Справа № 686/32277/24
Провадження № 2/677/379/25
(ЗАОЧНЕ)
10 березня 2025 року м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді Гладій Л.М.,
з участю секретаря Загаєвської С.М.,
розглянувши у спрощеному провадженні в м. Красилові цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» (надалі - ТОВ «Кредитсервіс») Павленко С.В., через систему «Електронний суд», звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 і просить стягнути з нього борг за кредитним договором в розмірі 79 465,04 грн., 2422,40 грн. - судового збору та 7000 грн. - понесені витрати на правову допомогу.
Свої вимоги мотивує тим, що 24 жовтня 2022 року між відповідачем та ТОВ «Кредитсервіс» був укладений кредитний договір № 221024-001, який було підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором F62448. Відповідно до умов кредитного договору клієнту було надано кредит у сумі 28 750,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та оплатити його на умовах визначених у Договорі. Відповідно до умов кредитного договору крім щомісячних процентів, стягується одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 15% (3 750,00 грн.) із суми кредиту у день перерахування коштів на банківський рахунок позичальника.
Відповідач не виконував належним чином зобов'язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість за договором станом на 08 серпня 2024 року в розмірі 79 465,04 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 28 750,00 грн, прострочена заборгованість за процентами - 50 715,04 грн.
З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Ухвалою суду від 20 січня 2025 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача ТОВ «Кредитсервіс», яка належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, у позовній заяві наявне його клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення по справі не заперечував.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, тому суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явилися, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що 24 жовтня 2022 року між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 221024-004, який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором F62448 (24.10.2022 o 12:47:46), відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі вказаному у Договорі, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит кредитодавцю та зробити оплату за користування кредитом на умовах, що передбачені цим договором (пункт 1.1 Договору).
Відповідно до розділу «Умови кредиту», сума кредиту становить - 28 750,00 гривень, строк, на який надається кредит - 365 днів, відсотки за перший день користування кредитом становить 15%, орієнтована реальна річна процентна ставка дорівнює 1 294,52%, плата за користування кредитом в середньому за місяць від суми кредиту (довідкою, на умовах акції) 9,90%, що становить 2 846,25 грн.,Сума щомісячного платежу при умові своєчасної сплати - 6 622,08 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту - 79 465,13 грн.
Договір набуває чинності і діє 10 років з моменту його укладення, але в будь-якому випадку до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором (п.8.1 Договору).
Кредит надається позичальнику шляхом перерахування суми кредиту на банківський рахунок позичальника (п.5.3 Договору).
За користування кредитом позичальник виплачує кредитодавцю платежі, строки і суми яких зазначені в графіку платежів. Плати за користування кредитом нараховується, щомісячно за кожен місяць користування кредитом. У складі плати за користування кредитом, можуть нараховуватися відсотки за перший день користування кредитом, фіксована щомісячна комісія та (або) одноразова комісія за користування кредитом в залежності від обраного позичальником кредитного продукту (пункт 7.1 Договору).
Процентна ставка за договором є фіксованою (п.7.2 Договору).
У разі наявності заборгованості позичальника сплачений платіж розподіляється відповідно до п. 7.6 Договору.
Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті кредитного продукту, який підписаний електронним підписом - одноразовим ідентифікатором F62448.
Також сторонами кредитного договору були підписані електронним підписом, орієнтовний графік платежів, з якого видно, що строк погашення платежів визначений кожного 21 числа місяця, починаючи з жовтня 2022 року та до жовтня 2023 року включно.
З даних платіжної інструкції кредитового переказу коштів №1223 від 24 жовтня 2022 року видно, що позивачем 24 жовтня 2022 року перераховано отримувачу ОСОБА_1 на рахунок кошти сумі 25 000 гривень.
27 серпня 2024 року ТОВ «Кредитсервіс» направило досудову вимогу до ОСОБА_1 щодо повернення кредиту, процентів та інших належних до сплати платежів за кредитним договором № 221024-004 від 24 жовтня 2022 року в розмірі 28 750,00 грн.
Згідно з наданих ТОВ «Кредитсервіс» розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором № 221024-004 від 24 жовтня 2022 року, заборгованість станом на 08 серпня 2024 року складається із суми заборгованості по тілу кредиту - 28 750 грн, суми заборгованості по нарахованим відсоткам за користування кредитом - 50 715,04 грн, а всього 79 465,04 грн.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Отже, відповідач несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «Коллект Центр» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.
Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Зібрані докази вказують на те, що укладений ОСОБА_1 кредитний договір №221024-001 від 24 жовтня 2022 року, підписаний позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, за умовами якого ОСОБА_1 надано фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, ОСОБА_1 зобов'язався повернути кошти та сплатити проценти за користування даними коштами в порядку, визначеному договором.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за кредитним договором, а тому з нього на користь ТОВ «Кредитсервіс» слід стягнути вказану заборгованість.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону №675-VIII електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом ч. 3 ст. 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
В силу ч. 4 ст. 11 Закону №675-VIII пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Із положень ч. 8 ст. 11 Закону №675-VIII слідує, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Як передбачено ч. 12 ст. 11 Закону №675-VIII електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону №675-VIII).
За змістом указаних норм права сторони вправі укласти договір в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями про досягнення згоди з усіх його істотних умов. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.
Докази у справі вказують на те, що ОСОБА_1 укладав договір в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи товариства. Для укладення договору ОСОБА_1 здійснював ідентифікацію в цій системі та надавав відповідь про прийняття пропозиції (акцепту) товариства. Сторони здійснювали обмін електронними повідомленнями про досягнення згоди з усіх істотних умов договору та підписувала цей договір шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Як вбачається з договору надання фінансового кредиту, він підписаний електронним підписом Позичальника, який відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб. телефону з зазначенням адреси проживання відповідача, його паспортних даних, РНОКПП, а крім того за умовами договорів їх невід'ємною частиною є Публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті товариства.
Отже, з цього можна зробити висновок, що відповідач був належним чином ознайомлений з умовами вищевказаного договору надання фінансового кредиту.
Судом встановлено, що умови зазначеного договору в частині своєчасності сплати боргу відповідачем не виконано. Таким чином доведено факт невиконання вимог закону, з боку відповідача.
Відповідно до основних засад цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті12,13 ЦПК України), обов'язків з доказування (частина перша статті 81 ЦПК України), саме відповідач має довести безпідставність позовних вимог і наданих позивачем доказів, а не суд, у якого відсутні такі повноваження поза межами перевірки доводів, які міг би надати відповідач.
Щодо судових витрат.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд звертає увагу на те, що частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Позивач просить суд стягнути з відповідача, понесені ним витрати в сумі 7000 грн на професійну правничу допомогу.
У поданому позові ТОВ «Кредитсервіс» заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правову допомогу у розмір 7000 грн.
У п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частинами 1, 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частинами 3-5 ст.137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір № 25-01/23 про надання правової допомоги від 25 січня 2023 року, платіжну інструкцію № 1567 від 05 січня 2024 року, актом № 3 про надання юридичної допомоги від 25 січня 2023 року на загальну суму 7000 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги від відповідача не надійшло.
Виходячи з цього,за відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, підлягає стягненню заявлена позивачем сума.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З цих підстав відповідно до ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 3 000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81, 141, 206, 264-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 525, 526, 530, 1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд,
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостізадовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» 79 465 (сімдесят дев'ять тисяч чотириста шістдесят п'ять) гривень 04 копійки заборгованості за договором № 221024-001 від 24 жовтня 2022 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» витрати на правничу допомогу у сумі 7 000 гривень та судовий збір в сумі 2422,40 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Коновальця Євгена, 39Д, приміщ. 65-з; код ЄДРПОУ 41125531.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя Л.М. Гладій