Справа № 626/548/22
Провадження № 1-кп/626/26/2025
10 березня 2025 року м.Берестин
Красноградський районний суд Харківської області
в складі: судді ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2 ,
захисника ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12022221090000092 від 07.02.2022, за обвинуваченням ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Баку, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого Красноградським районним судом Харківської області: 20.01.1995 за ч.4 ст.229, ст.44 КК України до 2 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 1 рік; 17.02.1995 за ч.1 ст.142 КК України до 3 років позбавлення волі; 28.05.1999 за ч.3 ст.140, ст.208, ч.1 ст.215, ч.1 ст.111, ч.2 ст.229-6, ст.42 КК України до 6 років позбавлення волі ; 19.05.2005 Ізюмським районним судом Харківської області за ч.1 ст.396 КК України до 3 років позбавлення волі; 02.06.2006 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 1 дня позбавлення волі; 07.12.2010 Красноградським районним судом Харківської області за ч.2 ст.186, ч.3 ст.186, ч.3 ст.185, 70 КК України до 5 років позбавлення волі; 07.04.2017 Зачепилівським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України,-
В провадженні Красноградського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України. Під час досудового розслідування у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В судовому засіданні ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 23.01.2025 обвинуваченому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 23 березня 2025 року.
Оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується, 23 березня 2025 року прокурор Красноградської окружної прокуратури ОСОБА_2 подала клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане письмове клопотання та вказав, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики на даний час не зменшилися та продовжують існувати, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на недоведеність ризиків, наведених прокурором, та надуманість підстав для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотали про обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
Суд, заслухавши учасників справи, дійшов такого висновку. Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст.331 КПКУкраїни під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Відповідно до ч. 3ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою суд повинен врахувати наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Судом встановлено, що ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 23.01.2025 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 продовжено до 23.03.2025. При ухваленні такого рішення враховані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наявність яких була встановлена при обранні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 . Так, на думку суду, були наявні ризик переховування, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведення його винуватості, а також ризик впливу на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Судовий розгляд триває, до 23.03.2025 року, тобто до закінчення строку дії попередньої ухвали суду про тримання обвинуваченого під вартою, розглянути справу по суті не є можливим з об'єктивних причин, які не залежать від суду.
Водночас суд вважає, що на час розгляду даного клопотання відсутні дані, які б свідчили про зменшення чи відсутність ризиків, наведених у клопотанні прокурора та встановлених у попередніх ухвалах суду про запобіжний захід обвинуваченого, що стало б підставою для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
При цьому суд враховує, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування ("Бекчиєв проти Молдови" §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти ("Ідалов проти Росії", "Гарицьки проти Польщі", "Храїді проти Німеччини", "Ілійков проти Болгарії").
Надаючи оцінку можливості обвинуваченому переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, беручи до уваги, що злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_4 передбачений ч.2 ст.121 КК України, що свідчить про стійке неприйняття загальновизнаних у суспільстві правил поведінки та моральності, суд доходить висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою належить задовольнити. Також суд не вбачає підстав для визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Керуючись ст. ст. 183, 199, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому за ч.2 ст.121 КК України на строк, що не перевищує 60 днів, а саме до 08 травня 2025 року в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор", без визначення розміру застави.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та направити в ДУ "Харківський слідчий ізолятор".
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя