Справа 688/869/25
№ 1-в/688/101/25
Ухвала
Іменем України
10 березня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
представника ДУ «ШВК (№ 98)» ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання начальника Державної установи «Шепетівська виправна колонія (№98)» ОСОБА_6 про приведення вироку у відповідність до нового закону щодо засудженого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,
встановив:
начальник Державної установи «Шепетівська виправна колонія (№98)» ОСОБА_6 звернувся до суду з даним клопотанням про приведення вироків відносно засудженого у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року №3886-ІХ.
В судовому засіданні представник ДУ «Шепетівська виправна колонія (№98») ОСОБА_5 клопотання підтримав, просив привести вирок щодо засудженого у відповідність до нового закону, в зв'язку з декриміналізацією крадіжки, якою завдано шкоди на суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Засуджений подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання.
Заслухавши представника державної установи, з'ясувавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.537 Кримінального процесуального кодексу України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 цього Кодексу, а саме - місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, має право вирішувати питання, тому числі, про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч.2 і 3 ст.74 Кримінального кодексу України.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті цього Кодексу, має право вирішувати питання про усякого роду сумніви і протиріччя, які виникають при виконанні вироку.
Відповідно до п.1, п.2 ч.2 ст.539 КПК України питання, передбачені п.13 ч.1 ст.537 КПК України, вирішуються судом в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, передбачені п.14 ч.1 ст.537 КПК України судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Зазначений підхід закріплено у частині 1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у ч. 1 ст. 5 КК України. Згідно із частиною першою цієї статті закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ХІ від 18 липня 2024 року, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, внесено зміни до КУпАП, а саме статтю 51 КУпАП викладено в редакції, яка визначає відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дія Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024, має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
ОСОБА_7 засуджений вироком Волноваського районного суду Донецької області від 20.05.2016 за ч.2 ст.15, ч.4 ст.152, п.10 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі строком на 15 років. Вирок набрав законної сили.
Згідно ухвали Дзержинського міського суду Донецької області від 24.09.2020 вирок Волноваського районного суду Донецької області від 20.05.2016 щодо ОСОБА_7 приведено у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 №2617-VІІІ. Ухвалено вважати ОСОБА_7 засудженим до покарання у виді обмеження волі на строк два роки.
За вироком суду вартість викраденого майна за епізодом вчинення ним крадіжки 15.06.2014 становила 1044,80 грн.
Неоподатковуваний мінімум в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового Кодексу, для відповідного року. Підпунктом 169.1.1 статті 169 передбачено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.
Таким чином два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи та відповідно станом на 15.06.2014 становить - 1218 грн,
Ураховуючи те, що вартість викраденого засудженим майна станом на 15.06.2014 становила 1044,80 грн, тобто вказана сума була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону України №3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме 1218 грн, то з огляду на передбачений ст.58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі, засуджений підлягає звільненню від призначеного покарання.
Враховуючи вищевикладене, засудженого ОСОБА_7 слід вважати таким, що відбуває покарання, призначене за вироком Волноваського районного суду Донецької області від 20.05.2016 за ч.2 ст.15, ч.4 ст.152, п.10 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі строком на 15 років.
Керуючись ст.74 КК України, ст.537, 539 КПК України, суд -
ухвалив:
Привести вирок Волноваського районного суду Донецької області від 20.05.2016 за ч.3 ст.185 КК України та ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 24.09.2020 щодо засудженого ОСОБА_7 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-ІХ.
Звільнити засудженого ОСОБА_7 від покарання, призначеного вироком Волноваського районного суду Донецької області від 20.05.2016 за ч.3 ст.185 КК України та ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 24.09.2020, у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.
Вважати ОСОБА_7 таким, що відбуває покарання, призначене за вироком Волноваського районного суду Донецької області від 20.05.2016 за ч.2 ст.15, ч.4 ст.152, п.10 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі строком на 15 років.
Ухвала підлягає негайному виконанню, може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.
Суддя: ОСОБА_8