621/243/25
2/621/520/25
іменем України
10 березня 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області :
головуючий - суддя Овдієнко В. В.
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу",
представник позивача - Тарасенко В. Г.,
відповідач 1 - ОСОБА_1 ,
відповідач 2 - ОСОБА_2 ,
розглянувши за відсутності учасників справи в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
30.01.2025 від ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" до суду надійшла позовна заява до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про солідарне стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, що надані за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 10 531 грн 34 коп.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 10.02.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 10.03.2025.
10.03.2025 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Представник позивача Тарасенко В. Г. надіслав заяву, в якій повідомив, що відповідач ОСОБА_2 сплатила розмір заборгованості та відшкодувала 50 % сплаченого судового збору, у справі у зв'язку з погашенням відповідачем заборгованості, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, просив закрити провадження у справі та повернути 50 % судового збору.
Відповідач ОСОБА_3 надіслала заяву, в якій просила повернути позивачу 50 % судового збору, у зв'язку з відшкодуванням нею суми заборгованості за житлово-комунальні послуги та 50 % судового збору.
Відповідач ОСОБА_1 будь-яких заяв не подавала.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов наступного:
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Частиною 2 статті 256 ЦПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
За таких обставин, оскільки відмова позивача від позову є безумовною підставою для закриття провадження у справі, суду належить прийняти відмову представника позивача Тарасенка В. Г. від позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 2552 від 07.01.2025 в АТ "ОТП Банк" (а. с. 4), позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3 028 грн 00 коп.
Представник позивача Тарасенко В. Г. у заяві про відмову від позову зазначив, що відповідач сплатив заборгованість за житлово-комунальні послуги, після звернення до суду з цим позовом та надав квитанції від 25.02.2025, від 08.03.2025 (а. с. 32, 75).
Відповідач зазначені відомості підтвердила у заяві 03.03.2025.
Згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 4901853272 від 25.02.2025 в АТ "ОТП Банк" (а. с. 31), відповідачем відшкодовано 50 % судового збору у розмірі 1 514 грн 00 коп. на користь позивача
За таких обставин, відповідно до положень статей 141, 142 Цивільного процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір",оскільки представник позивача відмовився від позову, належить вирішити розподіл судових витрат наступним чином: повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а також не стягувати 50 відсотків судового збору з відповідача, оскільки відповідач ОСОБА_2 вже їх відшкодувала позивачу.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 142, частиною 2 статті 247, пунктом 4 частини 1 статті 255, 259-261, 268, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Прийняти відмову позивача від позову та закрити провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Зобов'язати Головне управління Державної Казначейської служби України в Харківській області (вул. Євгенія Єніна, 18, м. Харків, 61166) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" з державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 1 514 (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять) грн 00 коп., сплаченого за подання позовної заяви згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 2552 від 07.01.2025 в АТ "ОТП Банк".
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 10.03.2025.
Головуючий: В. В. Овдієнко