (прохальну частину) апеляційної скарги, указавши яке саме судове рішення він просить скасувати, зазначивши дату його ухвалення.
Окрім того, апелянтом у порушення п. 1 ч. 2 ст. 356 ЦПК України не вказано правильного найменування суду, до якого подається скарга, оскільки помилково зазначено Апеляційний суд Закарпатської області, замість вірного найменування Закарпатський апеляційний суд.
Зазначені недоліки повинні бути усунуті апелянтом, шляхом оформлення апеляційної скарги із урахуванням наведених вимог та подання або надіслання на адресу суду уточненої редакції апеляційної скарги разом із копією відповідно до кількості учасників справи (у випадку подання уточненої редакції апеляційної скарги у паперовій формі) або разом з доказами надсилання її копії та копій доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України (у випадку якщо уточнена редакція апеляційної скарги буде подана через систему «Електронний суд».
Крім цього, подана апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підписана ОСОБА_4 , не відповідає вимогам п. 1 ч. 4 ст. 356 ЦПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
На підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, надано довіреність на представництво інтересів ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4.
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).
Матеріали справи не містять будь-яких відомостей щодо наявності у ОСОБА_4 , як представника ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу адвоката.
В ухвалі від 08 червня 2022 року у справі №303/4297/20 (провадження №14-105цс21) Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок, відповідно до якого з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), та, зокрема, обсяг цих повноважень.
Таким чином, на підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва ОСОБА_4 має надати апеляційному суду належним чином засвідчені докази того, що він обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір); докази, що дозволяють встановити обсяг повноважень (статут, положення, трудовий договір (контракт), посадову інструкцію), які би засвідчували можливість підписанта діяти від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 за правилами самопредставництва останнього.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За таких обставин, скарга підлягає залишенню без руху, про що слід повідомити апелянта та надати йому строк для усунення недоліків, шляхом оформлення апеляційної скарги відповідно до вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, а також подання документів, що підтверджують повноваження представника ОСОБА_4 на підписання цієї апеляційної скарги - протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Враховуючи вищенаведене, заявлене апелянтом клопотання буде вирішено після усунення ним вказаних недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, суддя-доповідач,
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на судове рішення Свалявського районного суду Закарпатської області у справі №306/2260/24 - залишити без руху, про що повідомити апелянта та надати йому строк для усунення недоліків, шляхом оформлення апеляційної скарги відповідно до вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, а також подання документів, що підтверджують повноваження представника ОСОБА_4 на підписання цієї апеляційної скарги - протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити апелянту, якщо відповідно до цієї ухвали у встановлений строк він не усуне недоліки апеляційної скарги, то апеляційна скарга буде визнана неподаною і підлягатиме поверненню апелянту.
Суддя С.Д. Джуга