621/225/25
2/621/513/25
іменем України
10 березня 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області :
головуючий - суддя Овдієнко В. В.
секретар судового засідання - Литвин А. Є.
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши за відсутності учасників справи у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,
29.01.2025 ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її користь на утримання:
- неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, до повноліття дитини;
- повнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, до закінчення навчання;
- повнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, до закінчення навчання.
На обґрунтування позову зазначено, що з 01.11.2003 по 12.07.2023 сторони перебували у шлюбі, мають спільних дітей: неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; повнолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; повнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після розірвання шлюбу діти проживають разом з позивачем та перебувають на її утриманні.
Повнолітні діти продовжують навчатися.
Так, дочка ОСОБА_3 навчається на 3 курсі денної форми навчання факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Українського державного університету імені Михайла Драгоманова . Син ОСОБА_3 навчається на 2 курсі денної форми навчання на факультеті агрономії та захисту рослин (спеціальність 201 "Агрономія") Державного біотехнологічного університету.
При цьому, відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей в добровільному порядку не надає, хоча має дохід, оскільки працевлаштований в СГП "Андріївське 2017", інших дітей на утриманні не має.
Зазначені обставини, стали підставою для звернення до суду з відповідною позовною заявою про стягнення аліментів на утримання дітей у частці від доходу батька.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 10.02.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, та призначено справу до розгляду на 10.03.2025.
10.03.2025 сторони на судовий розгляд не прибули.
Позивач ОСОБА_1 засобами телефонного зв'язку повідомила про неможливість прибуття до суду, просила розглянути справу за її відсутності, на задоволенні позову наполягала.
Відповідач ОСОБА_2 засобами телефонного зв'язку повідомив про неможливість прибуття до суду, просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнав.
Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Даними копій свідоцтва про одруження Серія НОМЕР_1 , рішення Зміївського районного суду Харківської області від 12.07.2023, свідоцтв про народження Серія НОМЕР_2 , Серія НОМЕР_3 , Серія НОМЕР_4 , підтверджується, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 01.11.2003 по 12.07.2023, мають спільних дітей: неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; повнолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; повнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 6-11).
Даними копії паспорта НОМЕР_5 , витягу з реєстру територіальної громади (Зміївська територіальна громада) № 2023/000216954 від 10.01.2023, довідки про реєстрацію місця проживання № 07-16-09/16 від 14.01.2022, довідки про реєстрацію місця проживання № 07-16/35 від 03.02.2021, підтверджується, що позивач ОСОБА_1 та діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 2, 12-14).
Даними довідки Державного біотехнологічного університету № 195 від 08.12.2023 підтверджується, що ОСОБА_5 є здобувачем першого (бакалаврського) рівня вищої освіти першого курсу зі скороченим терміном навчання спеціальності 201 "Агрономія" факультету агрономії та захисту рослин денної форми навчання (за контрактом), з терміном навчання до 30.06.2026 (а. с. 15).
Даними довідки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова № 10/25 від 09.01.2025 підтверджується, що ОСОБА_4 є студенткою ІІІ курсу денної форми навчання факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка (а. с. 16).
Даними копії паспорта громадянина України НОМЕР_6 , довідки відділу надання адміністративних послуг Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області № 232 від 03.02.2025 підтверджується, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 4, 20).
Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідністю зі ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
У відповідністю зі ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно зі ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно до частин 1, 2 статті 70 Закону України "Про виконавче провадження" розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
Позивачем надано докази того, що відповідач є батьком їх спільних дітей, тому зобов'язаний їх утримувати до досягнення повноліття, а також під час навчання, однак між ними не досягнуто згоди щодо порядку участі батька в утриманні дітей.
Відповідач ОСОБА_2 визнав позов до початку розгляду справи по суті.
Відповідно до частини 4 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Під час ухвалення цього рішення суд взяв до уваги, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, а також повнолітніх дочки та сина, складають 3/4 від доходу відповідача, що суперечить вимогам абзацу другого частини другої статті 70 Закону України "Про виконавче провадження", де передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості у разі стягнення аліментів 50 відсотків.
За таких обставин, з урахуванням визнання відповідачем позову, а також вимог статті 70 Закону України "Про виконавче провадження", в частині вимог про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини позов підлягає задоволенню шляхом стягування аліментів у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 29.01.2025 і до повноліття дитини. В частині вимог про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дочки та сина, що продовжують навчання, позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягування аліментів у розмірі по 1/8 частині з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 29.01.2025 і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення кожним із них 23-х років.
У відповідності до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави у розмірі 1 211 грн 20 коп.
В частині стягування аліментів, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, належить допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 211, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 273, 279, 352, 354, 430 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 29.01.2025 і до повноліття дитини.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 29.01.2025 і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23-х років.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 29.01.2025 і до закінчення ним навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-х років.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 до Державного бюджету України (стягувач Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп., перерахувати на р/ р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
В частині стягування аліментів рішення підлягає негайному виконанню в межах платежу за один місяць.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 .
Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 .
Повне рішення складене 10.03.2025.
Головуючий: В. В. Овдієнко