Справа № 683/2853/24
2/683/87/2025
24 лютого 2025 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді Бондарчук Л.А.
секретаря Поважнюк Т.В.
з участю позивачки ОСОБА_1
представника позивачка адвоката Сакенова Ю.К.
відповідачки ОСОБА_2
представника відповідачки адвоката Якимчук Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів цивільну справі № 683/2853/24, 2/683/87/2025 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
установив:
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_3 .
В обґрунтування заявленого позову, із врахуванням заяви про зміну підстав позову, посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно. Спадкоємці першої черги відсутні, оскільки він не був одружений та не мав дітей. Спадкоємцями другої черги був його брат ОСОБА_4 та позивачка ОСОБА_1 , однак вона пропустила визначений законом шестимісячний строк на прийняття спадщини. Причиною пропуску цього строку стало те, що в неї погіршився стан здоров'я, оскільки вона особою похилого віку. Також вказує, що через початок повномасштабного вторгнення, постійні повітряні тривоги та обстріли м. Старокостянтинів вона боялась їхати до нотаріуса, а також того, позивачка посилається на зміни у законодавстві про зміни строків оформлення спадщини, які згодом були скасовані.
6 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Старокостянтинівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , однак отримала відмову, оскільки спадкова справа заведена за заявою іншого спадкоємця - брата ОСОБА_4 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, спадкоємцем його є дружина - відповідачка по справі ОСОБА_2 , з якою він одружився перед смертю.
Позивачка та її представник в судовому зсіданні позов підтримали у повному обсязі та просить його задоволити у межах заявлених позовних вимог.
Відповідачка та її представник в судовому засіданні категорично заперечили проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що позивачкою не надано належних доказів та не доведено поважності причин пропуску шестимісячного строку на прийняття спадщини, а ті обставини, на які вона посилається як на підставу для поновлення строку не є поважними.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який для позивачки був рідним братом. На день смерті ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7
05 травня 2023 року Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №204/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 за заявою брата ОСОБА_4 , який в установлений законом строк подав заяву про прийняття спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. 16 січня 2024 року до його майна Старокостянтинівською державною конторою заведено спадкову справу № 15/2024. Заяви про прийняття спадщини подали: дружина ОСОБА_2 , сестра ОСОБА_1 , племінниця ОСОБА_8 , а також ОСОБА_9 , яка у заяві зазначила, що вона дочка, однак в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - дочка дружини померлого ОСОБА_2 .
Зазначені обставини підтверджуються: свідоцтвами про смерть ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , матеріалами спадкової справи №204/2023 від 5 травня 2023 року, заведеної Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , матеріалами спадкової справи №15/2024 від 16 січня 2024 року, заведеної Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 .
6 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Старокостянтинівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , однак отримала відмову № 1253/01-16 від 06.09.2024, оскільки спадкова справа заведена за заявою іншого спадкоємця - брата ОСОБА_4 і вона не була зареєстрована із ОСОБА_3 на день його смерті.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
За правилами статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, незнання норм закону, тощо, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постановах: від 04 листопада 2015 року 6-1486цс15 та від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61?21447св19).
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17 (провадження № 61-17764св20), від 26 жовтня 2022 року в справі № 522/17925/16 (провадження № 61-1122св22), від 16 листопада 2023 року в справі № 523/4713/19 (провадження № 61-10052св23).
Отже, практика судів касаційної інстанції у цій категорії справ є незмінною.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Верховний Суд в постанові від 20 жовтня 2021 року в справі № 405/7111/19-ц (провадження № 61-10591св21) виклав правовий висновок, згідно якого при оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об'єктивних, непереборних перешкод для реалізації особою права на прийняття спадщини. Перший період - період визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), а другий період - від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом при визначенні додаткового строку для прийняття спадщини.
Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Отже, позивачем не доведено поважність пропуску строку на прийняття спадщини.
Не заслуговує на увагу обґрунтування позивачем своїх вимог та як поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, дією Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», відповідно до п. 3 якої на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється (Постанову доповнено пунктом 3 згідно з Постановою КМ№ 209 від 06 березня 2022 року-діє до дня припинення чи скасування воєнного стану).
Вказаний пункт було змінено Постановою КМУ № 719 від 24 червня 2022 року таким чином, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Проте, Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21 дійшов висновку про те, що постанова КМУ від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, тому не підлягає застосуванню до спірних правовідносин у справі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Також тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що:
- правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються ЦК України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України;
- строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину.
Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України); - законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини;
- пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164«Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.
Отже, посилання позивача, який мешкає на території, підконтрольній органам влади України, само по собі не свідчить про об'єктивні, непереборні, істотні труднощі для реалізації позивачем своїх спадкових прав.
Таким чином, оцінивши в сукупності усі надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_3 без поважних на те причин, а тому у суду відсутні підстави для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.
Керуючись ст.12, 13, 81, 264-265 ЦПК України, суд
ухвалив :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання за адресою : АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач : ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання за адресою : АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлено 10 березня 2025 року.
Суддя