Провадження № 1-кп/643/164/25
Справа № 643/10390/23
10.03.2025 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221170002862 від 13.08.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1. 29.09.2012 року Жовтневим районним судом м. Харкова за частиною 1 статті 185 КК України до покарання у вигляді штрафу 850, 00 грн.;
2. 28.03.2017 року Жовтневим районним судом м. Харкова за частиною 3 статті 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
3. 08.12.2017 року Жовтневим районним судом м. Харкова за частиною 2 статті 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 23.12.2019 року з Холодногірської ВК (№ 18);
4. 16.03.2021 року Жовтневим районним судом м. Харкова за частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 289 КК України до 5 років позбавлення волі, згідно зі статтею 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;
5. 23.04.2024 року Богодухівським районним судом Харківської області за частиною 2 статті 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі частини 4 статті 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням, призначеним за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.12.2017 року призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на 3 роки 6 місяців,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України,-
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним та стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
13.08.2023 року близько 16 год. 20 хв., у період дії в Україні воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, строк дії якого продовжено Указом Президента України від травня 2023 року № 254/2023 на 90 діб, ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, та знову вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.
Так, 13.08.2023 року близько 16 год. 20 хв. ОСОБА_4 перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 побачив приватне домоволодіння, яке належить ОСОБА_6 , 1965 року народження, яке огороджене кам'яним парканом з входом через ворота, що зачинені на замок.
В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном, та усвідомлюючи протиправність свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету незаконного збагачення та завдання шкоди потерпілій, і бажаючи настання зазначених наслідків, переліз через паркан та таким чином проник на територію приватного домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 .
Перебуваючи на приватній території, а саме біля мангальної зони, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу та вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 почав збирати приладдя для готування барбекю та розведення мангалу.
В цей час, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає у сусідньому домоволодінні за адресою АДРЕСА_2 , почувши сторонні звуки вийшла з будинку та побачивши ОСОБА_4 на сусідньому подвір'ї почала робити зауваження та висловлювати вимогу припинення неправомірних дій, вказавши, що викличе співробітників правоохоронних органів.
Однак, ОСОБА_4 , не бажаючи припиняти злочинні дії, розуміючи, що його неправомірні дії були помічені свідком ОСОБА_7 , для забезпечення реалізації свого злочинного умислу до кінця почав висловлюватись у бік свідка грубою нецензурною лайкою.
Після цього, ОСОБА_4 , незважаючи на зауваження свідка та вимоги припинення неправомірних дій, розуміючи, що його дії стали явними продовжив реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, забрав з домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 майно, що належить ОСОБА_6 , а саме сковорідки «Big Green Egg», вартістю згідно висновку експерта - 3 320 грн. 25 коп., сковорідки чорного кольору із отворами та металевою підставкою, вартістю згідно висновку експерта - 1 206 грн. 50 коп., кочергою із заводською біркою «Big Green Egg», вартістю згідно висновку експерта - 1 273, 00 грн., шумовкою «Pedrini», вартістю згідно висновку експерта - 203, 00 грн., щипцями для гриля «Big Green Egg» із накладками салатового кольору для мангалу, вартістю згідно висновку експерта - 1 067 грн. 50 коп., металевим розкладним столом 70х50 см., вартістю згідно висновку експерта - 629 грн. 30 коп., сокирою фірми Fiscars X17, вартістю згідно висновку експерта - 1 504, 00 грн., феном «Hot air Blower SN EU 19026465 Model LL 2005», вартістю згідно висновку експерта - 426 грн. 20 коп., а всього на загальну суму 9 629 грн. 85 коп.
Після цього, ОСОБА_4 , утримуючи при собі викрадене майно, покинув територію приватного домоволодіння та зник з місця скоєння злочину, маючи змогу розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд.
В результаті протиправних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 , 1965 року народження, завдано матеріальну шкоду, у розмірі 9 629 грн. 85 коп.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у інше сховище, вчинене повторно в умовах воєнного стану.
ІІ. Позиція обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав. Разом з цим, в силу приписів статті 63 Конституції України обвинувачений відмовився від надання показів у суді.
ІІІ. Позиція потерпілого.
Потерпіла ОСОБА_6 , яка була безпосередньо допитана судом, зазначила, що на той момент у домоволодінні за адресою АДРЕСА_2 ніхто не мешкав. Тому, зі слів сусідки - ОСОБА_7 , зазначила, що у її домівку заліз якійсь чоловік, бігав та погрожував сусідці. Потерпіла зазначила, що останній раз коли вона була у домоволодінні двері та хвіртка були зачинені на замок. Сусідка повідомила ОСОБА_6 , що було розбито одне вікно у будинку та речі, які знаходились на мангальній зоні повикидав хлопець, який заліз у двір домоволодіння. Також ОСОБА_6 зазначила, що всі речі їй були повернуті.
ІV. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України, підтверджується сукупністю досліджених в ході судового розгляду доказів, а саме:
- заявою ОСОБА_8 від 13.08.2023 до начальника Харківського районного управління № 2 ГУНП в Харківській області, згідно якої ОСОБА_8 просить прийняти міри до раніше невідомого їй чоловіка, який 13.08.2023 року, знаходячись за адресою АДРЕСА_2 , скоїв крадіжку особистого майна, чим наніс матеріальних збитків (т. 2 а.с. 129);
- рапортом старшого інспектора Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області від 13.08.2023, з якого вбачається, що 13.08.2023 року о 18 год. 25 хв. надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 13.08.2023 року о 18 год. 25 хв. за адресою АДРЕСА_2 , потрібен екіпаж на допомогу для проведення слідчих дій, відбулася крадіжка з приватного будинку (т. 2 а.с. 130);
- заявою ОСОБА_6 від 13.08.2023 року, згідно з якою ОСОБА_6 дає згоду на проведення огляду на подвір'ї її домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 (т. 2 а.с. 131);
- заявою ОСОБА_8 від 13.08.2023 року, згідно з якою ОСОБА_8 дає згоду на проведення огляду в домоволодінні за адресою АДРЕСА_2 (т. 2 а.с. 132);
- протоколом огляду місця події від 13.08.2023 року з доданою до нього фототаблицею, відповідно до якого місцем огляду є домоволодіння за адерсою АДРЕСА_2 , огороджене європарканом світлого кольору. Вхід до домоволодіння здійснюється через зелені металеві двері із врізним замком із циліндричним механізмом, які на момент огляду у справному стані. Праворуч від зазначених дверей є ще одні двері з металевого сайдингу зеленого кольору, які зачиняються з середини на засов, який лежить всередині подвір'я на тротуарній плитці. На території домоволодіння мається два приватних будинки праворуч - одноповерховий зеленого кольору, на момент огляду зачинений. З боку проїзної частини мається огорожа перед вищезазначеним входом (дверями) із сайдингу зеленого кольору, перед якими на тротуарній плитці виявлено плями речовини бурого кольору (далі - РБК). Одноповерховий будинок праворуч має АДРЕСА_2 , ліворуч від нього двоповерховий будинок зеленого кольору АДРЕСА_2 , подвір'я зазначених будинків № 36 та № 38 спільне. На території домоволодіння у буд. АДРЕСА_2 виявлено вікно зі слідами розбиття під ним на тротуарній плитці виявлено осип скла. Від буд. 36 до буд. АДРЕСА_2 на подвір'ї йде паркан із сайдингу зеленого кольору. Перед буд. АДРЕСА_2 , на території подвір'я праворуч від жилого будинку знаходиться мангальна зона під навісом (зонтом), на підлозі - бруківка. На мангальній зоні ліворуч стоїть мангал, праворуч від якого тандир, праворуч від якого металева шафа із приладдям для мангалу, дверцята якої відчинені. На бруківці перед мангалом лежить червоний рушник із нашаруванням РБК, праворуч від якого рукавиця для мангалу чорного кольору, упаковки від приладдя для мангалу. Під час огляду місця події виявлено та вилучено: рушник червоного кольору з РБК на території метальної зони з бруківки; сліди папілярних візерунків на зовнішній поверхні дверцят металевої шафи на мангальній зоні, які вилучено на 2 відрізки липкої стрічки; нашарування РБК у вигляді плям на тротуарній плитці, під пошкодженим вікном, загальним розміром від 1,5 до 3 см., вилучені на ватну поличку (змив з поверхні та змив РБК); нашарування РБК у вигляді плями, діаметром близько 3,5 см. на тротуарній плитці, перед входом із сайдингу зеленого кольору вилучені на марлевий тампон (змив РБК, контрольний змив та зразок марлі) (т. 2 а.с. 133-143);
- протоколом затримання ОСОБА_4 від 13.08.2023 року у присутності призначеного йому захисника за дорученням з центру безоплатної вторинної правової допомоги - ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 144-149);
- протоколом огляду місця події від 13.08.2023, з доданою до нього фототаблицею, відповідно до якого місцем огляду є ділянка місцевості поблизу будинку АДРЕСА_2 вздовж проїзної частини на тротуарі із тротуарної плитки стоїть ОСОБА_4 , який одягнений у світлі штани, чорні кросівки, без футболки, поруч із яким на тротуарі лежить: сковорідка чорного кольору «Big Green Egg», сковорідка чорного кольору із отворами, металева підставка, кочерга із заводською біркою «Big Green Egg», шумовка «Pedrini», шипці металеві для мангалу із накладками салатового кольору. Зазначені речі вилучаються у сейф-пакет з PSP № 4369439. В 15 метрах у бік вул. Тюрінська, на асфальтному покритті виявлено: футболка білого кольору з чорними боковими вставками з нашарування РБК та написом «Swedemount», поміщається до паперового конверту. В кінці тротуару біля перехрестя вул. Семиградська та вул. Тюринська у м. Харкові, на тротуарній плитці лежить: металевий розкладний стіл, сокира фірми «Fiscars X17», фен «Hot air Blower SN EU 19026465 Model LL 2005» та сокира вилучається у сейф пакет № PSP 19026465 та № PSP 4369440. Металевий розкладний стіл вилучається та опечатується біркою. Фен вилучається у сейф пакет № PSP 4369437, № PSP 4369440 (т. 2 а.с. 153-159);
- рапортом оперуповноваженого ВКП Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області від 13.08.2023 року, відповідно до якого під час відпрацювання повідомлення чергової частини Харківського РУП № 2 зі служби «130», було здійснено виїзд на місце події, де виявлено невідомого громадянина, якого в подальшому було встановлено, як громадянина ОСОБА_4 . У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 було затримано у порядку ст. 208 КПК України, а також було проведено процесуальні дії, а ОСОБА_4 чинив опір поліцейському, намагався втекти, та своїми діями створював реальну небезпеку оточуючим особам та собі, згідного до підпунктів а, б, ґ, пункту 1, ч. 3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію України», о 18 год. 30 хв. було застосовано спеціальний засіб «кайданки», які згідно п. 6 ч. 4 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію України» о 20 год. 20 хв. було послаблено їх тиск, та о 22 год 00 хв. застосування спеціального засобу «кайданки» було припинено (т. 2 а.с. 166);
- протоколом огляду речей від 14.08.2023 року, відповідно до якого предметами огляду були: сковорідка ТМ «Big Green Egg», чорного кольору, із написом кругової форми «Big Green Egg» у внутрішній частині; сковорідка чорного кольору із отворами та з двома металевими ручками сріблястого кольору; металева підставка сріблястого кольору із квадратною формою нижньої частини; кочерга із заводською біркою «Big Green Egg» сріблястого кольору, з пластиковою ручкою зеленого кольору; шумовка ТМ «Pedrini», сріблястого кольору, із чорною пластиковою ручкою з сірою вставкою, на якій мається напис «Pedrini» впродовж її довжини; щипці металеві для мангалу із накладками салатового кольору; стіл сріблястого кольору, розкладний, металевий, оцинкований; сокира ТМ «Fiscars Х17» із помаранчевою вставкою на чорній основі з написом білого кольору «Fiscars»; фен TM «Hot air Blower» SN EU 19026465, model «LL 2005», округлої форми, чорно-білого кольору, із написом білого кольору « Looftlighter» на ручці (т. 2 а.с. 167);
- висновком експерта № СЕ-19/121-23/18563-БД від 07.09.2023 з доданою до нього ілюстративною таблицею, відповідно до якого, встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію ОСОБА_4 . На наданих на дослідження змивах (об'єкти № № 2.1, 3.1) виявлено кров людини. Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові, виявлених на змивах. Генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові, виявлених на змивах (об'єкти № № 2.1, 3.1), збігаються між собою та з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка букального епітелію ОСОБА_4 (об'єкт № 1.1). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак слідів крові, виявлених на змивах (об'єкти № № 2.1, 3.1), та зразка букального епітелію ОСОБА_4 (об'єкт № 1.1), складає 4, 098 х 10-30. Сукупність генетичних ознак, встановлених у об'єктах зустрічається не частіше, ніж у 1 з 2,439 х 1029 осіб (т. 2 а.с. 175-189);
- висновком експерта № СЕ-19/121-23/19778-Д від 14.09.2023 з доданою до нього ілюстративною таблицею, відповідно до якого на наданих на дослідження двох відрізках стрічки, які були вилучені в ході ОМП за адресою АДРЕСА_2 , відкопійовані три сліди пальців рук розмірами 18х37 мм (відкопійований на) відрізок липкої стрічки розмірами 50х38 мм), 15х28 мм (відкопійований на відрізок липкої стрічки розмірами 50х38 мм) та 14х19 мм (відкопійований на відрізок липкої стрічки розмірами 27х22 мм), які придатні для проведення по ним порівняльного дослідження (для ідентифікації за ними особи). Сліди пальців рук розмірами 18?37 мм (відкопійований на відрізок липкої стрічки розмірами 50х38 мм), 15х28 мм (відкопійований на відрізок липкої стрічки розмірами 50х38 мм) та 14х19 мм (відкопійований на відрізок липкої стрічки розмірами 27х22 мм), залишені вказівним, безіменним пальцями лівої руки та вказівним пальцем правої руки особи, дактилокарта якої надана на дослідження та заповнена на ім'я « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » (т. 2 а.с. 192-202);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.09.2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 за сукупністю ознак: форми обличчя, розріз очей, форми носа, загальні риси обличчя впізнала чоловіка ОСОБА_4 , якого вона бачила на території домоволодіння її сусідів за адресою АДРЕСА_2 , 13.08.2023 року близько 16:00 год., який згодом вчинив крадіжку майна з території цього домоволодіння (т. 2 а.с. 206-208);
- висновком експерта за результатами проведення товарознавчої експертизи № 22512 від 02.10.2023 року з доданим до нього актом попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта № 22512, відповідно до якого загальна ринкова вартість наданого на дослідження та зазначеного у постанові майна, станом на 13.08.2023 з урахуванням зниження якості зносу складала 9 629 грн. 85 коп. (т. 2 а.с. 214-225);
- показами свідка ОСОБА_9 , який безпосередньо допитаний судом і який зазначив, що працює охоронцем у фірмі «Охорона і безпека». Він охороняв будинок потерпілої за адресою АДРЕСА_2 . Наприкінці літа 2023 року, в день, поступив виклик з тривожної кнопки, який був зафіксований. Також, їм подзвонила потерпіла, якій стало відомо, що хтось ходить у дверей. Вони виїхали на об'єкт у складі 2-х осіб, проте не пам'ятає з ким був на зміні, різниця між викликом та приїздом 1-2 хвилини. При собі вони завжди мають балончик, бронежилет та скотч. Коли вони приїхали, то побачили біля будинку чоловіка, який викидав речі за паркан. Свідок повідомив, що коли ОСОБА_4 ліз через паркан він отримав поранення, на його руках була кров та порізи. ОСОБА_9 перебинтував руки ОСОБА_4 . Також через те, що ОСОБА_10 хотів піти від них вони застосували до нього скотч та чекали приїзду поліції. Речі, які викинув ОСОБА_4 знаходилися під кущем, серед них було: мангальне обладнання, сокира, чи було ще щось він не пам'ятає. Біля двору стояли сусідки, одна жінка сказала, що ОСОБА_4 викрав речі, перекинув їх через паркан та погрожував фізичною розправою. ОСОБА_9 зазначив, що поки вони були на місці виїзду ОСОБА_4 нічого не казав;
- показами свідка ОСОБА_8 , яка безпосередньо допитана судом і яка зазначила, щопотерпіла ОСОБА_6 є її двоюрідною сестрою, якій належить домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 . ОСОБА_8 повідомила, що літом їй подзвонила сусідка ОСОБА_7 та повідомила, що якійсь чоловік знаходиться у дворі домоволодіння. Потім свідок зателефонувала своїй сестрі, щоб повідомити про відомі їй події. ОСОБА_8 повідомила, що будинок її сестри знаходиться під охороною. Пізніше свідку знову зателефонувала сусідка і сказала, що цей чоловік, який знаходився на дворі біля мангальної зони, почав кричати. Після цього, ОСОБА_8 приїхала до домоволодіння приблизно о 16:00-17:00 год. Коли вона приїхала, біля домоволодіння знаходилися представники охорони та молодий хлопець. У молодого хлопця були замотані руки скотчем, він був у крові та без футболки. Свідок повідомила, що у дворі домоволодіння в районі мангальної зони був безлад, речі з мангальної зони знаходились за парканом, а саме: журнальний столик, шумовка, сковорідки, фен для мангалу. У буд. АДРЕСА_2 було розбито скло та були сліди крові на тротуарній плитці во дворі. Також, свідок повідомила, що за час її перебування у домоволодінні сестри ОСОБА_4 нічого не пояснював;
- показами свідка ОСОБА_7 , яка була безпосередньо допитана судом і яка зазначила, що влітку приблизно о 16:00 год. вона вийшла в огород за місцем свого мешкання за адресою АДРЕСА_2 , і почула стук скла. Сусідів поряд у домоволодінні не було, а тому вона відкрила хвіртку та побачила хлопця, який сидіть у мангальній зоні і перемотує рушником руку. ОСОБА_7 запитала у хлопця, що він тут робить. Він повідомив, що його сюди привезли та йому повинні повернути кошти за те, що він тут працював. ОСОБА_7 сказала йому, що він помилився адресою. Проте ОСОБА_4 почав лаятись, кричати, схопив сокиру та погрожував ОСОБА_7 . Почувши крики до ОСОБА_7 вийшов її чоловік та завів свою дружину додому. Після чого, її чоловік зателефонував в охоронну фірму, бо вони знали, що будинок сусідів знаходиться під охороною. ОСОБА_4 вийшов з двору взявши з собою сокиру та маленький столик. В цей час вже під'їхала охорона та затримала його. Свідок повідомила, що домівка у яку проник ОСОБА_4 була зачинена. ОСОБА_7 зазначила, що у будинку є засов, який відкривається, ОСОБА_4 відкрив його, переліз через паркан та проник у домоволодіння. Також, ОСОБА_4 розбив вікно ліктем у будинку ОСОБА_7 . Свідок повідомила, що не знає як поводився себе ОСОБА_4 під час затримання;
- показами свідка ОСОБА_11 , який безпосередньо допитаний судом і який зазначив, що працював охоронцем у фірмі «Охорона і безпека». У серпні 2023 року вони отримали виклик на пульт та повідомили, що зателефонувала господиня і сказала, що у її домоволодіння проникли невідомі особи. Після цього ОСОБА_11 разом із водієм ОСОБА_9 поїхали за адресою АДРЕСА_2 , на місце виклику вони приїхали приблизно через 2-3 хвилини після дзвінка. На місці було двоє чоловіків, один з них був сусід, який повідомив, що стороння особа проникла у домоволодіння сусідів. Вони побачили ОСОБА_4 біля домівки у незрозумілому стані, який виражався нецензурною лайкою, кричав та нічого не пояснював, був увесь в крові. Поряд з ОСОБА_4 було розкидано майно, а саме: кочерга, сковорідки та інше, що саме свідок не пам'ятає. ОСОБА_4 був одягнений у штани та футболку. Проте пізніше свідок повідомив, що не пам'ятає чи був він одягнений у футболку. Після цього, ОСОБА_4 хотів піти, тому вони застосували до нього скотч, пізніше вони зателефонували на пульт, розповіли всю ситуацію, а вже вони викликали поліцію до домоволодіння. Свідок ОСОБА_11 зі слів сусідки повідомив, що всередині домоволодіння було розбито скло у сусідів, проте особисто свідок не бачив розбитого скла. ОСОБА_11 зазначив, що бачив кров на альтанці та на паркані. Сусідка також повідомила їм, що ОСОБА_4 погрожував їй. Після цієї події ОСОБА_11 написав рапорт та передав на фірму «Охорона і безпека».
Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінальних правопорушень, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд визнає їх належними та допустимими доказами для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.
Недопустимості доказів згідно вимог статей 87-89 КПК України судом не встановлено, оскільки всі докази встановлені, зібрані та досліджені органом досудового розслідування, а згодом судом, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України.
Істотних порушень прав та свобод людини, визначених статтею 87 КПК України, судом не встановлено.
Досліджені у судовому засіданні докази узгоджуються між собою, та не викликають сумнівів у суду.
Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи, судом встановлено не було.
Як на тому наголошено у постанові Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 750/11509/18, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. Крім того, законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Надаючи оцінку висловленій у ході судових дебатів позиції сторони захисту щодо неправильної кваліфікацій дій обвинуваченого, суд зазначає наступне.
Чинний КК України визначає крадіжку як таємне викрадення чужого майна. Натомість грабіж відповідно до статті 186 зазначеного Кодексу це відкрите викрадення чужого майна. Тобто ці склади злочинів відрізняються за способом їх вчинення.
Крадіжка це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб.
Таємність як спосіб вчинення крадіжки характеризується за допомогою двох критеріїв об'єктивного та суб'єктивного. Перший стосується зовнішньої обстановки вчиненого викрадення вважається таємним, коли заволодіння майном відбувається за відсутності будь-яких осіб (власників, очевидців, осіб, у володінні чи під охороною яких знаходиться майно), у присутності інших осіб, але непомітно для них, або вони у зв'язку з фізичними чи психічними особливостями були нездатні дати належну правову оцінку заволодінню майном, при розрахунку на потурання від інших осіб, чи коли інші особи переконані у правомірності дій винного.
Суб'єктивний критерій таємності як способу крадіжки означає прагнення винного діяти непоміченим з боку інших осіб, таким чином, щоб не зустріти будь-якого опору.
Натомість, грабіж це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, котра у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені й оцінюються як викрадення. При грабежі винний діє відкрито, ігноруючи можливий опір з боку потерпілого та інших сторонніх осіб. При цьому не має значення, чи вживали вказані особи заходів до того, щоб покласти край викраденню. Останнє при грабежі вчинюється заздалегідь очевидно, помітно для інших осіб, і така відкритість підвищує (порівняно з крадіжкою) суспільну небезпеку викрадення.
Відтак, розрізняючи крадіжку та грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий або інші особи характер вчинюваних винною особою дій. Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж.
У даному випадку суд вважає, що обвинувачений розпочав свої дії як таємне викрадення майна з домоволодіння, однак його дії були викриті свідком ОСОБА_7 , яка помітила ОСОБА_4 під час викрадення майна. Однак ігноруючи вимоги свідка припинити злочинні дії ОСОБА_4 покинув домоволодіння з викраденим майном.
За таких обставин суд вважає, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за частиною 4 статті 186 КК України.
Також судом перевірені доводи сторони захисту щодо завдання тілесних ушкоджень обвинуваченому під час його затримання 13.08.2023 року і встановлено, що 16.08.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023226200000666 було внесено відомості за заявою ОСОБА_4 щодо спричинення йому тілесних ушкоджень з попередньою правовою кваліфікацією - частина 1 статті 125 КК України. Постановою дізнавача СД ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_12 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023226200000666 від 16.08.2023, закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Таким чином, доводи сторони захисту щодо спричинення обвинуваченому тілесних ушкоджень під час його затримання не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
V. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому відповідно до статті 66 КК України, не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до статті 67 КК України, не встановлено.
VI. Мотиви призначення обвинуваченому покарання за вчинене кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання за вчинені кримінальні правопорушення, суд враховує наступне.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання для досягнення його цілей, визначених у статті 50 КК України.
Правова позиція щодо дотримання справедливості висловлена в рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення.
Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Призначаючи обвинуваченому покарання суд враховує характер, спосіб та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, відсутність обставин що пом'якшують чи обтяжують покарання.
Надаючи оцінку особі обвинуваченого суд зазначає що він не працює, суспільно-корисною працею не займається, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції, визначеної частини 4 статті 186 КК України.
При цьому, вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.03.2021 обвинувачений був засуджений за дії, вчинені 17.11.2020 року, за частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 289 КК України, і йому призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки.
Крім того, вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 23.04.2024 обвинувачений був засуджений за дії, вчинені 09.11.2014 року, за частиною 2 статті 185 КК України і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік; на підставі частини 4 статті 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням, призначеним за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 грудня 2017 року, призначено обвинуваченому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців; зараховано у строк покарання за даним вироком покарання відбуте повністю за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 грудня 2017 року та вирішено вважати його повністю відбутим. Водночас, вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 березня 2021 року, яким обвинувачений був засуджений за частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 289 КК України до позбавлення волі на строк 5 років із застосуванням статті 75 КК України, вирішено виконувати самостійно.
За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому остаточне покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень статей 70, 71 КК України та правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 234/17282/17.
На переконання суду, призначена міра покарання надасть можливість обвинуваченому сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчинені ним протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою. Саме таке покарання є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
VIІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Згідно з ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 15.08.2023, обвинувачений взятий під варту 15.08.2023 року.
Ураховуючи наведене, початок строку відбування покарання обвинуваченому суд обчислює з 15.08.2023, зарахувавши відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в строк покарання строк попереднього ув'язнення, виходячи із співвідношення, згідно якого одному дню тримання під вартою (попереднього ув'язнення) відповідає один день позбавлення волі.
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 15.08.2023 відносно обвинуваченого застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вказаний запобіжний захід в подальшому неодноразово продовжувався Московським районним судом м. Харкова.
Відповідно до ст. 374 КПК України суд у вироку в тому числі зазначає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
Обвинувачений згідно даного вироку визнаний винним у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, йому призначено покарання у виді позбавлення волі, яке виконується реально.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо обвинуваченого залишити обраний раніше, а саме тримання під вартою.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Відповідно до частини 4 статті 174 КПК України арешт на майно, накладений ухвалами слідчих суддів Московського районного суду м. Харкова від 18.08.2023 року у справі № 643/8187/23 (провадження 1-кс/643/1065/23), від 18.08.2023 року у справі № 643/8186/23 (провадження № 1-кс/643/1064/23), після набрання вироком законної сили підлягає скасуванню.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.
Витрати на проведення експертизи № СЕ-19/121-23/18563-БД від 07.09.2023 у розмірі 3 484, 82 грн., експертизи № СЕ-19/121-23/19778-Д від 14.09.2023 у розмірі 2 868, 00 грн. та експертизи № 22512 від 02.10.2023 у розмірі 3 823, 68 грн. суд стягує з обвинуваченого на користь держави відповідно до вимог частини 2 статті 124 КПК України.
Згідно з частиною 15 статті 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись статтями 368, 374, 376 КПК України суд
1. ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
2. На підставі статті 71 КК України шляхом часткового приєднання покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.03.2021, призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 1 (один) місяць.
3. На підставі частини 1 статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 23.04.2024, більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 1 (один) місяць.
4. На підставі частини 4 статті 70 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання за цим вироком повністю відбуте покарання за вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 23.04.2024 у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
5. На підставі частини 5 статті 72 КК України зарахувати у строк покарання строк тримання ОСОБА_4 під вартою (строк попереднього ув'язнення) з 15.08.2023 року до набрання даним вироком законної сили виходячи із співвідношення, згідно якого одному дню тримання під вартою (попереднього ув'язнення) відповідає один день позбавлення волі.
6. Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, залишити раніше обраний - у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
7. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення:
-молекулярно - генетичної експертизи № СЕ-19/121-23/18563-БД від 07.09.2023 в сумі 3 484 (три тисячі чотириста вісімдесят чотири) грн. 82 коп.;
-дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/121-23/19778-Д від 14.09.2023 в сумі 2 868 (дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп.;
-товарознавчої експертизи № 22512 від 02.10.2023 в сумі 3 823 (три тисячі вісімсот двадцять три) грн. 68 коп.
8. Арешт на майно, який накладений ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 18.08.2023 року у справі № 643/8187/23 (провадження 1-кс/643/1065/23), ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 18.08.2023 року у справі 643/8186/23 (провадження 1-кс/643/1064/23), - після набрання вироком законної сили скасувати.
9. Речові докази:
- футболку з РБК; змив РБК на ватну паличку; сліди папілярних візерунків на 2 ВЛС; змив РБК на ватний тампон; рушник з РБК; зразок букального епітелію ОСОБА_4 - після набрання вироком законної сили знищити;
- сковорідку «Big Green Egg»; сковорідку чорного кольору із отворами; металеву підставку; кочергу із заводською біркою «Big Green Egg»; шумовку «Pedrini»; щипці із накладками салатового кольору для мангалу; металевий розкладний стіл (оцинкований); сокиру фірми «Fiscars X17»; фен «Hot air Blower» SN EU 19026465 Model LL 2005 - після набрання вироком законної сили повернути законному володільцю.
10. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
11. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
12. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
13. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1